Істотну роль у будь-якій демократичній державі відіграє територіальна організація влади, або адміністративно-територіальний устрій країни, який в свою чергу повинен вирішувати, низку важливих питань а саме: культурні, соціально-економічні, політичні, для якісного розвиткукраїни, її інфраструктури, надання доступних і якісних адміністративних послуг населенню тощо [4, с. 258].

Досить доречним було би застосування принципу субсидіарності, тобто здійснення організації та правового контролю в межах нашої держави. Згідно із яким завдання повинні вирішуватись на місцевому рівні, де вирішення різних питань є ефективним, можливим і доцільним.

Децентралізацію публічної влади більшість населення розуміють як процес перерозподілу владних повноважень та обсягів компетенції між центральним та місцевими рівнями організації публічної влади зі зміщенням акценту виконання на місцях в частині здійснення заздалегідь окреслених і гарантованих державою функцій [3, с. 201].

Аналізуючи органи державної влади, чітко видно, що вони потребують подальшого ефективного та змістовного удосконалення, що дозволило би в майбутньому підсилити демократизацію внутрішніх відносин.

А це, в свою чергу, буде супроводжуватися підвищенням рівня ефективності громадського контролю за виконанням владних повноважень.

Основною перевагою децентралізації, на мою думку, є ефективний захист конституційних прав і свобод людини і громадянина. Також варто виділити і інші переваги, а саме: підвищення якості органів місцевого самоврядування за рахунок передачі повноважень на місцях, зміцнення демократичних процедур та інші.

Основною складовою реформ повинен стати розвиток пристосованого для реформ місцевого самоврядування. Щоб досягнути дану ціль, потрібно істотно переглянути адміністративні реформи минулого, винести увесь позитив, і в майбутньому необхідно створити таку систему управління, яка була б пристосована до подальших змін. Я вважаю, що тільки висока пристосованість до реформ спроможна втілити їх у життя.

Висновки і пропозиції. Підводячи підсумки вище сказаного, варто зазначити, що процес децентралізації, пройшов велику історію і змінювався досить довгий період. Також нам варто згадати і про те, що адміністративна реформа є однією зі складових чинників зміни економіки нашої держави, а проблеми функціонування державного управління і місцевого самоврядування на сьогодні досить актуальні, та потребують подальших змін для українського суспільства.

Список літератури

a. Конституція України. Електронний ресурс:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%Б0%В2%Б1%80.

2. Політологія: Енциклопедичний словник / Заг. ред. і сост.: Ю.І. Авер'янов. М.: Вид-во Моск. комерц. ун-ту. 1993. 431 с.

3. Колишко Р.А. Децентралізація публічної влади: історія та сучасні тенденції розвитку // Вісник КНУ, міжн. відн. 2003. Вип. 27. С. 198-204.

4. Мінченко Р.М. Проблеми децентралізації державної влади і їх взаємодія з місцевим самоврядуванням в Україні // Держава і право. Випуск № 39. С. 229-307.

5. Кульчій І.О. Поняття та особливості органів виконавчої влади України в умовах їх реформування // Збірник наук. праць. 2009.

6. Розпорядження Кабінету Міністрів «Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні» 24.02.2016 р. Електронний ресурс: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/333-2014-%D1%80.

7. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» Електронний ресурс: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80.