Ш дотримання законності й обґрунтованості оперативно-розшукових заходів відповідно до вимог законів і відомчих нормативних актів з питань організації ОРД;

Ш своєчасного виявлення й усунення недоліків під час здійснення оперативно-розшукових заходів і попередження можливих відхилень від вимог законів і відомчих нормативних актів;

Ш реагування на порушення законності під час здійснення оперативно-розшукових заходів, відновлення порушених прав і свобод людини, відшкодування моральної й матеріальної шкоди, залучення винних до відповідальності.

Повсякденний і поточний контроль за дотриманням законності в проведенні ОРД здійснює начальник оперативного підрозділу. Начальники органів здійснюючих ОРД можуть мати заступників, відповідальних за організацію ОРД. В ОВС у містах і районах у начальників органів є заступник - начальник кримінальної міліції, що відповідає за роботу оперативних підрозділів. У ГУМВС - УМВС областей, міст Києва і Севастополя - перші заступники - начальники кримінальної міліції й перші заступники - начальники управлінь по боротьбі з організованою злочинністю.

Начальник оперативного підрозділу для виконання завдань ОРД здійснює наступні заходи:

Ш організовує своєчасне одержання оперативно-розшукової інформації за допомогою оперативно-розшукових заходів, передбачених оперативно-розшуковим законодавством;

Ш відповідно до закону й нормам відомчих наказів, інструкцій забезпечує оперативну перевірку інформації й провадження за оперативно-розшуковими справами;

Ш вивчає обґрунтованість і доцільність здійснення оперативно-розшукових заходів, для проведення яких необхідна санкція суду або дозвіл старшого оперативного начальника;

Ш забезпечує проведення оперативно-розшукових заходів відповідно до правил конспірації, створює умови конфіденційності й безпеки співробітництва з особами, залученими до здійснення ОРД;

Ш перевіряє вірогідність і направляє вищим оперативним начальникам інформацію, звіти й документацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;

Ш координує роботу оперативного підрозділу з іншими оперативними підрозділами й службами, органу, здійснюючого ОРД, а з санкції вищого оперативного начальника забезпечує взаємодію з оперативними підрозділами інших органів і відомств, що здійснюють ОРД;

Ш організовує заходи щодо забезпечення безпеки опер. працівників як від злочинних зазіхань, так і від негативного впливу оточення, у якому опер. працівник виконує завдання, застерігає його від можливих помилок і порушень закону й відомчих нормативних актів з питань ОРД;

Ш забезпечує підсумки, аналізує етапи ОРД оперативного підрозділу, її відповідність вимогам закону, ставить оперативні завдання, розподіляє їх між виконавцями, організовує й контролює виконання.

Начальник оперативного підрозділу може виступати і як начальник органу дізнання й у межах своєї компетенції виконувати всі вимоги кримінально-процесуального законодавства:

Ш розглядати скарги й інші заяви про протиправні діяння, а у випадках, передбачених законом порушувати кримінальні справи;

Ш затримувати осіб, підозрюваних у вчинені злочинів, і віддавати їх під стражу на підставах і в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним і оперативно-розшуковим законодавством;

Ш звільняти з-під стражі осіб, затриманих без достатніх на те підстав;

Ш організовувати й контролювати виконання письмових доручень слідчого, вказівок прокурора, постанов і рішень суду про проведення окремих процесуальних дій;

Ш перевіряє вірогідність і надає слідчому, прокуророві, суду на їх вимогу необхідну для них інформацію, у порядку встановленому законом;

Ш затверджує рішення особи, що проводить дізнання з найбільш важливих питань розслідування, у першу чергу про напрямок справи (його порушення, призупинення, поновлення провадження, припинення, передачу слідчому), про застосування заходів процесуального примусу (затримання, привід, обшук, накладення арешту на майно й ін.);

Ш у порядку контролю вивчає матеріали кримінальних справ, заслуховує звіти про стан його провадження, дає обов'язкові для виконання дізнавачам вказівки у справі.

Названі й інші повноваження дають можливість начальникові оперативного підрозділу здійснювати реальний контроль за проведенням оперативно-розшукових заходів і їхньої відповідності вимогам закону й відомчих нормативних актів з питань ОРД.

Діючими гарантіями дотримання законності органами, що здійснюють ОРД, є судовий контроль. Правовою основою здійснення контролю суддями в цій сфері правоохоронної діяльності є Конституція України, ЗУ " Про ОРД" і інші.

Конституцією України відповідно до міжнародних принципів дотримання прав людини значно підвищена роль суддів у здійсненні контролю щодо законності застосування оперативно-розшукових заходів, що обмежують права й свободи громадян.

Стаття 32 Конституція України вперше встановила кожному громадянинові гарантію судового захисту права спростовувати недостовірну інформацію про себе й членах своєї родини й права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріального й морального збитку, заподіяного збором, зберіганням, використанням такої недостовірної інформації.

Ст. 9 ЗУ "Про ОРД" передбачені гарантії законності при здійсненні оперативно-розшукових заходів, не допускаються порушення прав і свобод людини і юридичних осіб. Окремі обмеження цих прав і свобод, такі як: негласне проникнення в житло, зняття інформації з каналів зв'язку й контроль поштово-телеграфних відправлень носить винятковий і тимчасовий характер і може бути проведено тільки за рішенням суду.

