Розділ 3. Форма договору дарування Форма договору дарування визначається його предметом, суб'єктним складом і ціною. Відповідно до п.3 ст.574 та ст.131 ЦК РФ всі договори дарування нерухомого майна (і реальні, і консенсуальні) повинні укладатися в письмовій формі і підлягають обов'язковій державній реєстрації (1, ст.4). Але поки закон про реєстрацію прав на нерухоме майно та угод з ним ще не прийнятий. Тому в силу прямої вказівки ст.6 і 7 Федерального закону від 26 січня 1996 р. "Про введення в дію частини другої Цивільного кодексу Російської Федерації" щодо договору дарування нерухомості зберігають силу раніше прийняті норми про обов'язкове нотаріальне посвідчення договору, і застосовується існуючий порядок реєстрації угод з нерухомим майном. Правила, що визначають форму договору дарування рухомого майна (абз.1 п.2 ст.574 ГК РФ). У письмову форму під страхом недійсності повинні наділятися все консенсуальні договори дарування (дарчі обіцянки), а також реальні договори на суму більше 5 МРОТ, в яких дарувальником виступає юридична особа. Всі інші реальні договори дарування можуть укладатися в усній формі, в тому числі і шляхом здійснення сторонами конклюдентних дій. Спеціальні вимоги до форми договору дарування прав по відношенню до третіх осіб (поступка вимогам), а також дарування у вигляді звільнення від обов'язку перед третіми особами шляхом перекладу боргу встановлено пп.1 і 2 ст.389 і п.2 ст.391 ЦК РФ. Передача дару може бути здійснена усно, укладається як його вручення, символічної передачі або вручення правовстановлюючих документів. Договір дарування повинен бути укладений у письмовій формі, якщо: Дарувальником є юридична особа й вартість дарунка перевищує 5 МРОТ; Договір містить обіцянку дарування в майбутньому. Договір дарування нерухомості підлягає державній реєстрації, яка є єдиним доказом існування права. Відповідно до ст.575 ГК дарування не допускається за винятком звичайних подарунків, вартість яких не перевищує 5 МРОТ: Від імені малолітніх та недієздатних громадян їх законними представниками; Працівникам лікувальних, виховних закладів соціального захисту та інших аналогічних установ громадянами, що перебувають у них на лікуванні, змісті або вихованні, чоловіками й родичами цих громадян; Державним службовцям та службовцям органів муніципальних утворень у зв'язку з їх посадовим становищем або у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків; У відносинах між комерційними організаціями. Юридична особа, якій річ належить на праві господарського відання або оперативного управління, має право подарувати її за згодою власника, якщо законом не передбачено інше. Довіреність на вчинення дарування представником, в якій не названий обдарований та не вказаний предмет дарування, незначна (п.5 ст.576 ЦК). Висновки Отже, розглянувши і проаналізувавши договір дарування, можна зробити наступні висновки. Предмет договору дарування, може включати речі, майнові права і звільнення від обов'язків. Але, можливо, в якості предмета дарування можуть виступати й інші об'єкти цивільних прав, наприклад, роботи, послуги? Ні, таке розширення предмета дарування не грунтується на законі і суперечить самій природі таких об'єктів. Так, предметом договору дарування може виступати річ, виготовлена ??в результаті роботи підрядчика. Але важко уявити собі дарування самого процесу роботи, виготовлення речі. Це тим більше справедливо і щодо послуг, вся корисність яких криється у самої діяльності виконавця. Сторонами договору дарування - дарувальником і обдарованим - можуть бути громадяни, юридичні особи і держава. За договором дарування одна сторона (дарувальник) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (обдарованому) річ у власність або майнове право (вимога) до себе чи третій особі або звільняє або зобов'язується звільнити її від майнового обов'язку перед собою або перед третьою особою. При наявності зустрічної передачі речі або права або зустрічного зобов'язання договір не визнається даруванням. Головним обов'язком дарувальника є передача дару. Право відмови від виконання консенсуального договору дарування - одне з найважливіших прав дарувальника, закріплене ст.577 ГК РФ. Право на отримання дару випливає з самого предмета договору дарування. Його зміст визначається змістом відповідної обов'язки дарувальника. Обдарований має право відмовитися від прийняття дарунка (п.1 ст.573 ГК РФ). Це право може бути здійснено в будь-який момент до передачі дару і навіть не обумовлено наявністю будь-яких поважних причин. У цьому випадку договір дарування вважається розірваним. Якщо договір дарування укладений у письмовій формі, відмова від дару повинен бути укладений у письмовій формі. У випадку, коли договір дарування зареєстрований, відмова від прийняття дарунка підлягає державній реєстрації. Якщо договір дарування був укладений у письмовій формі, дарувальник має право вимагати від обдарованого відшкодування реальних збитків, завданих відмовою прийняти дар. За деякими винятками, перерахованими вище і як це передбачено в ГК РФ, договір дарування може бути укладений в усній формі. У суворо визначених випадках, передбачених законом, дарувальник має право відмовитися від виконання договору, що містить обіцянку передати в майбутньому обдарованому річ або право. Там же визначаються і правила скасовують дарування. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання за договором дарування будується на загальних підставах, врегульованих главою 25 ГК РФ. На першому етапі (зобов'язальне) етапі дарування може бути припинено так само, як і будь-який інший договір цивільного права. Форма договору дарування визначається його предметом, суб'єктним складом і ціною.