Автоматизована система земельного кадастру України
Сторінки матеріалу:
До складу бази даних АС ДЗК базового рівня відноситься інформація про місцезнаходження земельних ділянок, їх геодезичні та геометричні характеристики, цільове призначення, якісні характеристики грунтів та земельні поліпшення, грошову нормативну та експертну оцінку, а також дані про правовий режим земельних ділянок, включаючи права власності, оренди, іпотеки, сервітути та інші обмеження та обтяження щодо використання земельної ділянки та розпорядження нею. На основі індексних карт кожній земельній ділянці присвоюється унікальний в межах України кадастровий номер, який використовується для ідентифікації земельної ділянки в АС ДЗКУ[4]. Вся інформація про земельні ділянки зосереджується в чотирьох реєстрах бази даних АС ДЗК базового рівня[3]: реєстр земельних ділянок; реєстр власників та користувачів; реєстр правових документів та реєстр прав (Рис.1.3).
Крім того в базах даних АС ДЗК базового рівня зосереджена інформація про територіальні зони та про зовнішні межі адміністративних районів, міст обласного підпорядкування та сільських (селищних) рад. Стандартом структури бази даних АС ДЗК базового рівня передбачена також можливість ведення реєстру будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці.
Рис.1.3 Структура бази даних АС ДЗК базового рівня.
До складу картографічного забезпечення АС ДЗК базового рівня відносяться наступні планово-картографічні матеріали: індексні карти адміністративно-територіальних одиниць; чергові кадастрові плани; кадастрові плани та плани конкретних земельних ділянок.
Організація кадастрових баз даних повинна відповідати вимогам клієнт-серверної технології як у межах локальних комп'ютерних мереж окремого земельно-кадастрового підприємства, де функціонує АС ДЗК базового рівня, так і в територіально розповсюджених корпоративних комп'ютерних мережах із реалізацією можливостей віддаленого доступу до баз даних, включаючи глобальну мережу Internet.
1.7 Технологія ведення державного земельного кадастру
Ведення державного земельного кадастру являє собою місткий і багатоетапний технологічний процес. Традиційні (паперові) технології ведення кадастру не дають можливості реалізувати ті функції кадастру, які передбачені законодавчою та нормативною базами та обумовлені вимогами земельної реформи та ринку землі. Більш того, в сьогоднішньому розумінні термін "кадастр" обов'язково припускає застосування сучасних інформаційних технологій. Запровадження автоматизованих технологій ведення державного земельного кадастру засобами АС ДЗКУ дозволить розширити коло вирішуваних задач, покращити показники техніко-економічної ефективності робіт по веденню державного земельного кадастру, а також значно підвищити рівень їх автоматизації, який сьогодні не перевищує 5%. Одним із головних критеріїв автоматизованих технологій ведення державного земельного кадастру є їх уніфікація, яка досягається шляхом запровадження єдиної нормативно-методичної бази по автоматизованому веденню державного земельного кадастру та запровадження уніфікованих компонентів видів забезпечень АС ДЗК різних рівнів.
2. Концептуальні засади, переваги та недоліки ведення Державного земельного кадастру в Україні
2.1 Концептуальні засади ведення державного земельного кадастру в Україні
1. Кадастр в Україні повинен бути державним.
Гарантування державою достовірності прав на землю та на інші об'єкти нерухомого майна, а також гарантування достовірності та актуальності даних державного земельного кадастру, забезпечення їх належного захисту від несанкціонованого доступу можливе лише за умови ведення кадастру державними органами. Відомості та документи державного земельного кадастру є державним інформаційним ресурсом. Чинним законодавством передбачається, що функції по веденню державного земельного кадастру належать до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Ведення державного земельного кадастру сільськими, селищними та міськими радами в межах населеного пункту (як це передбачено в законопроекті, запропонованим головним комітетом в остаточній редакції для розгляду в 2-му читанні) практично неможливе через цілий ряд проблем (фахівці, ліцензійне програмне забезпечення, захист інформації, телекомунікації, неможливість інтеграції в єдину державну систему майже 30 тисяч локальних кадастрів).
2. Трьохрівнева модель ведення кадастру.
Ведення державного земельного кадастру здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів на місцевому, регіональному та загальнодержавному рівнях[5].
3. На місцевому рівні державний земельний кадастр повинен вестися в межах кадастрового (реєстраційного) округу.
Ця норма встановлена Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”. Кадастровий округ створюється в межах району, міста обласного значення, міст Києва та Севастополя. При цьому база даних та кадастрові плани для району ведуться в розрізі села, селища, міста районного значення, а також для земель за межами населених пунктів.
4. Повинен бути єдиний кадастр земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна.
В єдиній базі даних буде зосереджена інформація як про земельні ділянки, так і про будівлі та споруди (їх частини), що на ній розташовані. Реалізація цього положення дасть можливість уникнути проблеми ведення двох паралельних кадастрових систем, а саме: системи державного земельного кадастру (ведуть органи Держкомзему) та системи кадастру будівель, споруд та їх частин (установи БТІ), і зосередити всю інформацію про земельні ділянки та об'єкти нерухомості в єдиній кадастровій системі з інтегрованою базою даних. Основна частина інформації про будівлі та споруди буде формуватись в процесі кадастрових зйомок і тільки частина інформації надаватиметься установами БТІ. Необхідність такого підходу до формування кадастрових баз даних зумовлена багатьма чинниками, в тому числі і світовим досвідом. Земельна ділянка та будівлі і споруди, які на ній розташовані, являють собою єдиний майновий комплекс, який у багатьох випадках розглядається як єдиний об'єкт нерухомого майна і єдиний об'єкт права.
