Розголошення - це незаконне ознайомлення з відомостями, що становлять комерційну таємницю, а також створення особою, якій ці відомості стали відомими, умов, сприятливих для ознайомлення з ними сторонніх осіб. Коло осіб, які можуть бути ознайомлені з незаконно здобутими відомостями, а також спосіб, в який це ознайомлення відбувається, законодавством не визначені, тобто можуть бути будь-якими. Основним критерієм вчинення правопорушення є настання негативних наслідків у вигляді заподіяння шкоди суб'єкту господарювання або можливість настання такої шкоди.

Схилянням до незаконного розголошення комерційної таємниці слід розуміти будь-які навмисні дії суб'єкта господарювання стосовно власника відомостей, що становлять комерційну таємницю, спрямовані на виникнення бажання у іншого суб'єкта господарювання незаконного отримання таких відомостей. Неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять відповідно до закону комерційну таємницю. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України. - 2-е вид., перероблене і доп/ За ред. Г. Л. Знаменського, В. С. Щербини. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - с.72-73

Неправомірним використанням комерційної таємниці слід вважати спосіб застосування незаконно отриманих відомостей, що становить, відповідно до законодавства України, склад правопорушення. При цьому неправомірне використання комерційної таємниці можливо шляхом її впровадження у виробництво суб'єкта господарювання, який незаконно здобув відомості, що становлять комерційну таємницю, або шляхом врахування цих відомостей під час планування чи здійснення підприємницької діяльності. Удалов Т.Г. Конкурентне право: Навч. посіб. -- К.: Школа, 2004. -- 496 с. - Бібліогр.: с.496.

Майнові права не є вичерпними. ЦК передбачає можливість охорони інших майнових прав інтелектуальної власності, до яких можна віднести право на оприлюднення комерційної таємниці, право на реєстрацію як об'єкта інтелектуальної власності, право на відчуження тощо.

Власник права інтелектуальної власності на комерційну таємницю має право продати або іншим способом розпорядитися цією інформацією, дозволити використання цієї інформації третім особам на підставі договору; зберігати цю інформацію; від широкого кола осіб і вимагати, щоб треті особи утримувались від використання незаконних методів її отримання, а також має право самостійно розголосити її у випадках, коли це не суперечить умовам договору про використання цієї інформації.

3. Відповідальність за порушення прав власника комерційної таємниці

комерційний таємниця відповідальність

Особа, що порушила право інтелектуальної власності на комерційну таємницю несе відповідальність відповідно до чинного законодавства або умов договору, що укладений з суб'єктом права інтелектуальної власності на комерційну таємницю. Найбільш ефективною мірою відповідальності є відшкодування шкоди. Межі відповідальності за неправомірне розголошення, збирання або використання комерційної таємниці передбачені Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Господарським та Кримінальним кодексами України.

В даний час за порушення прав власника комерційної таємниці законодавством України встановлені наступні види відповідальності:

1) відповідальність у рамках трудових відносин;

2) цивільно-правова відповідальність;

3) адміністративна відповідальність;

4) кримінальна відповідальність.

Відповідальність у рамках трудових відносин. За недотримання режиму роботи з інформацією, що складає комерційну таємницю, до працівників суб'єкта підприємницької діяльності може бути застосована матеріальна і дисциплінарна відповідальність. Залучення до матеріальної і дисциплінарної відповідальності здійснюється на загальних підставах, з урахуванням особливостей правового статусу «комерційної таємниці». Для законного застосування санкцій за правопорушення, пов'язаних з комерційною таємницею в рамках трудових відносин, підприємцеві необхідно мати деякі документи, а саме:

а) документ, що встановлює перелік відомостей, які складають комерційну таємницю. Це може бути затверджене підприємцем (компетентним органом управління суб'єкта підприємницької діяльності) Положення про комерційну таємницю, у якому б чітко обмовлялися які відомості є комерційною таємницею, порядок віднесення їхній до таких, умови збереження, а так само хто з працівників підприємця може передавати закриті відомості представникам державних органів і організацій;

б) посадові інструкції. Посадовими інструкціями повинно визначатися коло повноваженних працівників підприємця і відомості, що містять комерційну таємницю, з якими працівник має право працювати, порядок роботи з ними; в) трудовий договір (контракт). У трудовому договорі або контракті повинна бути зазначено зобов'язання працівника дотримувати комерційної таємниці і наслідки недотримання цього обов'язку. Умови матеріальної відповідальності працівника за розголошення комерційної таємниці можуть бути передбачені як трудовим договором, так і окремою угодою про матеріальну відповідальність.

