Державна охорона сім'ї, материнства, батьківства
Сторінки матеріалу:
Принципи сімейного права - це закріплені чинним законодавством основні засади, ідеї, керівні положення, відповідно до яких нормами сімейного права регулюються особисті та майнові відносини, які виникають між подружжям, батьками і дітьми, іншими членами сім'ї.
Сімейне право покликане зміцнювати сім'ю, як важливий соціальний інститут і забезпечувати можливість виконання сім'єю її функцій, однією з яких є продовження роду. Турбуючись про здоров'я матері, держава тим самим створює умови для виконання сім'єю цієї важливої функції.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, права та свободи людини є вищою соціальною цінністю, а їх визнання, виконання та захист - обов'язком держави. Цей конституційний принцип втілений та дістає відображення і розвиток у статтях 5, 7 СК України, в яких зазначено, що учасники сімейних правовідносин на власний розсуд розпоряджаються належними їм сімейними правами, у тому числі й правом на захист цих прав.
Держава охороняє сім ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально та морально заохочує і підтримує материнство та батьківство.
Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. Держава бере під свою охорону кожну дитину, яка позбавлена належного батьківського піклування. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.
Задача
сімейний право дитина захист
До органу РАЦС звернулася громадянка Мельниченко із заявою про реєстрацію шлюбу з громадянином Шевцовим, який проживає в місті Луцьку. У зв'язку з тим, що Шевцов не має змоги виїхати до міста Києва для подання заява, Мельниченко подала до органу РАЦСу складену ним заяву, яка була завірена керівником підприємства, де працює Шевцов. Завідувач органу РАЦСу відмовив Мельниченко у прийнятті цієї заяви.
Чи необхідна присутність осіб, які укладають шлюб при поданні заяви про реєстрацію шлюбу до органу РАЦСу?
Жінка та чоловік, які бажають зареєструвати шлюб, подають особисто письмову заяву за встановленою формою до будь-якого органу реєстрації актів цивільного стану за своїм вибором (ч.1 ст. 28 СК України).
У яких випадках заява про реєстрацію шлюбу може бути подана однією з осіб, які бажають укласти шлюб?
Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, то таку заяву, нотаріально посвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника теж мають бути посвідчені нотаріально.
Особа, яка бажає зареєструвати шлюб із засудженим, заповнює заяву про одруження за встановленою формою (у частині, яка торкається її) і представляє її до відділу реєстрації актів цивільного стану. Відділ реєстрації актів цивільного стану звіряє зазначені в заяві відомості з паспортом або паспортним документом, який посвідчує особу заявника, його підпис та правильність зазначених у заяві відомостей і повертає її заявнику, який направляє цю заяву адміністрації виправно-трудової установи для передачі її засудженому.
При надходженні заяви про одруження із засудженим адміністрація виправно-трудової установи передає її засудженому для заповнення тієї частини, яка торкається засудженого. Правильність зазначених у заяві відомостей та підпис засудженого перевіряються та засвідчуються підписом начальника виправно-трудової установи і гербовою печаткою установи, в якій засуджений відбуває покарання, після чого заява надсилається до державного органу реєстрації актів цивільного стану, який проводитиме реєстрацію шлюбу.
Якщо про реєстрацію шлюбу клопоче засуджений, то адміністрація виправно-трудової установи забезпечує його бланком заяви про одруження за встановленою формою. Після заповнення засудженим тієї частини заяви, яка стосується його, адміністрація виправно-трудової установи звіряє зазначені в заяві відомості з паспортом або паспортним документом, що міститься в особовій справі засудженого, засвідчує його підпис і правильність зазначених у заяві відомостей та направляє цю заяву особі, з якою засуджений бажає одружитися. Одночасно цій особі повідомляються найменування та адреса відділу реєстрації актів цивільного стану, в якому може бути проведена реєстрація.
Які роз'яснення слід дати Мельниченко?
Якщо Шевцов не є засудженим він повинен особисто приїхати до Києва і подати заяву до РАЦСу.
Якщо Шевцов не може через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, то таку заяву, нотаріально посвідчену, можуть подати його представники. Повноваження представника теж мають бути посвідчені нотаріально.
Використана література
1. Дякович М.М. Сімейне право: навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / [М. М. Дякович]. - К.: Правова єдність, 2009. - 512 с.
2. Мироненко В.П. Сімейне право України: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / В.П. Мироненко, С.А. Пилипенко. - К. : Правова єдність, 2008. - 477 с.
3. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003.
4. Фурса С.Я., Драгнєвіч Л.Ю., Фурса Є.І. Настільна книга нотаріуса: Сімейні відносини в нотаріальному процесі. - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003.