У 2005/06 н.р. у системі професійно-технічної освіти здійснювалася підготовка робітничих кадрів за 530 професіями. За результатами моніторингу за цей період, у державних професійно-технічних навчальних закладах випуск становив 267,9 тис. кваліфікованих робітничих кадрів (у 2004/05 н. р. - 268,5 тис. осіб), з них - 211,2 тис. студентів та 56,7 тис. слухачів із працюючого та незайнятого населення. Дипломи отримали 194,3 тис. (72,5% від загального випуску) випускників, з них 5,3 тис. осіб - дипломи за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст», що становить 1,8% від випуску. За результатами аналізу протягом шести років (2000-2006), кількісний показник випускників за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» залишається незмінним: 1,7-1,8%. Сьогодні 192 професійно-технічних навчальних заклади здійснюють підготовку кваліфікованих робітничих кадрів для металообробної, металургійної та вугледобувної галузей (20,0% від загальної кількості), контингент яких становить понад 102 тис. студентів та слухачів. За останні роки на базі діючих створені професійно-технічні навчальні заклади нового типу: 47 вищих професійних училищ та центрів, 101 професійний ліцей, що становить 77% від загальної кількості професійно-технічних навчальних закладів промислового спрямування. Контингент студентів і слухачів становить понад 74 тис.

Державне замовлення за професіями сфери послуг становить 82 тис. осіб (або 36% від загальних обсягів державного замовлення), у тому числі понад 6 тис. комерційно-торговельного спрямування, близько 30 тис. - громадського харчування, майже 14 тис. - сфери обслуговування. Сьогодні в країні працює 271 профтехучилище, де готують робітників для підприємств агропромислового комплексу, у тому числі у сільській місцевості - 241.

Серед навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації найбільшу частку становлять державні, кількість яких скорочується, про що свідчать дані в таблиці 1.

Таблиця 1

Вищі навчальні заклади України І-ІІ рівнів аредитації

Показники

Навчальний рік

1995/96

2000/01

2001/02

2002/03

2003/04

2004/05

2005/06

2006/07

Усього закладів

782

664

665

667

670

619

606

570

у тому числі за

формами власності:

державної та комунальної

735

593

587

590

586

531

517

485

приватної

47

71

78

77

84

88

89

85

Прийнято всього, осіб

188795

190077

201243

203665

202537

182224

169223

151178

у тому числі на форми навчання:

денна

142193

141156

149453

148209

148144

131752

124787

111950

вечірня

4612

1441

1681

980

1001

1022

990

1094

заочна

41990

47480

50109

54476

53392

49450

43446

38134

Випущено всього, осіб

191179

148605

147488

155542

162845

148184

142650

137949

у тому числі за формами навчання:

денна

131550

109546

109309

113574

116925

104785

101861

98584

вечірня

6373

982

1074

768

1104

43399

747

1029

заочна

53256

38077

37105

41200

44816

40042

38336

Кількість студентів

у розрахунку

на 10 тис. населення

120

107

115

121

125

116

108

100

У Запорізькій області при незмінній кількості державних навчальних закладів (21 заклад освіти) у період з 2002/03 н.р. до 2003/04 н.р. відбулось зменшення кількості студентів навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, відповідно, з 19 173 до 18 937 осіб, між тим у 2001/02 н.р. ця цифра становила лише 18 289 осіб.

Навчальний процес у 2007/08 н. р. в ПТНЗ забезпечували близько 48,9 тис. педагогічних працівників, у тому числі 23,3 тис. майстрів виробничого навчання. Зменшується кількість студентів, які навчаються за державним замовленням, що свідчить про зменшення державних видатків та видатків з місцевих бюджетів на підготовку відповідних фахівців у професійно-технічній сфері.

Для підвищення ефективності системи професійної підготовки, перепідготовки і, відповідно, подальшого працевлаштування незайнятого населення необхідно оновити методику розрахунків витрат на професійне навчання незайнятого населення за направленням державної служби зайнятості; впровадити положення про організацію професійного навчання незайнятого населення за модульною системою; розробити положення про професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації на виробництві.

Розширюються зв'язки професійно-технічних навчальних закладів із зарубіжними країнами. В Україні реалізуються декілька проектів щодо впровадження новітніх технологій професійного навчання. На базі вищих професійних училищ за участі Федеративної Республіки Німеччини в рамках програми «Трансформ» створено й успішно працюють 16 модельних центрів та навчально-тренувальних фірм з підготовки фахівців для комерційної діяльності, досвід роботи яких поширюється на всі регіони країни.

Аналіз демографічного розподілу показав, що в центральних, північних, західних областях України знаходиться 2/3 навчальних закладів, оскільки тут найбільша густота населення. Отже, в цих регіонах існує найбільша кількість навчальних закладів на відміну від східного регіону України.

На початок 2006/07 н. р. в Запорізькій області діє 35 вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації, серед яких 24 - заклади І-II рівнів акредитації (підготовка молодших спеціалістів, бакалаврів) та 12 - І-IV рівнів акредитації. Серед ВНЗ III-IV рівнів акредитації шість університетів, три академії, три інститути, з яких вісім - державної форми власності і 4 - приватної. Два вищі навчальні заклади мають статус національного (Запорізький національний технічний університет, Запорізький національний університет).

