Висновки. Враховуючи викладене, варто вказати, що «обґрунтованість підозри», наявність якої має служити підставою для затримання й обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є невід'ємним елементом запобіжної гарантії проти свавільного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні. Наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа ймовірно вчинила кримінальне правопорушення. Поняття «обґрунтована підозра» не зобов'язує обвинувача на ранніх стадіях досудового розслідування довести всі елементи правопорушення, оскільки цей стандарт не вимагає, щоб обвинувач мав достатні докази для остаточного вирішення питання про винуватість особи та пред'явлення обвинувачення. У зв'язку із цим вважаємо, що факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінального провадження. При цьому «обґрунтованість підозри» у всіх випадках залежить від конкретних обставин кримінального провадження.

право свобода розслідування кримінальний

Література

1. Лоулесс проти Ірландії: Рішення Європейського суду з прав людини від 1 липня 1961 р. (Заява № 332/57)

2. Броуган та інші проти Сполученого Королівства: Рішення Європейського суду з прав людини від 29 листопада 1988 р. (Заяви № 11209/84; 11234/84; 11266/84; 11386/85)

3. Фокс, Кембелл і Хартлі проти Сполученого Королівства: Рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1990 р. (Заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86)

4. Мюррей проти Сполученого Королівства: Рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1994 р.

5. Ердагоз проти Туреччини: Рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 1997 р. (Заява № 127/1996/945/746)

6. К.-Ф. Проти Німеччини: Рішення Європейського суду з прав людини від 27 листопада 1997 р.

7. Лабіта проти Італії: Рішення Європейського суду з прав людини від 6 квітня 2000 р.

8. Влох проти Польщі: Рішення Європейського суду з прав людини від 17 січня 2001 р.