Виписка ж підтверджує тільки факт наявності відомостей про ФОП за станом на певну дату. Тому до прийняття даного закону був встановлений граничний термін її дії - 30 днів. Вона не відображає зміни, які можуть статися з ФОП з моменту її видачі до моменту, коли буде потрібно її використання. До того ж, таких виписок може бути отримано необмежену кількість разів. Те, що тепер термін дії виписки не буде обмежений - проблему не вирішить, оскільки все одно не можна буде бути впевненим у тому, що контрагент, надаючи виписку тримісячної давності, досі існує.

Крім того, на нашу думку виписку з ЄДРПОУ куди простіше підробити, ніж свідоцтво про державну реєстрацію, оскільки вона, на відміну від свідоцтва, не є документом суворої звітності, не містить ані облікової серії, ані номера.

Метою реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб є надання офіційного статусу підприємцеві для реалізації його прав і обов'язків. Реєстрація є необхідною процедурою для кожного, хто бажає провадити підприємницьку діяльність [63, с. 139]. Правове значення державної реєстрації полягає в тому, що в результаті самої державної реєстрації фізична особа набуває статус суб'єкта господарювання (підприємництва). Якщо фізична особа не здійснила державної реєстрації як суб'єкта підприємництва, незважаючи на фактичне зайняття підприємницькою діяльністю, така особа не набуває статусу суб'єкта господарювання (підприємця).

Закон пов'язує виникнення статусу підприємця не з фактичним заняттям підприємництвом, а з державною реєстрацією як суб'єкта підприємництва. Загальні правила державної реєстрації суб'єктів господарювання містяться в ст.58 Господарського кодексу України. Процедура державної реєстрації регламентується Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" [5, с. 263].

Фізична особа може бути зареєстрована як підприємець лише за місцем реєстрації свого проживання, але діяльність може проводити на всій території України без обмежень. Фізична особа - підприємець несе відповідальність за свою діяльність всім свої майном.

Фізична особа може бути зареєстрована як підприємець після досягнення нею 18-річного віку, тобто з моменту, коли наступає повна цивільна дієздатність - здатність самостійно набувати для себе прав, створювати для себе обов'язки і нести відповідальність за їх невиконання.

Згідно положень цивільного законодавства, цивільна дієздатність може бути набута особою до досягнення 18-річного віку:

- в разі реєстрації шлюбу;

- в разі запису неповнолітньої особи матір'ю чи батьком дитини [78, с. 94].

Якщо неповнолітня особа досягла 16-років і працює за трудовим договором або висловила бажання займатися підприємницькою діяльністю їй також може бути надана повна цивільна дієздатність.

ФОП можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, що значно полегшує ведення підприємницької діяльності. У разі сплати єдиного податку ФОП сплачує щомісячно єдиний податок і половину його за кожного найманого працівника, якщо вони є.

Переваги та недоліки здійснення підприємницької діяльності

Фізична особа - підприємець:

1. Може бути зареєстрований лише за місцем прописки у паспорті.

2. Несе відповідальність за свою діяльність всім своїм майном.

3. Перебуваючи на єдиному податку зобов'язаний щомісячно його сплачувати незалежно від того чи проводиться фактично підприємницька діяльність. Для того, щоб податок без фактичної підприємницької діяльності не сплачувати необхідно перейти на загальну систему оподаткування, обліку і звітності.

4. Може працювати без печатки і рахунку, має право отримувати від клієнтів готівку без ліміту і без касового апарату.

Місце проведення державної реєстрації фізичних осіб - підприємців Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" [5, с. 263] (далі - Закон) від 15.03.05 р. № 755-IV державна реєстрація фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 1 ст. 42 Закону для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має ідентифікаційний номер, або уповноважена нею особа (далі - заявник) повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем проживання такі документи:

- заповнену реєстраційну картку (Форма № 10) [84] на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця;

- копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця (копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку).

Перед початком реєстрації підприємець повинен визначити види діяльності якими він буде займатись, та внести їх в реєстраційну картку (Форма № 10) [84]. Види діяльності вибирають відповідно до КВЕД - Класифікатора видів економічної діяльності. ФОП може вибрати один або декілька видів діяльності, для того щоб пізніше не довелося вносити зміни до державного реєстру при зміні виду діяльності (на практиці - до 6 видів економічної діяльності).