ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з курсу «Правознавство»

1. Виборче право в Україні

Виборче право - один з найважливіших інститутів конституційного права України. Норми виборчого права встановлюються Конституцією України, законами України "Про вибори народних депутатів України", "Про вибори Президента України", "Про Центральну виборчу комісію України", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим", Кримінальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Цивільним процесуальним кодексом України, Положенням про статус офіційних спостерігачів від інших держав та міжнародних організацій України та кандидатів у народні депутати на виборах народних.депутатів України, рішеннями Конституційного Суду України та іншими нормативними актами. Важливим джерелом виборчого права України є постанови Центральної виборчої комісії України.

Вибори - це демократичний спосіб формування, періодичної чи позачергової зміни персонального складу органів державної влади та місцевого самоврядування або підтвердження повноважень на новий строк, це процедура призначення посадових осіб через вільне волевиявлення дієздатних громадян шляхом голосування за кандидатів, висунутих відповідно до встановленого законом порядку.

Вибори є сучасною правовою цивілізованою формою завоювання влади, зміни здійснюваного нею курсу. Вибори не зводяться до самого тільки голосування. Це масова кампанія, широкий комплекс заходів і процедур з формування керівних органів у державі. Головними серед них є:

*призначення виборів та встановлення дати їх проведення;

*визначення меж виборчих округів і виборчих дільниць;

*утворення виборчих комісій;

*складання списків виборців:

*висування та реєстрація кандидатів;

*проведення передвиборчої агітації;

*голосування;

*підрахунок голосів;

*оприлюднення результатів голосування;

*проведення у разі необхідності повторного голосування чи повторних виборів.

Класифікація виборів.

За територіальною ознакою:

-загальнонаціональні, тобто ті, що здійснюються на території всієї країни (вибори Президента, вибори парламенту);

-місцеві (вибори сільських, селищних, міських голів, депутатів рад різних рівнів).

За об'єктом обрання:

-вибори парламенту (парламентські);

-вибори на посаду Президента України (президентські);

-вибори представницького органу територіальної автономії (Верховної Ради Автономної Республіки Крим);

-вибори сільських, селищних, районних у містах, міських, обласних рад;

-вибори на посади сільських, селищних, міських голів.

За часом проведення виборів:

-чергові: це вибори, що проводяться в період закінчення строку повноважень органів влади;

-позачергові або дострокові: це вибори, що проводяться у випадку дострокового припинення повноважень виборного органу влади чи посадової особи;

-повторні: це вибори, що проводяться у випадку, якщо попередньо проведені вибори визнані недійсними або такими, що не відбулися;

-вибори замість депутатів, голів рад, які вибули;

-вибори, що проводяться в разі утворення пової адміністративно-територіальної одиниці.

За правовими наслідками:

-дійсні, тобто такі, що проведені у визначеному законом порядку;

-недійсні, тобто такі вибори, в ході яких були допущені порушення, які вплинули на підсумки виборів.

Основні принципи виборів - це засади, на основі яких здійснюються вибори. У ст.71 Конституції України передбачається, що "вибори є вільними і відбуваються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення". Поряд з цими основними принципами є ще й додаткові, наприклад, свобода агітації, принцип вільного висування кандидатів та ін.

Що стосується виборчих прав громадян України, то вони регулюються Конституцією та відповідними виборчими законами, які в своїй сукупності по суті являють собою механізм реалізації даного права. Є всі підстави вважати, що виборче право - це гарантоване державою право громадян на участь у виборах.

В правовій літературі прийнято розрізняти активне і пасивне виборче право. Активне виборче право характеризується рядом активних дій по вибору того чи іншого кандидата і настає з 18 років, про умові, що такий громадянин має право голосу, тобто судом не визнаний не дієздатним. Пасивне ж виборче право - це право громадянина бути обраним в органи державної влади і місцевого самоврядування. Воно настає: по виборам депутатів місцевих рад і сільських, селищних та міських голів - 18 років (міст Києва і Севастополя - з 21 року); по виборам народних депутатів України - з 21 року, по виборам Президента України - з 35 років.