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 8 ЗУ "Про ОРД" якщо буде потреба негласного проникнення в житло або інше володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, здійснення контролю за перепискою, телефонними розмовами, телеграфної або іншої кореспонденції, застосування інших технічних засобів одержання інформації начальник або заступник начальника відповідного оперативного підрозділу складають подання в суд.

Суддя, розглянувши подання, виносить мотивовану постанову про дозвіл або відмову в проведенні відповідного оперативно-розшукового заходу. Про одержанні дозволу або про відмову в ньому, керівник оперативного підрозділу протягом доби повідомляють відповідного прокурора. Оскарженню постанова судді не підлягає, однак вони можуть бути опротестовані прокурором у вищестоящому суді (п. 10 ст. 14 ЗУ "Про ОРД").

Також, варто знати, що при припиненні оперативно-розшукової справи, за якою здійснювалися негласні розвідувальні або контр розвідувальні заходи щодо рішення суду, повідомлення про її припинення направляється в суд у тридобовий строк (ст. 9-2 ЗУ "Про ОРД").

Головним механізмом забезпечення гарантії дотримання законності в ОРД сьогодні є прокурорський нагляд. Це виходить із вимог Конституції України (п. 3 ст. 121) і ЗУ "Про ОРД" (ст. 14), якими на Прокуратуру України безпосередньо покладений нагляд за дотриманням законності під час проведення ОРД.

Прокуратура є незалежною від будь-яких інших органів і посадових осіб, керується тільки Конституцією й законами України. От чому сьогодні законодавець докорінно переглянув і вдосконалив правове регулювання прокурорського нагляду за ОРД.

У ЗУ "Про ОРД" передбачається, що нагляд за дотриманням законів у процесі проведення ОРД здійснюється Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя й прирівняними до них прокурорами і їхніми заступниками, а також уповноваженими наказом Генерального прокурора України начальниками й прокурорами управлінь, відділів Генеральної прокуратури України й прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя (ст. 14 ЗУ "Про ОРД").

Безпосереднє проведення нагляду Наказом Генерального прокурора України № 4/1гн від 6 квітня 2004 р. "Про організацію прокурорського нагляду за дотриманням законів при проведенні ОРД" покладено на такі спеціалізовані підрозділи, як: Головне управління Генеральної прокуратури за наглядом за дотриманням законів органами, що проводять ОРД; Другий відділ; Головне управління військових прокуратур; Управління нагляду за дотриманням і застосуванням законів на транспорті. У прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя, військових прокуратурах регіонів і Військово-морських сил України - на відділи нагляду за дотриманням законів при проведенні ОРД; відділи нагляду за дотриманням законів спеціальними підрозділами, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю; відділи нагляду за дотриманням законів органами Служби безпеки, митної служби й Державної прикордонної служби України; відділи нагляду за дотриманням законів органами податкової міліції; управління нагляду за дотриманням і застосуванням законів на транспорті (старші помічники) тощо. У спеціальному наказі Генерального прокурора України № 4/1га від 6 квітня 2004 р. визначені також оперативні підрозділи, нагляд за законністю діяльності яких здійснюють управління й відділи Генеральної прокуратури й обласних прокуратур.

Вищевказаним наказом Генерального прокурора України визначені також підстави проведення перевірок законності ОРД:

ь планові перевірки;

ь вказівки вповноваженого прокурора вищого рівня;

ь рішення суду;

ь результати вивчення матеріалів кримінальних справ про розкриті злочини;

ь інформація про неналежне виконання відповідних доручень слідчого, вказівок прокурора й судових визначень за кримінальними справами, що перебуває в їхньому провадженні;

ь ініціювання керівників відповідних галузевих управлінь і відділів в інших випадках (п. 3 наказу).

Але, разом з тим, існує законодавче й нормативне встановлення меж прокурорського нагляду за дотриманням законності в ОРД. Це досить значимо для послідовної реалізації головних принципів ОРД: конспірації, конфіденційності негласних відносин громадян з оперативними підрозділами, нерозголошення результатів ОРД.

Таким чином, до безпосереднього прокурорського нагляду за ОРД можуть бути віднесені наступні питання.

Наявність підстав і законність проведення ОРД:

Ш наявність і вірогідність інформації про підготовку або вчинення особою (групою осіб) злочину, або про причетність їх до злочинів, які готувалися або були вчинені невстановленими особами;

Ш наявність письмових доручень і постанов слідчих, письмових вказівок прокурорів, визначень судів про проведення ОРД в інтересах розслідування кримінальних справ, що перебувають у їхньому провадженні;

Ш наявність запитів повноважних державних органів, установ і організацій про проведення оперативно-розшукових заходів, а також запитів відповідних міжнародних правоохоронних організацій і правоохоронних органів інших держав на підставі договорів і угод;

Ш обґрунтованість постанови про заведення оперативно-розшукової справи;

Ш правомірність рішення керівника органу, що має право на проведення ОРД, про заведення зазначеної справи й проведення оперативно-розшукових заходів;

Ш правові підстави застосування виняткових і тимчасових оперативно-розшукових заходів, що обмежують права й свободи громадян;

Ш своєчасність інформування відповідних державних органів про виявлені факти й дані, що свідчать про загрозу безпеки суспільства й держави, а також про порушення законодавства, пов'язаних зі службовою діяльністю посадових осіб;

Ш порядок реєстрації й повнота реагування на звернення громадян із приводу незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

Ш своєчасність, строки й повнота поновлення прав і свобод громадян, порушених внаслідок незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;