Цікаву думку має О. Когут. Так, аналіз співвідношення адміністративного процесу з адміністративними провадженнями, зміст і класифікація останніх дозволили вченому зробити висновок про те, що, враховуючи тісний зв'язок адміністративного процесу з державним управлінням, необхідно розділяти адміністративні провадження за змістом адміністративно-процесуальної діяльності на такі види: процедурні (пов'язані з діяльністю правозастосовчого характеру, за якої відбувається реалізація диспозиції відповідної адміністративно-правової норми) і юрисдикційні (пов'язані з правоохоронною діяльністю, спрямованою на реалізацію санкції відповідної норми) провадження [14, с. 3].

Відзначаючи наявність низки процесуальних відносин у сфері адміністративного права, В. Авер'янов пропонує виділяти самостійні процесуальні інститути, зокрема такі: 1) інститут «внутрішньоорганізаційних» адміністративних проваджень, що регулює різноманітні процедури та провадження або оперативно-розпорядчого, або службового характеру; 2) інститут нормотворчих адміністративних проваджень, який регулює підготовку й видання органами публічної адміністрації нормативно-правових актів; 3) інститут «сервісних» адміністративних проваджень, що регулює провадження, які охоплюють процедури розгляду заяв приватних осіб (зокрема, з питань надання їм різноманітних адміністративних послуг), а також процедури розгляду скарг приватних осіб («спірні» провадження); 4) інститут «юрисдикційних» адміністративних проваджень, що регулює провадження, які охоплюють процедури застосування заходів адміністративного примусу, зокрема застосування адміністративних стягнень, а також заходів дисциплінарної відповідальності щодо державних службовців [15, с. 9-10].

Однак поряд із юрисдикційними й управлінськими видами адміністративних проваджень існує й інший вид адміністративних проваджень, а саме провадження з адміністративного судочинства, застосування яких чітко регламентується нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, враховуючи вищенаведений науковий підхід В. Авер'янова, можна встановити, що всі провадження за формою їх здійснення можна поділити на такі групи: а) адміністративні провадження у сфері державного управління; б) провадження з адміністративного судочинства; в) адміністративно-юрисдикційні провадження.

Таким чином, ми з'ясували, що, незважаючи на наявні розбіжності позицій різних учених-адміністративістів щодо юридичної природи, сутності й дефініції поняття «адміністративне провадження», їх погляди збігаються в одному: зазначену складову адміністративного процесу розглядають як нормативно врегульований порядок здійснення процесуальних дій із вирішення конкретних індивідуальних адміністративних справ, об'єднаних спільністю предмета, або як адміністративну процесуальну діяльність (сукупність процесуальних дій) компетентного суб'єкта, що здійснюється в межах конкретної адміністративної справи для її вирішення.

Виходячи із зазначених підходів, під адміністративним провадженням розуміємо основний елемент адміністративного процесу, що являє собою системне утворення, комплекс взаємопов'язаних і взаємообумовлених дій, які, по-перше, складають певну сукупність адміністративних процесуальних правовідносин, що відзначаються предметною характеристикою й пов'язаністю з відповідними матеріальними відносинами; по-друге, вказують на необхідність встановлення й обґрунтування всіх обставин і фактичних даних певної індивідуальної адміністративної справи; по-третє, обумовлюють необхідність закріплення, оформлення отриманих процесуальних результатів у відповідних актах-документах.

Література

1. Общая теория государства и права. Академический курс : в 3 т. / отв. ред. проф. М. Марченко. - И. : ИКД Зерцало-М, 2002- . - Т. 2. - 2002. - 528 с.

2. Скакун О Теорія права і держави : [підручник] / О. Скакун. - К. : Правова єдність ; Алерта, 2014. - 524 с.

3. Колпаков В. Адміністративне право України : [підручник] / В. Колпаков. - К. : Юрінком Інтер, 1999. - 230 с.

4. Адміністративне право України : [підручник для юрид. вузів і фак.] / за ред. Ю. Битяка. - Х. : Право, 2000. - 224 с.

5. Коваль Л. Адміністративне право України (Загальна частина) : [курс лекцій] / Л. Коваль. - К. : Основи, 1994. - 154 с.

6. Масленников М. Административно-юрисдикционный процесс. Сущность и актуальные вопросы правоприменения по делам об административных правонарушениях / М. Масленников. - Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1990. - 207 с.

7. Адміністративне право України. Академічний курс : у 2 т. [підручник] / ред. кол. В. Авер'янов (голова). - К. : Видавництво «Юридична думка», 2004- . - Т. 1 : Загальна частина. - 2004. - 584 с.

8. Спільник З. Співвідношення понять «адміністративний процес» і «адміністративне провадження» / З. Спільник // Вісник Львівського університету. Серія «Юридична». - 2001. - Вип. 36. - С. 423-425.

9. Колпаков В. Адміністративне право України : [підручник] / В. Колпаков, О. Кузьменко. - К. : Юрінком Інтер, 2003. - 544 с.

10. Курс адміністративного права України : [підручник] / [В. Колпаков, О. Кузьменко, І. Пастух] ; за ред. В. Сущенко. - К. : Юрінком Інтер, 2012. - 780 с.

11. Демський Е. Адміністративне процесуальне право України : [навчальний посібник] / Е. Демський. - К. : Атіка, 2008. - 496 с.

12. Салищева Н. Административный процесс в СРСР / Н. Салищева. - М. : Юридическая литература, 1964. - 158 с.

13. Сорокин В. Проблемы административного процесса / В. Сорокин. - М. : Юридическая литература, 1968. - 144 с.

14. Когут О. Особливості адміністративних проваджень у справах про недобросовісну конкуренцію : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. Когут ; Національна академія державної податкової служби України. - Ірпінь, 2004. - 19 с.

15. Авер'янов В. Значення адміністративних процедур у реформуванні адміністративного права / В. Авер'янов // Часопис Київського університету права. - 2009. - № 3. - С. 8-14.