В Україні вже давно говорять про недосконалість законодавства у сфері визначення комерційної таємниці. Певним чином ситуацію може виправити законопроект, який наразі опрацьовує комітет із питань економічної політики, управління народного господарства, власності та інвестицій.

Власне законопроект «Про комерційну таємницю», який зареєстрований 20 лютого цього року, визначає правові засади одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, яка належить до комерційної таємниці. Його виносять на розгляд депутатів із метою конкретизувати норми Цивільного та Господарського кодексів України, а також удосконалити регулювання інформаційних відносин, захист прав та інтересів власників інформації, яка належить до комерційної таємниці.

Зокрема, згідно з законопроектом, до комерційної таємниці належить «інформація, яка має незалежну економічну цінність зважаючи на те, що вона невідома іншим особам, які можуть отримати будь-яку вигоду від її виявлення чи використання». Також під визначення цього терміну потрапляє інформація, яка забезпечена заходами щодо захисту, зокрема розробка правил обмеження користування інформацією, набутої власником на законних підставах. Окрім того, до комерційної таємниці пропонують зарахувати інформацію, що не є державною таємницею, інтелектуальною власністю третіх осіб і яка не є відкритою відповідно до чинного законодавства.

Проект Закону «Про комерційну таємницю» визначає такі поняття, як власник комерційної таємниці, режим комерційної таємниці, матеріальний носій комерційної таємниці. Також визначено порядок зарахування інформації до комерційної таємниці, перелік інформації, яка не може бути зарахована до комерційної таємниці, підстави виникнення права на інформацію, яка належить до комерційної таємниці, доступ та умови припинення доступу до комерційної таємниці, коло обов'язків осіб, які мають доступ до комерційної таємниці. Зокрема, до інформації, яка не є державною таємницею, належать документи установчі, про платоспроможність, сплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів і такі, що засвідчують право на здійснення окремого виду господарської діяльності.

Крім того, у прикінцевих положеннях законопроекту встановлюють, що вилучення документів, які становлять комерційну таємницю (нарівні з державною та банківською) проводять лише за санкцією прокурора або його заступника та в порядку, погодженому з керівником відповідної установи.

Прогнозують, що прийняття проекту Закону України «Про комерційну таємницю» сприятиме розвитку та виробничому впровадженню високих конкурентоспроможних технологій. «Крім того, реальна можливість реалізації законодавчого захисту комерційної таємниці зумовить інтерес підприємців до створення науково-технічної інформації як об'єкта права інтелектуальної власності. А це, у свою чергу, сприятиме розширенню науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої діяльності в різних галузях економіки», - зазначено у пояснювальній записці до законопроекту. До того ж прийняття запропонованого проекту може обмежити можливість безпідставного зарахування до комерційної таємниці інформації та сприятиме об'єктивному судовому розгляду цивільних справ відповідної категорії.

2. Касаційна скарга на рішення господарського суду, в тому числі до Вищого господарського суду України

таємниця комерційний касаційний скарга

Оскарження постанов Вищого господарського суду України у Верховний Суд України можливе по дуже обмеженому колу найбільш вагомих підстав, ігнорування яких може дестабілізувати судову систему в цілому. До числа таких підстав відносяться:

- застосування Вищим господарським судом нормативно-правового акта, що суперечить Конституції України;

- його невідповідність рішенням Верховного Суду чи вищого суду іншої спеціалізації з питань застосування норм матеріального права;

- виявлення різного застосування Вищим господарським судом того самого положення закону чи іншого нормативно-правового акта в аналогічних справах;

- визнання їх міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, котрі порушують міжнародні зобов'язання України (ст. 111 ГПК).

За результатами розгляду касаційної скарги чи касаційного подання Генпрокурора на постанову ВГС України, Верховний Суд України має право:

а) залишити постанову без змін, а скаргу (подання) без задоволення;

б) скасувати постанову й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції;

в) скасувати постанову й припинити провадження у справі.

Постанова Верховного Суду України є остаточною й оскарженню не підлягає.

Касаційна скарга чи подання на постанову Вищого господарського суду можуть бути подані не пізніше одного місяця з дня її прийняття, однак у випадку виникнення підстав для оскарження постанови Вищого господарського суду по закінченні встановленого терміну, незважаючи на закінчення цього терміну, Верховний Суд України зобов'язаний прийняти касаційну скаргу (подання) до свого провадження.

