Діяльність правоохоронних органів щодо забезпечення внутрішньої економічної безпеки

Нікітенко о.І., доктор юридичних наук, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», заслужений юрист України

У статті розглянуто поняття економічної безпеки, зростання організованої злочинності, втрати науково-технічного потенціалу, культурні деградації нації, забезпечення внутрішньої економічної безпеки правоохоронними органами країни від внутрішніх загроз.

Ключові слова: економічна внутрішня безпека, правоохоронні органи, забезпечення мікроекономічної стабілізації, розвиток соціально-економічних інтересів громадян.

В статье рассмотрены понятия экономической безопасности, роста организованной преступности, потери научно-технического потенциала, культурные деградации нации, обеспечения внутренней экономической безопасности правоохранительными органами страны от внутренних угроз.

Ключевые слова: экономическая внутренняя безопасность, правоохранительные органы, обеспечение микроэкономической стабилизации, развитие социально-экономических интересов граждан.

The concept of economic security, height of the organized crime, loss of scientific and technical potential, cultural degradations of nation, providing of internal economic security from internal threats law enforcement authorities of country, is considered in the article.

Key words: economic internal security, law enforcement authorities, providing of microeconomic stabilizing, development of socio-economic interests.

Постановка проблеми. Поняття «економічна безпека» є відносно новим в українському лексиконі, хоча воно досить поширене та давно використовується в практичній діяльності на Заході. Проблема економічної безпеки вперше викристалізувалася в 30-х роках минулого століття в США. Актуальність цього питання було обумовлене тогочасною потужною світовою кризою і необхідністю напрацювання заходів швидкого реагування на загрози такого масштабу в рамках національної економіки. У 70-х роках минулого століття під поняттям «економічна безпека» почали розуміти найважливіші складові національної безпеки, і досить швидко цей термін набув широкого поширення в економічно розвинутих країнах.

Мета статті - розглянути поняття економічної безпеки, зростання організованої злочинності, втрати науково-технічного потенціалу, культурні деградації нації, забезпечення внутрішньої економічної безпеки правоохоронними органами країни від внутрішніх загроз.

Виклад основного матеріалу. Стратегічними напрямками діяльності держави при переході від командно-адміністративної системи управління економікою до ринкової є: лібералізація економічних відносин, макроекономічна стабілізація, реформування відносин власності через широке роздержавлення та приватизацію майна, формування повноцінної правової бази, орієнтування на впровадження ринкових механізмів господарювання, підтримка та захист всіх форм власності.

За двадцять років існування України як незалежної держави не сталося бажаного оздоровлення соціально-економічної ситуації. Стан поточних економічних показників свідчить, що проблеми економічної безпеки загострилися в країні в цілому, а також щодо головних її складових - держави, суб'єктів господарської діяльності, людини. Отже, на сучасному етапі Україні потрібно вирішити комплекс непростих питань, найгострішим з яких є проблема економічної безпеки країни та її громадян, тому ця проблема має постійно перебувати в центрі уваги держави.

В економічній сфері Радянського Союзу проблеми економічної безпеки розглядалися переважно з погляду зовнішньоекономічної діяльності або економічної злочинності. Відповідно до визначення, яке подає політологічний енциклопедичний словник, економічна безпека - це стан, в якому народ може суверенно, без втручання і тиску ззовні визначати шляхи і форми свого економічного розвитку. Слід зазначити, що в цьому визначенні фактично розглядається лише зовнішній бік поняття - незалежність. Існують підходи, які трактують економічну безпеку як забезпечення здатності до виживання країни у випадку стихійних і екологічних лих або за умов національних і світових економічних катастроф. При цьому питання економічної безпеки трактується однобічно, тобто її існування пов'язують лише із впливом зовнішніх факторів. Водночас внутрішні чинники, які також суттєво впливають на економічний потенціал, глибоко не досліджуються. однак руйнівний вплив внутрішніх факторів на всі сфери народного господарства виявився більш масштабним і довгостроковим, ніж вплив зовнішніх факторів [1].

Лише на початку 90-х років стали приділяти увагу й іншим аспектам безпеки: екологічним, прямим і непрямим наслідкам надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження, зростанню організованої злочинності, втраті науково-технічного потенціалу, культурній деградації нації тощо. Головною метою стратегії економічної безпеки нашої країни є забезпечення такого економічного розвитку, при якому можливо було б створити умови для розвитку соціально-економічних інтересів громадян України, забезпечення макроекономічної стабілізації, зберігання цілісності держави, що й забезпечать її економічну незалежність. Без забезпечення економічної безпеки неможливо вирішить жодної задачі як у внутрідержавному, так і зовнішньополітичному плані. Державна стратегія повинна забезпечувати:

- рішення внутрішньополітичних, економічних, соціальних задач, приймаючи до уваги національні інтереси;

- активний вплив на процесі у світі, які впливають на національні інтереси України;

- підвищення рівня якості життя, забезпечення соціального миру в суспільстві.

- характеристику зовнішніх та внутрішніх загроз економічній безпеці України як умови, які створюють небезпеку життєво важливих економічних інтересів громадян, суспільства та держави;

- визначення критеріїв та параметрів, які забезпечують національні інтереси в галузі економіки;

- формування економічної політики, необхідних механізмів, які улаштовують вплив факторів, які підривають національну економіку;