— засобами масової інформації з метою висвітлення їх роботи, проведення роз'яснювальної та профілактичної роботи серед дітей;

— правоохоронними органами для можливості оперативного реагування на порушення прав дітей;

— батьками (опікунами) для надання допомоги у проблемних питаннях, які виникають у процесі виховання дітей. «Проблеми, пов'язані з вихованням, є найбільш актуальними на сьогодні, адже деякі молоді батьки не розуміють, якої шкоди вони завдають своїм дітям через «неправильне виховання», через свій поганий приклад, через свою неготовність до виконання найголовнішої функції -- функції виховання дитини».

Права дитини не будуть дотримані у повному обсязі без залучення батьків (опікунів) до участі в усіх стадіях ювенального процесу. До досягнення дитиною повноліття батьки несуть відповідальність за її виховання, формування як особистості. Участь батьків (опікунів) у ювенальному процесі, учасником якого є їхня дитина, виконує два завдання. Перше -- психологічне, коли дитина не почувається покинутою через проступок, який вона вчинила, а відчуває підтримку батьків (опікунів). Друге завдання полягає у значному зменшенні ризику порушення процесуальних прав дитини з боку працівників правоохоронних та судових органів.

Залучення батьків (опікунів) дитини до участі в ювенальному процесі сприятиме також певному зближення батьків і дітей, оскільки, як свідчать дані опитувань, 50% українських дітей мало спілкуються з батьками, а все наявне спілкування зводиться до запитань про оцінки в навчальному закладі, а 50% батьків не знають про проблеми дітей.

На нашу думку, ювенальна практика в Україні повинна бути впроваджена на основі гуманізму, визнанні цінності та унікальності кожної дитини, з урахуванням світових здобутків ювеналістики. Поряд із цим необхідно провести ряд заходів, спрямованих на утвердження засад громадянського суспільства в Україні, а саме: реформувати судову систему; завершити процес реформування правоохоронної системи; закріпити на законодавчому рівні засади функціонування ювенальної практики в Україні, враховуючи досвід у даній сфері розвинутих держав; органам і службам, які працюють з дітьми, необхідно проводити постійну профілактичну роботу, спрямовану на недопущення вчинення неповнолітніми правопорушень; залучення батьків (опікунів) до участі в усіх стадіях ювенального процесу; розробити дієві системи ресоціалізації дітей, які перебувають у конфлікті з законом, та реабілітації дітей, відносно яких було скоєно злочин.

На нашу думку, гуманізація правовідносин у впровадженні ювенальної практики повинна відбуватися виключно на засадах громадянського суспільства. Основними кроками, які необхідно зробити в цьому напрямку, повинні стати: реформування судової та правоохоронної систем; законодавче закріплення функціонування ювенальної практики в Україні з урахуванням досвіду у даній сфері розвинутих держав; профілактична робота органів і служб, які працюють з дітьми; залучення батьків (опікунів) до участі в усіх стадіях ювенального процесу; створення дієвої системи ресоціалізації дітей, які перебувають у конфлікті з законом, та системи реабілітації дітей щодо яких було вчинено злочин.

Основним акцентом, який необхідно зробити при проведенні реформ у судовій та правоохоронній сферах, має стати гуманізація правовідносин. Особливо це стосується роботи з дітьми. Адже розуміння дитини як найбільшої цінності матиме наслідком ставлення до неї не як до злочинця, а як до людини, яка перебуває у конфлікті з законом. Урешті, реформування судової системи у даному напрямку покликане змінити власне реакцію на злочин, вчинений неповнолітнім. Для цього за прикладом інших держав необхідно створити ювенальний суд, у якому розглядалися б справи про злочини та правопорушення, де учасником виступає дитина.