Мережу вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації становлять 11 коледжів, вісім технікумів та чотири училища. У 2004 р. відбулася реорганізація Запорізького, Мелітопольського, Бердянського медичних та Запорізького педагогічного училищ в коледжі. Реорганізовані навчальні заклади належать до комунальної форми власності. Припинив свою діяльність Енергодарський технічний коледж. Замість цього ліквідованого навчального закладу створено відокремлений структурний підрозділ Класичного приватного університету. Серед загальної кількості вищих навчальних закладів професійно-технічні заклади освіти в Запорізькій області мають такі форми власності: 13 - державну, 7 - комунальну, 3 - приватну.

Встановлено, що в управлінні діяльністю професійно-технічних навчальних закладів існують такі недоліки: недостатнє бюджетне фінансування; недостатня забезпеченість сучасною фаховою україномовною навчально-методичною літературою; повільне впровадження в навчальний процес новітніх інформаційних технологій.

У третьому розділі - «Удосконалення державного регулювання системи професійно-технічної освіти в Україні» - удосконалено структуру мережі професійно-технічних навчальних закладів, запропоновано механізми багатоканального фінансування професійно-технічних навчальних закладів, досліджено державне замовлення в системі професійно-технічної освіти.

Одним із найважливіших стратегічних напрямів розвитку системи професійно-технічної освіти, визначеним у рамках Національної доктрини розвитку освіти, є розвиток мережі професійно-технічних навчальних закладів різних типів, професійних спрямувань і форм власності з урахуванням демографічних прогнозів, регіональної специфіки та потреб ринку праці.

Оптимізація мережі навчальних закладів професійно-технічної освіти шляхом їх укрупнення дасть змогу зберегти ресурсний і кадровий потенціал професійно-технічної освіти в період назріваючої «демографічної ями». За рахунок консолідації ресурсів має покращитись матеріально-технічна база професійно-технічних навчальних закладів, оснащення навчального процесу (бібліотечні фонди, навчальні корпуси тощо), що, зрештою, підвищить якість підготовки фахівців середньої ланки.

Об'єднання закладів професійно-технічної освіти сприятиме підвищенню якості викладацького складу. Водночас інтеграційні процеси можуть призвести до скорочення частини працюючого персоналу, що спричинить ряд негативних соціальних наслідків. Економічна доцільність укрупнення (об'єднання) професійно-технічних навчальних закладів зумовлена також економією бюджетних коштів, забезпеченою за рахунок економії на масштабі. Укрупнення об'єктів фінансування професійно-технічної освіти сприятиме раціональному розміщенню державних коштів.

Необхідність удосконалення мережі закладів професійно-технічної освіти шляхом їх об'єднання зумовлена також станом матеріально-технічної бази навчальних закладів, яка останнім часом значно застаріла. Об'єднання ідентичних за профілем професійно-технічних і вищих навчальних закладів дасть змогу поліпшити матеріальний компонент навчального процесу як за рахунок концентрації наявних ресурсів, так і в результаті залучення достатніх фінансових ресурсів, необхідних для його оновлення. Покращення стану матеріально-технічної бази в системі професійно-технічної освіти значно підвищить рівень конкурентоспроможності професійно-технічної освіти фахівців, що випускаються, на ринку праці. У ході проведеного дослідження були виявлені основні переваги й недоліки реорганізації мережі професійно-технічних навчальних закладів (табл. 2).

Один з важливих напрямів побудови раціональній мережі - це перетворення ряду провідних професійно-технічних закладів у ресурсні центри, здатні значно підвищити якість навчання й рівень кваліфікації навчальних, а також здатність до підвищення рівня навчання кваліфікованих робочих на загально регіональному рівні.

Для того, щоб ресурсні центри могли ефективно реалізувати всі вказані цілі, вони повинні значно відрізнятися від звичайних професійно-технічних закладів за своїми функціями. У цілому функції ресурсних центрів (центрів зростання якості) мають бути розширені й орієнтовані на вирішення загально регіональних завдань.

Таблиця 2

Переваги та недоліки реорганізації мережі професійно-технічних навчальних закладів

Напрями

Переваги

Недоліки

Об'єднання вищих і професійно-технічних навчальних закладів

(ПТУ-ВНЗ)

1. Забезпечить спадкоємність підготовки фахівців.

2. Дасть змогу мінімізувати витрати при переході в систему вищої освіти.

3. Забезпечить підвищення якості підготовки в системі професійно-технічної освіти.

4. Покращить матеріальний компонент навчального процесу в системі професійно-технічної освіти.

5. Покращить маневреність управління.

1. Ускладнить процес управління професійно-технічною освітою через збільшення об'єктів.

2. Зламає систему підготовки фахівців, що склалася, вищого і професійно-технічної освіти.

3. Спричинить зростання управлінського аппарату.

Об'єднання професійно-технічних закладів

1. Дасть змогу зберегти ресурсний і кадровий потенціал професійно-технічних закладів у період назріваючої «демографічної ями».