Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Витрати, зроблені органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією незалежно від форм власності, об'єднанням громадян, засобами масової інформації у зв'язку з перевіркою звернень, які містять завідомо неправдиві відомості, можуть бути стягнуті з громадянина за рішенням суду.

Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.

Нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Відповідно до наданих їм чинним законодавством повноважень вони вживають заходів до поновлення порушених прав, захисту законних інтересів громадян, притягнення порушників до відповідальності.

Висновок

Отже, дослідивши даний розділ можна зробити висновок, що право звернення -це конституційне право кожного громадянина, яке оегулюється Законом України «Про звернення громадян». У даному розділі роз`ясняться: вимоги до реалізації права на звернення громадян, основні види звернень, вказано у який термін повинне розгядатися звернення, до яких саме органів звертатися, які документи можуть надаватися та яка відповідальність несеться за порушення розгляду звернень громадян.

РОЗДІЛ II. АНАЛІЗ РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН

2.1 Нормативна база і практика застосування розгляду звернень громадян

Як вже відзначалось - право громадян на звернення закріплене в:

1) ст.40 Конституції україни від 28.06.1996р..

2) Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.1996р. зі змінами та доповненнями.

3) Законі України від 23.12.1997р. “Про уповноваженного Верховною Радою України з прав людини”.

4) Цивільний кодекс України.

5) Європейська конвенція по правах людини.

Згідно зі статтею 28 Закону України від 02.10.96 р. № 393/96-ВР “Про звернення громадян” (надалі - Закон ), контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій. Центральні органи влади поступово створили власні Положення приймання і розгляду звернень громадян. Зокрема, ДПА України наказом від 07.12.99 р. № 34 затвердила Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби. Аналогічні документи є на митниці, у прокуратурі, держподатадміністрації тощо.

Відповідно до статті 16 Закону , скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду згідно з чинним законодавством, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скарго 1000 ю рішенням - безпосередньо до суду.Тому для впевненого оскарження дій, наприклад, Державної контрольно ревізійної служби (ДКРС) можна діяти паралельно: через структури ДКРС вищого рівня і через суд. Головне - не порушити термінів подання скарг.

Подання скарги на дії органів і службових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень передбачено розділом 31 Цивільного кодексу (надалі - ЦК). Згідно зі статтею 244 ЦК на постанову може бути подано скаргу протягом 10 днів з дня винесення постанови, а у разі якщо постанова про цей вид адміністративного стягнення підлягала попередньому оскарженню до органу вищого рівня (вищестоящої службової особи) - протягом 10 днів з дня прийняття рішення за скаргою останніми. У разі прострочення цього терміну з поважних причин він може бути поновлений судом за заявою особи, щодо якої винесено постанову.Однак якщо адміністративного стягнення застосовано не було, то стаття 248-5 ЦК передбачає, що скарги громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлінської діяльності можна подати в суд:

1) у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли громадянин дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав чи свобод;

2) у місячний строк з дня одержання громадянином письмової відповіді про відмову у задоволенні скарги органом, службовою особою вищого рівня стосовно того органу, службової особи, що ухвалили рішення чи здійснили дії або допустили бездіяльність, або з дня закінчення місячного строку після подання скарги, якщо громадянином не було одержано на неї письмової відповіді.

Перевага подання скарги до суду ще й у тому, що відповідно до частини третьої статті 248-4 ЦК таке подання зупиняє виконання оскарженого акта. Про подання скарги суд повідомляє державний орган, юридичну чи службову особу не пізніше наступного дня після її прийняття. А пункт 13 Положення передбачає, що подання скарги на рішення або дії посадових осіб органів ДКРС не припиняє рішення або оскаржуваної дії (крім постанов у справі про адміністративне правопорушення).