5. Інтегрована база даних державного земельного кадастру.
База даних єдиної автоматизованої системи державного земельного кадастру повинна включати базу даних державного кадастрового обліку земельних ділянок та іншого нерухомого майна, а також реєстр речових прав та реєстр заяв. База даних державного кадастрового обліку земель містить відомості в текстовому (атрибутивному) та графічному вигляді (індексні карти та кадастрові плани) з даними кадастрового обліку земельних ділянок та іншого нерухомого майна і забезпечує узагальнення цих даних за встановленою формою. Текстові відомості бази даних обліку земель включають реєстр територіальних зон, реєстр земельних ділянок, реєстр будівель та споруд, реєстр власників і користувачів земельних ділянок та іншого нерухомого майна, реєстр правовстановлюючих документів.
6. Автоматизована система державного земельного кадастру (кадастрово-реєстраційна система).
Ведення державного земельного кадастру здійснюється засобами єдиної автоматизованої системи державного земельного кадастру, яка являє собою корпоративну мережу автоматизованих інформаційних систем ведення земельного кадастру на місцевому, регіональному та загальнодержавному рівнях, що розробляються за єдиними технічними вимогами, забезпечують формування і оброблення уніфікованих електронних документів земельно-кадастрової інформації та підтримують обмін інформації в уніфікованих форматах даних і базуються на широкому застосуванні ГІС-технологій.
7. Обов'язковість державного кадастрового обліку всіх земельних ділянок у межах території України.
Ведення державного земельного кадастру повинно базуватись на принципі повноти обліку всіх земельних ділянок кадастрового округу. Кадастрова база даних повинна охоплювати всі земельні ділянки в межах території ведення кадастру, визначеного індексною картою, і завжди бути в актуальному стані. На кадастровому плані не повинно бути „білих плям”. Такий підхід дасть змогу контролювати баланс площ відповідних територій.
8. Дані державного земельного кадастру повинні бути публічними, тобто відкритими для широкого загалу в межах, передбачених законом.
В той же час, бази даних державного земельного кадастру повинні мати комплексну систему захисту інформації (КСЗІ). В тому числі і від несанкціонованого доступу.
9. База даних державного земельного кадастру повинна бути цілісною і актуальною.
База даних має багатоцільове призначення і є важливим інформаційним ресурсом. Однак у разі запровадження двох паралельних систем (кадастрової та реєстраційної) це призведе до ситуації. Коли одна база даних (кадастрова) не буде мати інформації про правовий режим нерухомості, а друга (база даних реєстраційної системи) не матиме кадастрової інформації про всі об'єкти нерухомого майна. Тому що реєстрація прав не є примусовою і в реєстрі прав буде тільки та частина об'єктів нерухомості, на які зареєстровані права[5].
10. Першочергове забезпечення органів місцевого самоврядування кадастровою інформацією.
Дані кадастру використовуються органами місцевого самоврядування в якості інформаційної основи для створення земельних інформаційних систем, муніципальних ГІС, необхідних для цілей комплексного управління регіоном. Органи місцевого самоврядування повинні мати певні преференції щодо отримання та використання кадастрових даних. Це може бути он-лайновий режим доступу до баз даних державного земельного кадастру на безоплатній основі. Крім того, дані кадастру є базовими для ведення інших кадастрів (містобудівного, водного, лісового, тощо) та автоматизованих інформаційних систем у питаннях, що стосуються місця розташування, меж земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна, їх правового статусу, тощо.
11. Державний земельний кадастр України повинен відповідати європейським та світовим стандартам побудови кадастрово-реєстраційних систем, зокрема, Кадастр 2014. ISO 19100, EULIS, Open GIS, тощо.
12. Державний земельний кадастр повинен базуватись на єдиній сучасній системі геодезичних координат.
13. Бази даних державного земельного кадастру повинні використовуватись як базові просторові дані при формуванні Національної інфраструктури геопросторових даних (НІГПД).
2.2 Переваги засобів автоматизованої системи ДЗКУ
Потреба запровадження в Україні автоматизованої системи земельного кадастру.Принципово нова система кадастру, яка зараз впроваджується в Україні, передбачає зберігання, аналіз та пошук даних серед великого масиву інформації. Зокрема, про правовий режим, про якісні та кількісні характеристики земельних ділянок. Такий обсяг інформації може оброблятися виключно за допомогою автоматизованої системи.
Принципова новизна земельного кадастру, який зараз впроваджується в Україні. У попередньому кадастрі, який у нас частково залишився з радянських часів, вівся виключно кількісний та якісний облік земель. Новий кадастр передбачає введення додаткових характеристик, насамперед про право власності, а також інший, більш сучасний підхід до роботи з даними. Кадастр міститиме, по-перше, інформацію про самі об"єкти права, їхній опис. По-друге, правові аспекти - кому належить ділянка, як нею користуються. Ця інформація оновлюватиметься при кожній транзакції - чого не було раніше. В інформаційній системі, яка будується в рамках проекту Світового банку "Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру", актуалізація даних передбачена в автоматичному режимі безпосередньо на рівні району.