При реалізації громадянами своїх виборчих прав надзвичайно важливим є додержання принципів виборів. Такими є: 1) принцип вільних виборів - виборець сам вирішує, прийняти йому чи ні участь в голосуванні. Не припустимим є застосування підкупу, шантажу, погроз та інших незаконних засобів впливу на волевиявлення виборів, членів виборчих комісій та кандидатів на виборчі посади; 2) принцип загального виборчого права - включає в себе активне та пасивне виборче право (про це згадувалося вище). Слід відзначити, що для пасивного виборчого права українське законодавство встановлює як правило, не тільки більш високий віковий ценз, але і деякі інші вимоги. Наприклад, кандидат на пост Президента України повинен досягти віку 35 років, а також проживати в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років та володіти державною мовою; 3) принцип рівних виборів - кожен виборець має тільки один голос, може бути включений лише в один виборчий список і проголосувати тільки один раз; 4) принцип прямих виборів - поміж виборцем і кандидатом, якого він обирає не має будь-яких проміжних структур (наприклад, колегії виборців). Виборець голосує за обраного ним кандидата (партію чи партійний блок) безпосередньо; 5) принцип таємного голосування - суть його полягає в тому, що контроль за волевиявленням виборців забороняється. Голосування повинно відбуватися в спеціально підготовлених приміщеннях (кімнатах чи виборчих кабінах), знаходження в яких забороняється будь-якій людині, окрім самого голосуючого. Якщо виборець з поважної причини не може заповнити виборчий бюлетень, він може запросити допомогти йому в цьому іншого виборця. Виборча комісія не повинна також відповідати на запит зацікавлених осіб, відносно того, чи приймав участь у виборах конкретний виборець. Ці причини є конституційними, але існують і загальні, наприклад, законності, гласності, широкої участі населення у виборах та ін.

Порушення виборчих принципів - це серйозне порушення виборчих конституційних прав громадян і може мати дуже серйозні правові наслідки - як до визнання виборів не дійсними, а також притягнення винних до кримінальної відповідальності.

Суб'єктивне пасивне виборче право, тобто право бути обраним, як і раніше, має свої особливості залежно від виду виборів.

Так, відповідно до ст. 76 Конституції та ст. 8 Закону України «Про вибори народних депутатів України», народним депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Президентом України, відповідно до ст. 103 Конституції, може бути обраний громадянин України, який досяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Одна і та сама особа не може бути обрана Президентом України більш як на два строки.

Принцип рівності виборчого права передбачає, що всі громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах. Це означає, що всі виборці мають однакову кількість голосів і кожний голос має рівну з іншими вагу, тобто кожний виборець однаково впливає на результати виборів.

Рівність голосів на виборах в Україні забезпечується утворенням виборчих округів з приблизно однаковою кількістю виборців, тобто за єдиними нормами представництва, окремо для кожного виду виборів, створенням рівних можливостей для кандидатів під час реєстрації їх виборчими комісіями, при веденні передвиборної агітації тощо.

При цьому здійснення громадянами України права обирати і бути обраними не залежить від їхньої раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак. Конституцією (ст. 64) та виборчим законодавством України встановлюється, що обмеження виборчих прав громадян України, не передбачених Конституцією, забороняються. Законом України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» встановлено, що на місцевих виборах громадянин України одночасно може балотуватися кандидатом у депутати лише однієї ради або кандидатом на посаду відповідно сільського, селищного, міського голови. Разом з тим законодавством надається право одночасного балотування до Верховної Ради України і до місцевих рад. Проте депутатом громадянин може бути лише однієї ради.

З наданням чинності Закону України «Про вибори народних депутатів України» 1997 року були закладені основи нового порядку виборів: кількість голосів виборець матиме залежно від виду виборів, у яких він бере участь. Як відомо, до того часу в Україні виборці завжди мали по одному голосу, незалежно від виду виборів. На виборах народних депутатів України у 1998 році кожний виборець уперше мав два голоси -- по одному в одномандатному та багатомандатному загальнодержавному виборчих округах. Цей порядок збережений і нині.

На виборах Президента України кожен виборець має один голос.

На місцевих виборах виборець володіє також одним голосом відповідно до кожного із цих видів виборів.

Принцип прямого виборчого права визначає право громадян обирати кандидатів на виборах безпосередньо. Конституцією передбачаються прямі вибори народних депутатів України, Президента, депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних та обласних рад та сільських, селищних, міських голів.

Принцип таємності голосування означає, що контроль за волевиявленням виборців не допускається, гарантується повна свобода волевиявлення. У рамках виборчого законодавства це досягається тим, що кожний виборець голосує особисто; голосування за інших осіб не допускається. Виборчий бюлетень заповнюється голосуючим у кабіні або в кімнаті для таємного голосування, без присутності стороннього. Виборець, який не має можливості заповнити бюлетень особисто, може запросити в кабіну для таємного голосування іншу особу на свій розсуд, за винятком членів виборчої комісії, кандидатів, які балотуються, їхніх довірених осіб, а також уповноважених осіб, представників партій, виборчих блоків партій, що беруть участь у виборах.

2. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця