* у зовнішньоекономічному договорі (контракті) неприпустимими є застереження щодо виключення або обмеження відповідальності сторін договору.

Учасники зовнішньоекономічної діяльності несуть цивільно-господарську відповідальність за правопорушення шляхом застосування до правопорушників цивільно-господарських санкцій. Цивільно-господарські санкції -- заходи впливу на правопорушника у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні або правові наслідки.

До видів цивільно-господарських санкцій за правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності належать:

* відшкодування збитків;

* штрафні санкції;

* оперативно-господарські санкції.

3. Кримінальна відповідальність

відповідальність зовнішньоекономічний майновий покарання

Кримінальна відповідальність - юридична відповідальність, яка наступає за вчинення суспільно-небезпечного діяння, що містить склад злочину, передбаченого „Кримінальним кодексом України". Суб'єктами кримінальної відповідальності можуть бути лише фізичні осудні особи. Юридичні особи не можуть нести кримінальної відповідальності. За законодавством України кримінальна відповідальність за вчинення злочинів у сфері зовнішньоекономічної діяльності може бути покладена як на громадян України, так і на іноземців та осіб без громадянства. Кримінальна відповідальність застосовується у формі кримінального переслідування, а в разі засудження суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - у формі покарання.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувачувальним вироком суду. При призначенні покарання суд може визначити обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання засудженого. Перелік таких обставин наведено в табл. 10.2.

До осіб, визнаних у вчиненні злочину в сфері зовнішньоекономічної діяльності, судом можуть бути застосовані такі види покарань:

* покарання, не пов'язані з обмеженням і позбавленням волі;

* покарання, пов'язані з обмеженням і позбавленням волі. Всі покарання в сфері зовнішньоекономічної діяльності об'єднані в три групи:

* основні - громадські роботи, виправні роботи, арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі;

* додаткові - позбавлення спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна;

* змішані - такі, що можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові - штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю.

За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбаченому «Кримінальним кодексом України".

До кримінальної відповідальності, не пов'язаної з обмеженням і позбавленням волі, в сфері зовнішньоекономічної діяльності відносяться такі види покарання;

* штраф;

* позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю;

* громадські роботи;

* виправні роботи;

* конфіскація майна.

До кримінальної відповідальності, пов'язаної з обмеженням або позбавленням волі, відносяться такі види покарання:

* арешт;

* обмеження волі;

* позбавлення волі на певний строк;

* довічне позбавлення волі.

Таблиця 2 Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання засудженого за злочини в сфері зовнішньоекономічної діяльності

Обставини, які пом'якшують покарання

Обставини, які обтяжують покарання

1. З'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину.

1. Вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів.

2. Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення зало діяної шкоди.

2. Вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

3. Вчинення злочину неповнолітнім.

3. Вчинення злочину на ґрунті 1 расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату.

4. Вчинення злочину жінкою в стані вагітності.

4. Вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку.

5. Вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних та інших обставин.

5. Тяжкі наслідки, завдані злочином.

6. Вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність.

6. Вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного.

7. Вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або моральними діями потерпілого.

7. Вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством.

8. Вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності.

8. Вчинення злочину з особливою жорстокістю.

9. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднання з вчиненням злочину у випадках, передбачених „Кримінальним кодексом України" тощо.

9. Вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів тощо.

Висновок

Отже, у сфері ЗЕД можуть застосовуватися такі види відповідальності:

· майнова відповідальність;

· кримінальна відповідальність.

Майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.

Якщо порушення суб'єктами ЗЕД або іноземними суб'єктами господарської діяльності цього або пов'язаних з ним законів України призвели до виникнення збитків, втрати вигоди та/або моральної шкоди у інших таких суб'єктів або держави, суб'єкти, що порушили закон, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі.

Кримінальна відповідальність у ЗЕД запроваджується тільки у випадках, передбачених кримінальним законодавством України.

Суб'єктами відповідальності у сфері ЗЕД виступають суб'єкти ЗЕД, іноземні суб'єкти господарської діяльності і держава.

Суб'єкти ЗЕД і іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення своїх зобов'язань, що випливають з договорів (контрактів). відповідальність за порушення договірних зобов'язань визначається договорами (контрактами) та законодавством і носить характер матеріальної відповідальності у формі матеріального відшкодування прямих збитків, непрямих збитків, упущеної вигоди, моральної шкоди, заподіяних стороні. Відповідальність може наставати також у формі договірних майнових санкцій.

Список використаної літератури

1. Минюк Д. Юридична відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в Україні та порядок її застосування // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - №6. - С. 84-87.

2. Шаталова Т. Звільнення від відповідальності сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) // Юридичний журнал. - 2004. - №2. - С. 114-120.

3. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 р.

4. Закон України „Про захист іноземних інвестицій в Україні” від 10.09.1991 р.

5. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.посібник / Під ред.. А.І. Кредисова. - К.: 1997. - 448 с.

6. Міжнародні валютні-кредитні відносини. Підручник / За ред.. Філіпенко А.С. - К.; Либідь, 1997. - 208 с.

7. Корнєва Т. Відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення митних правил // Підприємництво, господарство і право. - 2002. - № 1. - С. 72-75.

8. Міжнародні валютні-кредитні відносини. Підручник / За ред.. Філіпенко А.С. - К.; Либідь, 1997. - 208 с.

9. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч.посібник / Під ред.. А.І. Кредисова. - К.: 1997. - 448 с.