Зміст

Вступ

1. Загальні положення про договір транспортного експедирування

1.1 Поняття та юридична характеристика

1.2 Сторони, предмет та форма

2. Зміст договору

2.1 Права та обов'язки експедитора

2.2 Права та обов'язки клієнта

2.3 Відповідальність експедитора і клієнта

3. Міжнародна транспортна експедиція

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Розвиток торгівлі, поява нових способів перевезення зумовлюють розширення обсягу послуг, що надаються експедиторами, посилення їх ролі у транспортному процесі. Правові відносини між експедитором і клієнтом опосередковуються договором транспортного експедирування. Аналіз правових норм, присвячених регулюванню відносин у цій сфері, а також практики надання транспортно-експедиторських послуг свідчить про необхідність теоретичного аналізу цього цивільно-правового інституту та вироблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства.

Договір транспортного експедирування був предметом досліджень таких авторів, як В. Вітрянський, І. Даніліна, О. Іоффе, Д. Медведєв, С. Морозов, Г. Савічев, В. Смірнов, А. Ребриков, А. Хастутдінов. Разом із тим серед авторів немає єдності у визначенні предмета договору транспортного експедирування. Крім того, необхідно проаналізувати закріплені в законодавстві визначення, охарактеризувати поняття й ознаки транспортно-експедиторських послуг.

Договір транспортного експедирування є одним з найпоширеніших договорів пов'язаних з наданням транспортних послуг, на цьому тлі виникає дуже багато проблемних питань, які пов'язані з недостатнім правовим регулюванням цього договору саме цим і обумовлена актуальність обраної теми.

Основною метою реферату є з'ясування сутності та значення договору транспортного експедирування в сучасних умовах, визначення його ознак і особливостей, за підсумками теоретичного аналізу зобов'язань, що виникають у процесі укладання, зміни або припинення договору транспортного експедирування, відповідальності за його порушення.

Основні завдання для досягнення поставленої мети :

- проаналізувати чинне законодавство, яке регулює договір транспортного експедирування;

- дослідити природу договору транспортного експедирування;

- сформулювати поняття договору транспортного експедирування, його предмет, зміст;

- здійснити аналіз транспортно-експедиторських відносин, проаналізувати права та обов'язки, а також відповідальність сторін за договором транспортного експедирування.

Об'єктом дослідження є транспортно-експедиторські послуги та правовідносини, що виникають у зв'язку з їх наданням.

Методологічною основою написання реферату є діалектичний метод. Це дозволить розглянути договір транспортного експедирування як елемент правової системи, що перебуває в процесі постійного розвитку, і визначити його місце в системі цивільних правовідносин. Використано також формально-логічний метод, за допомогою якого буде досліджено законодавство щодо договору транспортного експедирування, практика його застосування; історичний метод, що дозволило дослідити специфіку експедирування в конкретних історичних умовах, динаміку його розвитку; метод порівняльного аналізу, за допомогою якого порівнювалися поняття і юридична природа договору транспортного експедирування, умови виникнення, зміни, припинення зазначеного зобов'язання, суб'єктний склад відповідних правовідносин. На цій методологічній основі здійснювалися збір, обробка й аналіз матеріалу.

1. Загальні положення про договір транспортного експедирування

1.1 Поняття та юридична характеристика договору транспортного експедирування

Одним із нових для України інститутів, що закріплений у Цивільному кодексі України, є договір транспортного експедирування. Норми Цивільного кодексу України отримали розвиток в Законі України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004р. Важливе місце в цьому інституті посідають норми, присвячені регулюванню правового статусу сторін договору, аналіз яких дасть змогу виробити рекомендації щодо їх вдосконалення і ефективного використання.

Відношення транспортного експедирування на загальному рівні врегульовані гл. 65 ЦК, ст. 316 ГК. Спеціальним нормативним актом в цій сфері є Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність». Відносини в області транспортно-експедиторської діяльності також регулюється законами «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», Законом України «Про транзит вантажів», транспортними кодексами та уставами, і також іншими нормативно-правовими актами, які видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 929 ЦК України договором транспортного експедирування є угода сторін за якої одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Таке саме визначення встановлено і Господарським кодексом України.

Юридичну характеристику даного договору можна визначити наступним чином:

- оплатний (на підставі визначення наданого ст. 929 ЦК України можна дійти висновку, що діяльність експедитора є оплатною і здійснюється за рахунок клієнта);

- двосторонній (у договорі є дві сторони - експедитор і клієнт);

- консенсуальний ( вважається укладеним з моменту погодження сторонами всіх істотних умов);

- господарський (деякі науковці наполягають на цій характеристиці договору, аргументуючи це тим, що цей договір пов'язаний передусім з господарськими правовідносинами).

1.2 Сторони, предмет та форма договору транспортного експедирування

Згідно з Законом України «Про транспортно - експедиторську діяльність» експедитором є суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Цей же закон визначає клієнта як споживача послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Окрім того Закон визначає й інших суб'єктів, які можуть залучатися до цього договору (але вони не є сторонами), до них слід віднести перевізника (юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником) й учасників транспортно -експедиторської діяльності (клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Предмет транспортно-експедиторського договору можна розглянути як сукупність дій , пов'язаних з відправленням або отриманням вантажів від органів транспорту. Дії, що складають предмет договору, завжди пов'язані з перевезенням вантажів. В одних випадках вони передують перевезенню, в інших - завершують його.

Однак дії, що складають предмет цього договору, не є однорідними. Вони достатньо різні, і взяті окремо, нагадують елементи різних видів договорів. Так, короткострокове збереження вантажів при їх прийнятті на склад експедитора - дія, характерна для предмета договору збереження. Проведення експедитором вантажно-розвантажувальних робіт нагадую діяльність підрядчика. Постачання вантажів зі складу клієнта до місця завантаження при відправці вантажів або, навпаки, до складу клієнта при отриманні їх від транспортного підприємства наближує даний договір до договору перевезення.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Клієнт повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов'язків.

При укладенні договору транспортного експедирування необхідно дотримуватися вимог, передбачених ст. 207 ЦК України щодо письмової форми правочину. Недотримання сторонами вимог щодо письмової форми договору тягне за собою наслідки, передбачені ст. 218 ЦК України, тобто позбавляє сторони у випадку виникнення спору посилатися на свідчення свідків з метою встановлення умов договору, але не позбавляє права використовувати письмові докази, засоби аудіо- та відеозапису та інші докази, наприклад, виконання договору експедитором або клієнтом повністю чи частково.

Клієнт видає експедитору довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов'язків, наприклад, у тому випадку, коли експедитор укладає договір перевезення вантажу не від власного імені, а від імені клієнта. Довіреність експедитору видається з урахуванням правил, встановлених главою 17 ЦК України.

2. Зміст договору транспортного експедирування

2.1 Права та обов'язки експедитора

Згідно з чинним законодавством експедитор має право:

- обирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта, згідно з відповідним договором транспортного експедирування;

- відступати від вказівок клієнта в порядку, передбаченому договором транспортного експедирування;

- на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта;

- притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов'язань у частині сплати плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування;

- не приступати до виконання обов'язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором транспортного експедирування.

Експедитор зобов'язаний: надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку. За необхідності відступати від вказівок клієнта, зокрема в разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і довкіллю, експедитор зобов'язаний попередньо отримати згоду клієнта на таке відступлення. У разі якщо немає можливості попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк, експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим. Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші обов'язки експедитора.

Експедитори за дорученням клієнтів: