Заохочення як перспективний метод забезпечення дисципліни праці

Шляхом стимулювання працівників до високопродуктивної трудової діяльності забезпечується ефективне виконання завдань та дотримання дисципліни праці на підприємствах, в установах, організаціях. Як правильно зазначає В.І. Прокопенко, праця є творчою діяльністю, а головною силою, що спонукає людину займатися нею, є потреба в отриманні матеріальних коштів для задоволення своїх інтересів [18, с. 409]. Ця потреба перетворюється у мету діяльності, яка відбивається на активній трудовій поведінці працівників.

На нашу думку, основними засобами підтримання високої трудової активності працівників є створення сприятливих умов праці, нормального психологічного клімату, переконання, сила прикладу, моральне і матеріальне стимулювання. «Ініціатива, - підкреслює С.В. Венедіктов, - творча професійна діяльність базуються, головним чином, на внутрішньому переконанні особи. Суть його полягає у впливі на свідомість та поведінку людей з метою формування у них розуміння необхідності добровільно і сумлінно виконувати вимоги закону та інших правових норм, а зміст становить комплекс різноманітних конкретних заходів і засобів такого впливу» [19, с. 20]. Отже, аналіз наукової літератури дозволяє зробити висновок, що заходи заохочення працівників виконують дві важливі функції: з одного боку, вони є фактором підвищення професійної діяльності працівників, а з другого, - є важливим чинником зміцнення трудової дисципліни.

Але, на жаль, чинний Кодекс законів про працю України [11] не визначає навіть приблизного переліку заохочень, які може застосувати роботодавець до сумлінно працюючих осіб. Так, ст. 144 чинного КЗпП лише вказує, що працівників можна заохочувати в будь-яких формах, які закріплені у затверджуваних трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку. Отже, під час прийняття правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства трудовий колектив має право визначати будь-які заходи, що можуть бути застосовані роботодавцем за сумлінне виконання трудових обов'язків. Ці заходи стимулювання можуть бути як моральними (оголошення подяки, нагородження грамотою, занесення до книги пошани, фотографування біля прапора), так і матеріальними (нагородження цінним подарунком, видача грошової премії) [20, с. 326-328].

Тривалий час дані положення були суто декларативними, незважаючи на новий етап розвитку суспільних відносин.

Аналіз нормативно-правових норм, що регулюють механізм реалізації заходів заохочення, свідчить, що немає чітких критеріїв розподілу видів заохочень. У кожному окремому акті може міститися будь-який вид заохочень. Так, у деяких документах визначено, що протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівників не застосовуються, а в інших - навпаки, зняття дисциплінарного стягнення розцінюється як один із видів заохочення.

У проект Трудового кодексу України увійшли ст. 266 «Заохочувальна відпустка за виконання державних та громадських обов'язків», ст. 388 «Заохочення за особливі трудові заслуги» та ст. 293 «Системи стимулювання оплати праці». Але ознайомившись з їх змістом, ми дійшли висновку, що в них відсутній чіткий перелік видів заохочення. Враховуючи те, що немає єдиної норми, яка б містила перелік видів заохочення, на основі яких у локальних нормативно-правових актах будувалась би система заходів заохочення в кожному конкретному випадку, вважаємо за доцільне проект Трудового кодексу України доповнити статтею такого змісту: «Основними заходами заохочення є: 1) оголошення подяки; 2) нагородження грамотою; 3) занесення до Книги пошани 4) розміщення фото на Дошці пошани; 5) зняття дисциплінарного стягнення 6) виплата премії; 7) нагородження цінним подарунком. Цей перелік не є вичерпним і може розширюватися і конкретизуватися в локальних нормативних актах, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок».

Отже, визначаючи і закріплюючи в нормах права найрізноманітніші види заохочень, держава гарантує, бере на себе обов'язок правильно використовувати ці юридичні засоби стимулювання у процесі реалізації трудових чи службово-трудових відносин. По суті, правові засоби заохочення - одне з найважливіших дієвих оперативних чинників підвищення суспільно- правової та трудової активності працівників.

