Конституційний Суд України

Сторінки матеріалу:

3

Зміст
  • Вступ 3
  • 1. Конституційний Суд - єдиний орган конституційної юрисдикції України 5
    • 1.1 Історія створення Конституційного Суду України 5
    • 1.2 Склад і порядок формування Конституційного Суду України 7
    • 1.3 Функції та повноваження КСУ 12
  • 2. Порядок діяльності Конституційного Суду і процедури розгляду ним справ 14
    • 2.1 Форми звернення до Конституційного Суду 14
    • 2.2 Розгляд справ Конституційним Судом України 19
  • 3. Аналіз практики діяльності Конституційного Суду України 26
  • Висновок 29
  • Список використаної літератури 31
  • Вступ
  • Актуальність теми.Необхідність реформування судової влади постала від часу проголошення суверенності й незалежності Української держави, початку процесу реального забезпечення прав і свобод людини і громадянина, затвердження верховенства права в суспільному житті. Саме на це зорієнтована Концепція судово - правової реформи, схвалена Верховною Радою України 28 квітня 1992р. Цей процес поглиблюється і розвивається Конституцією України. Так, уже в ст. 6 Конституції України використано категорію «судова влада», яка є частиною доктрини поділу влади у правовій державі. Це веде до реального поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову, а щодо останньої визнається самостійність і незалежність, неможливість для інших державних органів і посадових осіб виконувати функції й повноваження , які є компетенцією органів правосуддя. [10, ст.267]
  • Конституційний Суд України входить до судової влади, як її самостійний суб'єкт. [10, ст. 268]
  • Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Це означає, що він є єдиним органом, який уповноважений Конституцією вирішувати питання щодо відповідності конституційним приписам законів та інших нормативно-правових актів, а також дій відповідних посадових осіб, тобто уповноважений здійснювати конституційний контроль. [6, ст. 290]
  • Дана тема є актуальною, оскільки однією з необхідних ознак правової держави є забезпечення ефективного контролю за непорушністю законів і перш за все Конституції України.
  • Методи дослідження. Вибір та застосування характерних методів дослідження залежали від складності та особливостей окремої досліджуваної проблеми. Зокрема при характеристиці формування повноважень Конституційного Суду використано історично-порівняльний метод. Із застосуванням логічного методу здійснювалося формування визначення понять правового статусу суддів Конституційного Суду. Характеристика рішень Конституційного Суду, як системного явища потребувала застосування системного методу пізнання. Структурно-функціональний метод при визначені місяця Конституційного Суду в конституційній юрисдикції України.
  • Об'єктом курсової роботи виступає Конституційний Суд України.
  • Предмет дослідження є характеристика Конституційного Суду, як єдиного органу Конституційної юрисдикції України.
  • Метою дослідження роботи полягає у комплексному досліджені Конституційного Суду України - як єдиного органу конституційної юрисдикції України.
  • Завдання моєї курсової роботи полягає в тому щоб:
  • 1. Розкрити суть порядку діяльності Конституційного Суду і процедури розгляду ним справрозгляду ним справ.
  • 2. Проаналізувати історію створення Конституційного Суду України.
  • 3. З'ясувати склад і порядок формування конституційного Суду України.
  • 4. Охарактеризувати Конституційний Суд - єдиний орган Конституційної юрисдикції України.
  • 5. З'ясувати Аналіз практики діяльності Конституційного Суду України.
  • Для написання роботи були використані 20 позицій, у тому числі: Конституцію України, Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року, підручники з конституційного права, під редакцією В.Ф. Погорілка, О.Ф. Фрицького, наукові статті з журналу “Право України”, а також практика Конституційного Суду України.
  • 1. Конституційний Суд - єдиний орган конституційної юрисдикції України
  • 1.1 Історія створення Конституційного Суду України
  • Із здобутям Україною Незалежності, 24 серпня 1991року, стало рішуче питання щодо необхідності правового захисту Конституції, яким згодом став Конституційний Суд України. [13, ст.135]
  • У законодавство України інститут Конституційного Суду було запроваджено Законом №2400-ХІІ від 3 червня 1992 р. «Про Конституційний Суд України». На підставі цього закону було обрано голову Конституційного Суду проф.Л.Юзькова, проте сам орган конституційної юрисдикції так і не було сформовано. [12, ст. 8]
  • Своєрідним етапом у розвитку органу конституційної юрисдикції в Україні є період, протягом якого діяв Конституційний Договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України, укладений 8 червня 1995 р. Ним на рівні Основного Закону були сформульовані багато в чому нові підходи до питань організації та діяльності Конституційного Суду України. [12, ст. 9]
  • Вперше в Україні у Договорі закріплюється принцип верховенства права, а також положення, що всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають здійснювати свої повноваження, виходячи з пріоритетності прав і свобод людини, забезпечення яких -- обов'язок держави. Політична, економічна та ідеологічна багатоманітність визначалася як одна із засад подальшого суспільного життя в Україні. [12, ст. 10]
