в) у світі все взаємопов'язано. Людина, природа і суспільство складають нерозривне ціле. Шкідливе для однієї її частки не може бути нешкідливим для інших. Шкода, заподіяна окремим видам організмів, загрожує існуванню людини і біосфери в цілому. Насильство проти природи обертається загрозою людині. Отже, діяльність, пов'язана з порушенням чи руйнацією природних систем, не тільки аморальна, але й самогубна;

г) цілісність природи -- гарант існування людини як виду. Руйнуючи природу, ми завдаємо шкоди не тільки самим собі, але й наступним поколінням, а отже, несемо моральну відповідальність перед нащадками за збереження її багатства і різноманітності;

д) технологічні виробничі процеси повинні узгоджуватися з біосферними коловоротами, не перевищуючи їх можливостей. Цілі людини і засоби їх досягнення слід співвідносити з екологічними вимогами і обмеженнями;

е) забезпечення екологічної безпеки не може обмежуватися тільки створенням найрізноманітніших технічних засобів захисту. Єдиним гарантом відвернення антропогенних глобальних катастроф дедалі більше стає сама людина, її професійна компетентність і моральна відповідальність;

є) екологічна шкода біосфері і здоров'ю людей -- замах на необхідні умови життєдіяльності. Це не тільки аморальний вчинок, але й екологічний злочин;

ж) обсяг природокористування обмежений природними законами розвитку життя, моральними і правовими нормами. Ігнорування останніх веде до наростання соціально-екологічних проблем;

з) здорове природне середовище -- необхідна умова життя людини. Право на здорове середовище проживання -- найважливіше із невідчуджуваних природних прав людини. Руйнування природного середовища існування людей -- замах на «природне» право людини;

и) кожний громадянин має право на отримання об'єктивної і повної інформації про екологічний стан місця, де він проживає, працює, відпочиває, а також відносно будь-якої природоперетворюючої діяльності, яка здійснює вплив на довкілля і здоров'я людини;

і) кожний громадянин має право публічно та через засоби масової інформації висловлювати свою думку відносно екологічних рішень і стану природних систем,

ї) кожний громадянин може звертатись до суду, державних органів з вимогою захисту своїх прав на сприятливі екологічні умови життя, праці та відпочинку, подавати позов про відшкодування збитків,завданих здоров'ю і майну внаслідок екологічних правопорушень. Винні за заподіяну шкоду повинні відшкодувати понесені витрати згідно з законом

й) життєво важливі екологічні рішення повинні прийматися за участю населення, яке безпосередньо проживає на території, що зачіпається цим рішенням, а у випадку, коли воно стосується всіх, або більшості населення країни -- всенародним референдумом;

к) кожен суб'єкт природоперетворюючої діяльності зобов'язаний завчасно інформувати державні органи і громадськість про можливі негативні наслідки, які може спричинити його своєї діяльність на довкілля і здоров'я людей;

л) при виникненні надзвичайної екологічної ситуації державні органи зобов'язані негайно інформувати населення з метою забезпечення адекватної реакції на ситуацію (реалізації програми загальної екологічної безпеки).

Отже, у природи і людини доля спільна. Оскільки наше майбутнє залежить від кожного з нас, то і справа захисту природи -- справа честі і обов'язку кожного громадянина.

Але яким би досконалим не був подібний документ, він залишиться на папері надбанням лише вузького кола спеціалістів, якщо для його втілення у свідомість і практику людей не будуть підключені всі можливі сили і засоби: від сім'ї і школи до вищих органів влади. Сприяти цьому повинна чинна екологічна політика держави, яка має задіяти всі засоби екологічної освіти: маємо на увазі виховання в дошкільних закладах, у школах та вузах, пропаганду етики природокористування у пресі, на радіо та телебаченні.

1.3 Екологічні права та обов'язки громадян

Важливо забезпечити реалізацію права і дотримання обов'язків природокористувачів. Право природокористувача полягає у встановленому державою порядку використання об'єктів природи (землі, її надр, рослинного, тваринного світу та ін.). Це право похідне від права власності народу на землю та багатства природи.

Право загального природокористування означає гарантовану законом можливість громадян користуватися здоровим навколишнім природним середовищем та їх обов'язок дотримуватися встановлених правил охорони природи.

Право спеціального природокористування встановлюється державою для цільового використання окремих видів природних ресурсів (землекористування, водокористування, лісокористування, використання надр та ін.).

Підставою на використання відповідних об'єктів є акт компетентного державного органу про надання цих об'єктів окремим природокористувачам.

Природокористувачам забороняється погіршувати стан об'єктів природи, завдавати їй шкоди. Вони зобов'язані здійснювати заходи для раціонального використання природних ресурсів, проводити природоохоронні й відновлю-вальні роботи, спрямовані на збереження та поліпшення навколишнього середовища.

Крім того, кожний громадянин України має право на [2, ст. 9]:

а) безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище;

б) участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, та внесення пропозицій до державних та господарських органів, установ та організацій з цих питань;

в) участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

г) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;

д) одержання у встановленому порядку повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища та його вплив на здоров'я населення;

е) одержання екологічної освіти;

є) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Законодавством України можуть бути визначені й інші екологічні права громадян республіки.

Екологічні права громадян забезпечуються [2, ст. 10]:

а) проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища;

б) обов'язком міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації народногосподарських об'єктів;

в) участю громадських об'єднань та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища;

г) здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

д) компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров'ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

е) невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.

Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством.

Ради, спеціально уповноважені державні органи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов'язані подавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.

Обов'язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища [2, ст. 12]:

а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;

г) вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення;

д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Громадяни України зобов'язані виконувати й інші обов'язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законодавства України.

?????? 2. ????? ??????? ??? ??????? ????????????? ?????????? ?????????? - ??????? ??????? ???????????? ?????

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини -- невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Важливе місце у системі екологічного законодавства займає Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р., який визначає правові, економічні та соціальні основи, організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах теперішніх і майбутніх поколінь; принципи охорони природного середовища: обов'язковість, дотримання екологічних стандартів; гарантування екологічно безпечного середовища; екологізацію матеріального виробництва; гласність і науковість; відповідальність за порушення та ін.

Громадянам гарантовано право на безпечне життя та здоров'я, право об'єднуватись у громадські природоохоронні формування, на отримання необхідної інформації та екологічну освіту, на компенсацію шкоди, завданої їх здоров'ю та ін. Вони зобов'язані берегти природу, раціонально використовувати її багатства, не порушувати екологічні права інших і т. п.

Закон визначає повноваження Рад та органів управління щодо охорони природного середовища.

Регулюються законом також питання проведення екологічних експертиз, екологічної стандартизації. Передбачено економічний механізм забезпечення навколишнього середовища. Особлива увага приділяється охороні природно-заповідних, курортних зон, охороні рідкісних видів тварин. Закон регулює й інші питання щодо охорони навколишнього середовища.

2.1 Повноваження органів управління у галузі охорони навколишнього природного середовища