Водночас, правовою підставою позову є саме надання відповідачу кредиту на умовах договору, укладеного відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг", в той час як позивачем не доведено підставність користування відповідачем кредитними коштами банку [9]. Крім того, для застосування електронного підпису необхідно дотримання додаткових умов, встановлених законом або іншими актами цивільного законодавства: письмова згода сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів; використання засобу електронного цифрового підпису здійснюється усіма сторонами електронного правочину (ст.12 Закону України "Про електронну комерцію"). Таким чином, електронний підпис, сформований звичайним графічним відтворенням, не може бути визнаний повноцінним та легальним аналогом власноручного підпису, попри те, що сама електронна його природа, або відсутність посиленого сертифікату ключа не можуть бути підставою для визнання його недійсним. Використання електронного підпису, за умов такого стану законодавчого регулювання, є досить складним, але інакше неможливо сформувати підстави для довіри до електронного підпису. Однак технологія електронного підпису продовжує динамічно розвиватись. Наразі вже працюють сервіси, які допомагають встановити додаткові підстави довіри до особи, яка поставила на документі свій електронний підпис. В такому випадку, справжність електронного підпису перевіряється іншими сторонами правочину за раніше відомими ідентифікаторами, у відповідності до яких вони можуть ототожнити отриманий підпис з особою, яка вказана, за набором даних, доданих провайдером до електронного підпису. Приміром, така перевірка може відбуватись за номером телефону або електронною адресою, яка вказується при реєстрації в системі надава - ча послуги електронного підпису. Обов'язок провайдера - перевірити за допомогою спеціального посилання-активації профілю та одноразового смс-паролю справжність вказаних додаткових ідентифікаторів, а також їх належність особі, яка створила акаунт в системі. Проте, відповідний ризик компрометації електронного підпису усе ж залишається, хоча і складно уявити одночасний несанкціонований доступ і до електронної пошти особи, і до мобільного телефону, попри те, що окремі сервіси реєструють користувачів у системах надання електронних підписів виключно на основі вказаної при реєстрації електронної пошти [10]. Ще одним введеним у дію електронним ідентифікатором в українському правовому полі на даний час є електронний підпис одноразовим ідентифікатором [11]. У Законі електронний підпис одноразовим ідентифікатором визначено як дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору [1]. Отже, виникає ситуація, коли особі, що прийняла оферту, на етапі підтвердження укладання відповідного електронного договору, надсилається одноразовий ідентифікатор, який згодом вводиться нею для підтвердження укладання такого договору. Такий спосіб здається цілком прийнятним, адже відбувається і перевірка контактного номеру, і встановлюється сам факт волевиявлення з приводу укладання такого договору. Проте, в загальному ланцюгу забезпечення чинності договору, обов'язок ідентифікації покладається на самого акцептанта - замовника товарів чи послуг. Такий висновок можна зробити на основі частини 8 ст.11 Закону, в якій зазначається, що у разі, коли укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції [1]. Іншими словами, йдеться про реєстрацію на сайті продавця із зазначенням відповідних ідентифікуючих даних, необхідних для укладання електронного договору, зокрема ім'я та прізвища, номера мобільного телефону (в контексті використання електронного підпису електронним ідентифікатором), e-mail та інших даних. Однак магазин, все одно, не може перевірити надані параметри для ідентифікації. Адже повідомлення з одноразовим ідентифікатором буде надсилатись на вказаний особою мобільний телефон без встановлення особи. По суті, відбуватиметься лише підтвердження волевиявлення щодо особи із вказаними реєстраційними даними,. Натомість, встановити дійсну належність цих даних зазначеній особі неможливо. Крім того, в контексті пошуку використання більш безпечного варіанту слід згадати, що існує ще один ідентифікатор, більш універсальний за значенням і такий, що містить в собі той самий електронний цифровий підпис, - картка громадянина, або ж ID-картка, яка в українському законодавстві відображена як паспорт громадянина України у формі картки з безконтактним електронним носієм. Відповідно до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", а саме - частина 7 ст.21, до такого паспорту буде вноситись наступна інформація: назва держави; назва документа; ім'я особи; стать; громадянство; дата народження; унікальний номер запису в Реєстрі; номер документа; дата закінчення строку дії документа; дата видачі документа; уповноважений суб'єкт, що видав документ (код); місце народження; відцифрований образ обличчя особи; від - цифрований підпис особи; податковий номер [12]. Разом із тим, хоча видача карток громадянина чи ID-карток вже здійснюється, однак, електронний підпис чи електронний цифровий підпис там не закладено. Таким чином, хоча за анонсами Державної міграційної служби, цифровий підпис, який буде в картці, значно полегшить роботу у процесах встановлення особи, її ідентифікації при здійсненні певних операцій, однак, зважаючи на інформацію, яку матиме документ відповідно до закону, не є зрозумілим, чи це буде технологія звичайного електронного підпису, чи саме ЕЦП [11].

електронний цифровий підпис ідентифікатор

Висновки і пропозиції Отже, можна зробити висновок, що в українському правовому полі досить швидко з'являються електронні ідентифікатори, що пов'язано з розвитком інформаційних технологій, активній участі держави в цьому процесі. Зокрема, використання електронного підпису та електронного цифрового підпису буде лише поширюватися, а тому з метою запобігання порушення прав осіб, які їх використовують, та найбільш ефективного їх використання потребують доопрацювання відповідні нормативні акти, які б передбачали більше втручання держави в процеси захисту порушених прав громадян при використанні електронного підпису. Список літератури

1. Про електронну комерцію: Закон України від 03.09.2015р. №675-УШ - Режим доступу: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/675-19.

2. Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22.05.2003 р. - Режим доступу: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/852-15.

3. Голубєва Н.Ю. Ви ще не використовуєте електронно-цифровий підпис? А виявляється, що і він вже "застарів". - Режим доступу: https: // kievskiysud. od.ua/press-department/all-news/3944-vi-shche-ne-vikoristovuete-elektronno-tsifrovij-pidpis-a-viyavlyaetsya-shcho-i-vin-vzhe-zastariv.

4. Хілінський Ю. Як працювати з електронним цифровим підписом // Все про бухгалтерський облік. - 2005. - № 25. - С.31-32.

5. Давидова І.В. Правочини у ІТ-сфері та інформаційна безпека / В кн.: ІТ-право та інформаційна безпека: моногр. / За ред. О.І. Харитонової, Є.О. Харитонова. - Одеса: Фенікс, 2017. - С.74-86.

6. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України від 01.07.2004 р. - Режим доступу: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/1952-15.

7. Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Закон України від 15.05.2003 р. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/755-15.

8. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності: Закон України від 06.10.2016 р. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/1666-19.

9. Постанова Вищого Господарського Суду України від 12.10.2016 р., справа № 916/16/16. - Режим доступу: http://www.reyestr. court.gov.ua/Review/62024404.

10. Горкуша М. Встановлення довіри до електронного підпису в Україні. - Режим доступу: https: // ilaw.net.ua/ vstanovlennya-doviry-do-elektronnoho-pidpysu-v-ukrajini/.

11. Горкуша М. Правові засади регулювання ідентифікаторів в Україні. - Режим доступу: https: // ilaw.net.ua/ pravovi-zasady-rehulyuvannya-identyfikatoriv-v-ukrajini/.

12. Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус: Закон України від 20.11.2012 р. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/5492-17/print1475414381969190.