З документами, зазначеними в пункті а) і б), працівник повинний бути ознайомлений перед початком своєї трудової діяльності в даного підприємця. Факт ознайомлення повинний фіксуватися письмово, із указівкою дати ознайомлення. За порушення режиму комерційної таємниці до працівника можуть бути застосовані наступні дисциплінарні санкції: догана, звільнення. Якщо була укладена угода про матеріальну відповідальність за розголошення відомостей, що складають комерційну таємницю, працівник так само відповідає і матеріально, у розмірах передбачених угодою сторін.

Цивільно-правова відповідальність. Відповідно до ч.1. ст.22 ЦКУ особа, якій завдано збитків має право на їх відшкодування. Та згідно зі ч.1.ст.1166 майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Також моральна шкода відшкодовується згідно ч.1.ст1167 - Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Адміністративна відповідальність за порушення, пов'язані з комерційною таємницею, установлюється за отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також конфіденціальної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця - тягне за собою накладення штрафу від дев'яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність передбачається за наступні злочини зв'язані з порушенням вимог охорони комерційної таємниці: ст.321 - незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років; Ст.232. - розголошення комерційної або банківської таємниці, - карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Таким чином можна підвести підсумок, що для вирішення проблем, пов'язаних з регулюванням комерційної таєниці, необхідно прйняти спеціальний акт, щодо якого вже схвалено Концепцію проекту Закону України "Про охорону прав на комерційну таємницю".

Висновки

З переходом до великого товарного виробництва конкуренція набула особливого розвитку. У ХХ і на початку ХХІ ст. конкуренція в усіх країнах свідомо використовується як одна з рушійних сил економічного і соціального прогресу.

Відомо, що конкуренти у боротьбі за ринок часто вдаються до використання неправомірних засобів у цій боротьбі. Ця неправомірна діяльність набуває досить загрозливих масштабів, що наносять велику шкоду економіці будь-якої держави.

З огляду на засоби, які застосовують суперники в конкурентній боротьбі конкуренцію можна умовно поділити на чесну й недобросовісну.

Питання захисту комерційної таємниці є досить актуальним на сучасному етапі розвитку економіки України. Це пояснюється тим, що в Україні швидкими темпами розвиваються різноманітні форми підприємництва, які призводять до загострення конкурентних відносин.

Досвід показав, що втручання держави у економіку у вигляді регулювання конкурентних відносин є невід'ємною і необхідною складовою сучасної ринкової економіки.

Захист від неправомірного збирання, розголошення та використання комерційної таємниці в Україні здійснюється Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р.

Згідно зі ст. 37 ГКУ вчинення дій, визначених як неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці зумовлює дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність винних осіб суб'єктів господарювання у випадках, передбачених законом.

Список використаної літератури:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.1996 - 1996 р., № 30, стаття 141.

2. Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України вiд 02.05.2003 - 2003 р., № 18, стаття 144.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.// Відомості Верховної Ради України вiд 03.10.2003 - 2003 р., № 40, стаття 356.

4. Кодекс Укркаїни про Адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р.// Відомості Верховної Ради УРСР вiд 18.12.1984 р., № 51, стор. 1122.

5. Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р.// Відомості Верховної Ради України вiд 03.12.1991 - 1991 р., № 49, стаття 682.

6. Закон України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 р. N 2210-III.// Відомості Верховної Ради України вiд 03.09.1996 - 1996 р., № 36, стаття 164.

7. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. - 3-є вид., перероблене і доп./ За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової, В.В.Луця. - К.: Юриінком Інтер, 2008. - Т.1. - 824 с.

8. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України. - 2-е вид., перероблене і доп/ За ред. Г. Л. Знаменського, В. С. Щербини. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 441 с.

9. Князєв С. Комерційна таємниця в Україні: особливості організаційно-провового впровадження/ Юридичний журнал, 2006.- №6.

10. Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М. Господарське право: Підручник. - К.: Кондор, 2009. - 434 с.

11. Носік Ю.В. Права на комерційну таємницю в Україні: монографія. -- К.: КНТ, 2007 -- 236 с.

12. Панченко М.І.Цивільне право України: Навч. посіб. -- К.: Знання, 2005. -- 583 с.