Висновки

Підсумовуючи вищевикладене, можна зазначити, що, по-перше, проблема матеріального та морального стимулювання ефективної діяльності різних категорій працівників як правова форма заохочення займала і зараз займає в доктрині трудового права важливе місце; по-друге, потреби людини завжди виступають у конкретній формі духовних, матеріальних, соціальних інтересів та потребують свого нормативного забезпечення як стимул для ефективної та продуктивної праці; по-третє, загальне поняття стимулу необхідно розглядати як сукупність різних мотивів, з яких утворюється мотивація для реалізації існуючих інтересів окремого індивіда, соціальної групи (колективу), суспільства у результатах трудової діяльності; по-четверте, категорії стимулювання як правові форми заохочення співвідносяться як ціле і частина, тому потребують свого нормативного закріплення у проекті Трудового кодексу України.

Список використаних джерел

1. Чанишева ПІ., Болотіна Н.Б. Трудове право України : підручник / Г.І. Чанишева, Н.Б. Болотіна. - К. : Знання, 2000. - 480 с.

2. Толкунова В.Н., Гусов К.Н. Трудовое право России : учебное пособие / В.Н. Толкунова, К.Н. Гусов. - М. : Юрист, 1996. - 448 с.

3. Старилов Ю.Н. Служебное право : учебник / Ю.Н. Старилов. - М. : Издательство БЕК, 1996. - 698 с.

4. Гавриленко Д.А. Государственная дисциплина: сущность, функции, значение / Д.А. Гавриленко. - М. : Наука и техника, 1988. - 328 с.

5. Служебная карьера : учебно-методическое пособие / [под общ. ред. Е.В. Охотского]. - М. : «Экономика», 1998. - 302 с.

6. Словарь русского языка / под общ. ред. С.П. Обнорского. - М. : Гос. изд-во иностранных и национальных словарей, 1953. - 848 с.

7. Трудовое право Украины / Под ред. ГИ. Чанышевой, Н.Б. Болотиной. - Х. : Одиссей, 1999. - 480 с.

8. Каринский С.С. Поощрения за успешный труд по советскому праву. - М. : Юрид. лит., 1961. - 241 с.

9. Куренной А.М. Трудовое право: на пути к рынку. - М. : «Дело Лтд». - 304 с.

10. Советское трудовое право [Текст] : учеб. / под ред. А.С. Пашкова, О.В. Смирнова. - 2-е изд. - М. : Юрид. лит. - 1982. - 504 с.

11. Кодекс законів про працю України // Відомості Верховної Ради УРСР - 1971. - Додаток до № 50. - Ст. 375.

12. Трудове право : підручник / [За заг. ред. Н.М. Хуторян]. - К. : А.С.К., 2004. - 608 с.

13. Про державні нагороди : Закон України // Офіційний сайт Верховної Ради України. - www.rada.kiеv.ua

14. Про Почесну грамоту Кабінету Міністрів України : Постанова КМУ // Офіційний сайт Верховної Ради України. - http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/728-2008-п.

15. Палкін Ю. Матеріальне і моральне стимулювання праці. - К. : Вид-во політичної літератури України, 1975. - 131 с.

16. Трудовое право и повышение эффективности общественного производства / Под ред. С.А. Иванова. - М. : Наука, 1972. - 420 с.

17. Проект Трудового кодексу України, зареєстрований Верховною Радою України від 27.12.2014, за № 1658 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/category?cat_id=164623 - Назва з екрана.

18. Прокопенко В.І. Трудове право України : підручник. - Х. : «Консум», 1998. - 480 с.

19. Венедіктов С.В. Матеріальне та моральне стимулювання ефективної професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ: теоретичний аспект : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення / ХНУВС / С.В. Венедіктов. - Харків, 2004. - 187 с.

Молодцов М.В., Крапивин О.М., Власов В.И. Трудовое право России. - М. : НОРМА, 2001. - 576 с.