Водночас, відповідно до абзацу третього пункту 6 Положення, скарга на рішення приймається до розгляду, якщо вона подана до органу ДКРС або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення особи з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються. Тому для паралельного розгляду скарги в суді і ДКРС щодо накладання адміністративного стягнення (штрафу) є лише 10 днів, а в інших випадках - місяць.Треба також пам'ятати, що, відповідно до частини другої статті 17 Закону , пропущений з поважної причини термін оскарження може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу (про це в Положенні - жодного натяку). Скарга з нерозбірливим підписом є анонімною

Відповідно до статті 8 Закону , письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Але у пункті 5 Положення чомусь поняття анонімності розширено.Анонімним визнається, зокрема, звернення, в якому:

а) відсутні або нерозбірливо вказані прізвище 1000 , ім'я, по батькові автора звернення, його підпис та адреса (як на нашу думку, то у більшості дорослих людей, особливо у керівників, підпис є нерозбірливим, але це не привід вважати підписані документи анонімними);

б) неповна адреса робить неможливою ідентифікацію автора звернення.

Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 8 Закону, громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність. Але у Порядку про право керівника підприємства уповноважувати вирішувати питання про скаргу іншу особу, наприклад власного юриста або адвоката, - жодного слова. Також у Положенні прямо не передбачено подання колективних скарг, наприклад трудового колективу, хоча відповідно до абзацу другого пункту 5 Положення передбачена можливість підписання скарги декількома заявниками.Скарги, що не потребують додаткового вивчення, повинні розглядатися невідкладно

Відповідно до пункту 9 Положення, звернення розглядаються, за винятком скарг на постанови у справі про накладення адміністративних стягнень, і вирішуються в термін, не більший від одного місяця з дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Але в цьому реченні пропущено два слова: невідкладно, але перед словами не пізніше п'ятнадцяти днів . Саме такий розгляд передбачено статтею 20 Закону розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання . Але в будь-якому разі загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів. Слід не забувати про своє право бути присутнім при розгляді скарги, але про своє бажання бути присутнім треба обов'язково вказати у скарзі, адже спеціального запрошення Законом “Про звернення громадян” не передбачено.

Однак скарга чи протест на постанову у справі про адміністративне правопорушення розглядається відповідним органом ДКРС (посадовою особою) у десятиденний термін від дня її надходження. У цьому ще одна перевага оскарження до суду. Відповідно до статтей 246 та 248-6 ЦК, будь-яка скарга у суді розглядається лише у десятиденний строк. За подання скарги до суду треба сплатити державне мито.

Відповідно до статті 9 Закону “Про звернення громадян”, забороняється переслідування громадян і членів їх сімей за подання звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб за критику їх діяльності та рішень. Нікого не можна змушувати подавати власне чи підписувати колективне звернення або брати участь в акціях на підтримку звернень інших осіб чи організацій.

2.2 Розгорнутий аналіз розгляду звертань громадян в різні органи держуправління

Важливість питання про звертання громадян у теперешній час випливає з численної кількості поданих громадянами України пропозицій, заяв і скарг, які надійшли поштою чи були надані на особистому прийомі до органів державної служби.

Розглянемо це питання подробніше по різним рівням державної влади.

За 2009 рік на адресу Президента України Віктора Ющенка надійшло 59 тис. Звернень громадян, що на 23,1 Тис. менше, ніж торік. Як повідомили в управлінні з питань звернень громадян адміністрації Президента, надходження заяв і скарг зменшилось з усіх регіонів, крім Волинської та Луганської областей. Окрім того, на особистому прийомі в адміністрації Президента України одержано 6,5 тис.звернень від громадян. Надходження повторних скарг зросло майже на третину і становить 10,8 тисячі. Найчастіше повторні звернення надходили із Запорізької, Харківської, Донецької, Дніпропетровської областей та м. Києва.

Колективних звернень одержано 3,8 Тис., що на 29,5 відсотка більше, ніж за 2008 р. Враховуючи, що під значною частиною таких листів було понад 100 підписів, всього до Президента України звернулося 178,9 Тис. громадян проти 156 Тис. у минулому році. Зростання склало 22,9 Тис., або 14,7 відсотка. Найбільше громадян звернулося із Житомирської, Херсонської, Одеської областей та Автономної Республіки Крим.