  • Зазнають змін, уточнень і положення про Конституційний Суд України, який входив, за Договором, до судової системи України, розцінювався як незалежний орган судової влади. Його повноваження -- забезпечувати відповідність законів, інших нормативних актів законодавчої і виконавчої влади Конституції України, охорону конституційних прав та свобод людини і громадянина. Що правда, офіційне тлумачення законів України було прерогативою Верховної Ради України, а тлумачення Конституції України взагалі не передбачалося. Отже, питання законності у його діяльності відпадали, за винятком указів Президента України: вони повинні були відповідати Конституції! Законам України. [12, ст. 10]
  • Елементи новизни з'явилися в питаннях призначення суддів та Голови Суду. Кандидатуру для призначення Верховною Радою України Голови Конституційного Суду України мали подавати спільно Президент України та Голова Верховної Ради України. І далі половину складу суддів мав призначати Президент України, а половину -- Верховна Рада України за поданням її Голови. Заслуговує на увагу і той факт, що Президія Верховної Ради України позбавлялася права здійснення конституційного контролю, а Конституційний Суд України -- права законодавчої ініціативи.
  • Безперечно, наведені положення Договору були прогресивними, але реалізація їх в практиці суспільних відносин, по суті, не передбачалася, оскільки нова Конституція України мала бути прийнята в строк не пізніше одного року з дня підписання Конституційного договору. Проте вони відіграли неабияку роль при підготовці та прийнятті Основного Закону держави 1996 р. [7, ст. 280]
  • За новою Конституцією України судово-правова реформа у сфері діяльності судів загальної юрисдикції мала бути проведена протягом п'яти років. І це, до речі, при тому, що у цих судів -- величезний досвід як в організації своєї роботи, так і самої роботи. За розділом XV «Перехідні положення» Конституції України для формування Конституційного Суду України відводилося лише три місяці після набуття нею чинності. [8, ст. 734] І тут слід віддати належне як парламенту, так і тим, хто підготував проект нового Закону України «Про Конституційний Суд України» і уже в перших числах липня подав його на розгляд до Верховної Ради України, а остання його невідкладно розглянула і прийняла. Від так 18 жовтня 1996 р. у системі органів державної влади України з'явився новий, давно очікуваний від дня незалежності орган судової влади -- Конституційний Суд України. [17]
  • В Основному Законі йому відведено окремий розділ. [11, с. 35] Крім того, на нього поширюється і ряд конституційних положень розділу «Правосуддя». Серед них слід відмітити те, що від нині судочинство в Україні здійснюється і загальними судами, і Конституційним Судом України, а його рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими на території України. Характерна їх ознака полягає в тому, що вони є остаточними і не можуть бути оскаржені, на відміну від рішень судів загальної юрисдикції.
  • Таким чином в Україні було створено орган конституційного контролю на який було покладено завдання які Конституційний Суд виконує шляхом вирішення питань щодо відповідності Конституції чинних Міжнародних договорів.
  • 1.2 Склад і порядок формування Конституційного Суду України
  • КСУ складається з вісімнадцяти суддів на це вказує ст.Конституції України, а також Закон України “Про конституційний Суд України”. Чисельність спеціалізованих органів конституційного правосуддя, як правило, визначається конституцією. [13, ст. 135] Це має важливе політичне значення, бо при зміні політичного курсу це досить утруднює можливість відповідним політичним силам в своїх інтересах збільшувати кількість членів КС, оскільки для цього потрібно спершу внести зміни до Конституції.
  • Статус суддів Конституційного Суду України визначається Законом України «Про Конституційний суд». [3]
  • Суддею КСУ може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менше як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Судді КСУ не можуть належати до політичних партій і профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім планової, викладацької та творчої. [1]
  • Суддя КСУ призначається на 9 років без права бути призначеним на повторний строк. [2]
  • КУ (ст. 148) визначає такий порядок формування КСУ: ПУ, ВРУ та з'їзд суддів України призначають по 6 суддів КСУ.

Порядок призначення суддів КСУ Президентом України - ст. 6 ЗУ “Про КСУ”.

Президент України проводить консультації з Прем'єр-міністром України та Міністром юстиції України, щодо кандидатур на посади суддів КСУ.

Призначеною на посаду судді КСУ вважається особа, про призначення якої видано указ ПУ, що скріплюється підписами ПУ, Прем'єр-Міністра України та Міністра юстиції України.

У разі припинення повноважень судді КСУ, який призначався ПУ, ПУ у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.