ВСТУП

Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях.

Документи в паперовій формі, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру, витяги з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру, довідки, що містять узагальнену інформацію про землі (території), викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру, кадастрові плани земельних ділянок та інші документи створюються шляхом роздрукування їх електронної (цифрової) форми за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

Ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи.

Держателем Державного земельного кадастру є Держземагентство.

Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держземагентством за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держземагентства.

До складу Держземагентства та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Державний кадастровий реєстратор має посвідчення Державного кадастрового реєстратора і власну печатку, форми та опис яких визначаються Мінагрополітики.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

Під втручанням у діяльність Державного кадастрового реєстратора розуміється прямо не передбачена законодавством дія будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань, яка стосується здійснення Державним кадастровим реєстратором повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр".

До повноважень Державного кадастрового реєстратора Держземагентства належать:

внесення до Державного земельного кадастру;

здійснення реєстрації;

проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства;

узагальнення відомостей про землі в межах державного кордону, територій Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;

надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні;

виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, допущених у відомостях щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;

оприлюднення за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на офіційному веб-сайті Держземагентства;

надання та отримання інформації про об'єкти Державного земельного кадастру в порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами.

До повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держземагентства у районах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення належать:

1) внесення або надання відмови у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про землі та земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах району, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення;

2) здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації;

3) формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення зберігання поземельних книг;

4) присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам;

5) здійснення реєстрації;

6) проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства;

7) узагальнення відомостей про землі в межах району, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;

8) надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні, витягів з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону;

9) виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, допущених у відомостях щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;

10) оприлюднення за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на офіційному веб-сайті Держземагентства.

Відомостями Державного земельного кадастру є всі відомості, які підлягають внесенню до нього та у порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами, а також відомості, одержані внаслідок їх оброблення, систематизації та узагальнення.

Відомості Державного земельного кадастру поділяються на відомості про:

1) геодезичну та картографічну основу Державного земельного кадастру;

2) кадастрове зонування земель у межах території України;

3) об'єкти Державного земельного кадастру.

Відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Відомості Державного земельного кадастру підлягають відображенню у документах Державного земельного кадастру.

Відомості про об'єкти Державного земельного кадастру вносяться до нього відповідно до пунктів 66-137 Постанови Кабінет Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру».

Документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, подається Державному кадастровому реєстраторові, що здійснює внесення таких відомостей у паперовій формі та у формі електронного документа.

До Державного земельного кадастру вносяться геодезична та картографічна основа Державного земельного кадастру та відомості про неї.

Геодезичною основою Державного земельного кадастру є координати пунктів державної геодезичної мережі в єдиній державній системі координат.

Для трансформації (перетворення) до єдиної державної системи координат архівних відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, створених в інших системах координат, до Державного земельного кадастру можуть бути внесені додаткові відомості про координати пунктів державної геодезичної мережі у відповідних системах координат.

Картографічною основою Державного земельного кадастру є карти (плани), що складаються у формі і масштабі відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів, виготовлені на замовлення Держземагентства або отримані ним від суб'єктів інформаційної взаємодії та придатні для ведення Державного земельного кадастру.

Відомості про геодезичну та картографічну основу підлягають обов'язковій передачі Держземагентству за його письмовим зверненням центральними органами виконавчої влади, до повноважень яких належить реалізація державної політики з питань топографо-геодезичної і картографічної діяльності, державним підприємством "Державний картографо-геодезичний фонд України" та іншими суб'єктами інформаційної взаємодії.

Відомості про кадастрове зонування земель у межах території України включають:

1) номери кадастрових зон і кварталів;

2) опис меж кадастрових зон і кварталів (координати точок повороту меж кадастрових зон і кварталів у єдиній державній системі координат);

3) площу кадастрових зон і кварталів;

4) підстави для встановлення меж кадастрових зон і кварталів (електронні копії документів, на підставі яких встановлено такі межі (відповідні накази Держземагентства та його територіальних органів, документація із землеустрою щодо встановлення меж державного кордону, адміністративно-територіальних одиниць та рішення уповноважених органів про її затвердження).

РОЗДІЛ 1. ОПИС ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ, ВКЛЮЧАЮЧИ ДОКУМЕНТИ, ЩО ПОСВІДЧУЮТЬ ПРАВО ВЛАСНОСТИ (КОРИСТУВАННЯ) ЗЕМЛЕЮ

1.1 Порядок оформлення прав на земельні ділянки до 1 січня 2013 р.

За чинним законодавством України оформлення прав на земельну ділянку, включаючи оформлення права власності на неї, передбачає вчинення сукупності юридично значимих послідовно здійснюваних дій, які завершуються реєстрацією відповідного права тавидачею особі документа, що його посвідчує. Зазначена сукупність дій включає:

а) формування земельної ділянки як об`єкта права власності чи права користування, яка, згідно з ст. 79 Земельного кодексу України, являє собою частину земної поверхні з певним місцем розташування, установленими межами та визначеними щодо неї правами. Отже, формування земельної ділянки передбачає вчинення дій щодо юридичного відокремлення від земної поверхні її певної частини межовими знаками, позначення її місця розташування та визначення змісту прав на таку частину земної поверхні (по суті, визначення правового режиму ділянки).

Відокремлення частини земної поверхні та формування на її основі окремої земельної ділянки здійснюється шляхом проведення землеустрою - сукупності дій, спрямованих на відмежування земельної ділянки від решти земної поверхні, визначення ліній проходження меж ділянки, прив`язки поворотних точок (кутів тощо) земельної ділянки до геодезичних пунктів національної геодезичної мережі, відображення просторових параметрів земельної ділянки у землевпорядній документації та перенесення її у електронну форму.

Правовою основою для здійснення землеустрою є Земельний кодекс України (ст.ст. 181-1861 та інші), Закон України «Про землеустрій», Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 266 «Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» та постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. № 1420 «Деякі питання реалізації статті 1861 Земельного кодексу України».