Як і у випадку з апеляційною скаргою, до касаційної скарги необхідно долучити документ, що підтверджує сплату державного мита у розмірі 42,50 грн (50% від 85,00 грн).

Касаційна скарга (подання) подається через Вищий господарський суд, а провадження у Верховному Суді по ній порушується за згодою не менш п'яти суддів Верховного Суду України. Тривалість провадження по касаційній скарзі на постанову Вищого господарського суду не може перевищувати одного місяця, а сам перегляд здійснюється на загальному засіданні відповідних колегій суддів Верховного Суду України відповідно до процедури розгляду справи в господарському суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних зі встановленням обставин справи і їхнім доведенням.

За результатами розгляду касаційної скарги (подання) більшістю голосів суддів, що брали участь у перегляді постанови Вищого господарського суду, виноситься постанова Верховного Суду України. Вона є остаточною і оскарженню не підлягає.

Додатковою гарантією прав суб'єктів господарювання, служить те, що рішення, ухвали, постанови господарського суду можуть бути переглянуті по нововиявленим обставинам.

Господарський суд може переглянути прийняте ним рішення, що вступило в законну силу, по нововиявленим обставинам, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявнику (ст. 112 ГПК).

Право ініціювання перегляду справи по нововиявленим обставинам надано нововиявленим обставинам надано стороні і прокурору, що можуть протягом двох місяців із дня встановлення обставин, що є, на їхню думку, підставами для перегляду судового рішення, звернутися в суд, що виніс судове рішення, із заявою (поданням) про його перегляд.

Суд розглядає заяву (подання) про перегляд судового рішення (постанови, ухвали) протягом одного місяця і по його результатах виносить:

- рішення - у випадку зміни чи скасування рішення;

- постанову - у випадку зміни чи скасування постанови;

- ухвалу - у випадку зміни чи скасування ухвали чи залишення рішення, постанови, ухвали без змін.

ГПК України не дає переліку конкретних підстав перегляду рішення, ухвали, постанови по нововиявленим обставинам. Однак практика господарських судів показує, що ними переважно є:

- представлення експертом неправильного висновку, що був покладений в основу судового рішення,

- неправильний переклад документів чи пояснень учасників процесу;

- надання недостовірних чи фальсифікованих документів;

- скасування рішення чи вироку суду, що відповідно до частин 3 і 4 ст. 35 ГПК мали преюдиційне значення для господарського суду і покладені ним в основу судового акта;

- встановлені вироком суду злочинні дії учасників господарського процессу чи їхніх представників, якщо ці дії безпосередньо пов'язані з прийняттям господарським судом судового рішення.

Нововиявлені обставини варто відрізняти від нових доказів, що не були вчасно представлені господарському суду учасниками процесу. Нові докази, виявлені після прийняття рішення, ухвали чи постанови, можуть свідчити лише про те, що обставини справи з'ясовані не повно, висновки господарського суду не відповідають обставинам справи і є підстави для перегляду справи.

Нововиявлені обставини необхідно також відрізняти від нових обставин, який не було при розгляді справи, що з'явилися після ухвалення рішення, ухвали чи постанови господарського суду. Виникнення нових обставин, як і зміна обставин, може бути підставою для пред'явлення нового позову, а не для перегляду судового рішення.

Список літератури

1. Конституція України, прийнята на п' ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.-Київ. - 1996.

2. Господарський процесуальний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 6 листопада 1991 року. ВВР, 1992, №6. ст. 56. із змінами від 21.06.2001, ВВР, 2001, №36, ст. 188

3. Указ Президента України від 11.07.2001 №511/2001 «Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України».

4. Законодавство України про господарське судочинство (збірник нормативних актів), Київ, Атіка, 2002 р. - 867 с.

5. Концепція судово-правової реформи в Україні. Схвалена Верховною Радою України 28 квітня 1992 року. Голос України, 1992, 12 серпня.

6. Угода про порядок вирішення спорів, пов' язаних із здійсненням господарської діяльності. Ратифікована ВР України 19 грудня 1992 року. Голос України, 1993, 14 січня.

7. Арбітражний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Харків. 1995. 271 с.

8. Побирченко И.Г. Советский арбитражный процесс - К. Вища школа, 1988. ст. 272.

9. Притика Д.М. «Правові питання організації та концепції юрисдикційних органів по вирішенню господарських спорів (на матеріалах арбітражної практики).

10. Карпеев О.В Хозяйственное производство на Украине // «Юрист» №8 2002, 64 с.