У тих випадках, коли мати-героїня взагалі не працювала чи не має пенсійного віку, встановленого для багатодітних матерів (50 років), вона може отримувати соціальну пенсію.

У зв'язку з індексацією грошових доходів населення, підвищенням мінімальних розмірів пенсій, зміною пенсійного законодавства періодично здійснюється перерахунок пенсій" [4, 192-193].

Висновок "Сьогодні в Україні 14,5 млн. пенсіонерів (понад 28% населення країни), серед яких 2,3 млн. інвалідів, близько 500 тисяч громадян похилого віку, які потребують стороннього догляду, 650 тисяч громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, майже 3 млн. осіб, тобто кожен п'ятий, є "молодими" пенсіонерами, які вийшли на пенсію значно раніше 60 і 55 років. Основу пенсійного забезпечення громадян складає створена державою (а точніше, отримана нею у спадщину від Української РСР) пенсійна система, що працює за принципом солідарності поколінь: "Сьогоднішнє покоління працюючих забезпечує пенсіями нинішні покоління пенсіонерів". Принцип солідарності вимагає від працюючих відповідальності за фінансове забезпечення виплат тим, хто втратив працездатність і здобув право на отримання пенсії. Види пенсій, що їх отримують громадяни України в солідарній системі, визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому передбачається, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом установлення розмірів пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також за рахунок регулярного перегляду (індексації) розмірів у зв'язку зі збільшенням розмірів мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки країни. Глибока і затяжна економічна криза породила тінізацію економіки та безробіття, суттєво підірвала і деформувала фінансову базу пенсійної системи" [1, 276]. Додатки

ПОРЯДОК НАДАННЯ ПЕНСІЙ В УКРАЇНІ

Види пенсій

Отримувачі

Принципи нарахування

Пенсія за віком

Чоловіки у віці 60 років з нормальними умовами праці та у віці 50-55 років на роботі зі шкідливими та небезпечними умовами праці; жінки - на 5 років раніше (55, 45-50) в обох випадках

55% середньомісячного фактичного заробітку плюс 1% за кожен рік роботи понад 25 років (чоловіки) та 20 років (жінки), але не більше 75% середньомісячного заробітку (для пільговиків - 85%); ст. 19

Для працівників певних категорій передбачені вищі рівні (шахтарі, громадяни, які постраждали від чорнобильської катастрофи)

Пенсія по інвалідності

Особи з частковою або повною непрацездатністю. Згідно зі ступенем втрати працездатності інваліди розподіляються на три групи

Інвалідам І групи - 70% середньомісячного і фактичного заробітку,

інвалідам II групи - 60%,

інвалідам III групи - 40% заробітку Мінімальний і максимальний розміри пенсій установлюється на рівні соціальної по групах (див. тему 9)

Пенсії у разі втрати годувальника

Непрацездатні члени сім'ї у разі втрати годувальника

30% середньомісячного фактичного заробітку годувальника на непрацездатного члена сім'ї, але не менше, ніж розмір соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних. На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію, встановлюється одна пенсія, яка збільшується або зменшується залежно від кількості членів сім'ї, які на неї мають право (ст.44-49)

Часткова пенсія

Особам, чий трудовий стаж недостатній для отримання повної пенсії

Пенсія призначається в розмірі, пропорційному наявному стажу. Розмір пенсії не має бути нижчим від розміру соціальної пенсії (ст. 20)

Соціальна пенсія

Особам, які не мають права на трудову пенсію з поважних причин (інвалідам з дитинства І, ІІ, ІІІ груп, дітям у разі втрати годувальника)

У розмірі 30% мінімальної пенсії за віком (тим, хто не досяг пенсійного віку) У розмірі 50% мінімальної пенсії за віком (тим, хто досяг пенсійного віку) і інвалідам ІІІ групи

Інвалідам ІІ групи 100% мінімальної пенсії за віком

Інвалідам І групи 200% мінімальної пенсії за віком (ст.94)

Список літератури

1. Гриненко А.М. Соціальна політика: Навч. метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. - К.: КНЕУ, 2003. - 309 с.;

2. Сирота І.М. Право пенсійного забезпечення в Україні. - К.: Юрінком Інтер, 1998.

3. В.І. Грушко, Н.В. Грушко, О.В. Бевзенко, О.В. Красота, С.М. Лаптєв, О.С. Любунь, І.І. Рулік. "Пенсійна система України" - Навчальний посібник, - К.: "Кандор" - 2006 р.336 с.

4. 4. Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування: Підручник. - К.: Кондор. - 2004. - 464 с.