Конституційно-правовий статус народного депутата України

Сторінки матеріалу:

КУРСОВА РОБОТА

Дисципліна: Конституційне право України Тема: Конституційно-правовий статус народного депутата України План Вступ 1. Поняття та особливості статусу народного депутата України 2. Права і обов'язки народного депутата України 3. Основні гарантії депутатської діяльності 4. Підстави і порядок дострокового припинення депутатських повноважень Висновки Література Вступ Народний депутат України за своїм статусом - особа унікальна. Він дає можливість існуванню опосередкованого народовладдя, тобто народ України здійснює управління державою через своїх представників - парламентаріїв. Народний депутат України повинен чітко усвідомлювати свою роль і місце у процесі державотворення і державного управління: які права і обов'язки гарантовані йому Конституцією і які права він повинен відстоювати, щоб забезпечити демократичний розвиток держави та максимально можливе задоволення інтересів своїх виборців. Слід пам'ятати, що Основний Закон є здебільшого декларацією засадничих намірів, що неодмінно повинні бути закріплені законами, виконання яких є обов'язковим для всіх громадян. Народні депутати України, часто за браком необхідних знань, обізнаності з законами чи практики, порушують норми законодавства України,. Серед таких порушень можна назвати голосування за іншого народного депутата України, низький професійний рівень ведення обговорення і дискусій під час розгляду питань порядку денного, реєстрація народного депутата в сесійній залі Верховної Ради України з наступним його перебуванням поза межами цього залу та ще багато інших. Законодавство України надає депутатам широкі можливості для організації ефективної роботи. Як ними скористатися, спрямувати свою діяльність у конструктивному напрямку, стати затребуваним у суспільстві - ці та інші питання, безумовно, хвилюють усіх, без винятку парламентаріїв. Вміння знайти оптимальні відповіді на них - індикатор ефективності роботи депутата, запорука ваги його внеску у здійснення парламентських функцій. Дана курсова робота дає можливість більш детальніше розкрити особливості народного депутата України, його діяльності, права та обов'язки. 1. Поняття та особливості статусу народного депутата України Народним депутатом України є обраний відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України" представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією та законами України. Він зобов'язаний виражати і захищати інтереси суспільства та своїх виборців, брати активну участь у здійсненні законодавчої, установчої та контрольної функцій Верховної Ради України. Таким чином народ України здійснює управління державою в законодавчій царині через своїх представників - парламентаріїв. Народні депутати здійснюють свої повноваження на постійній основі (ст.78). Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст.141 При виконанні своїх повноважень народний депутат керується Конституцією та законами України, а також загальновизнаними нормами моралі. Він повинен чітко усвідомлювати свою роль і місце у процесі державотворення і державного управління: які права і обов'язки гарантовані йому Конституцією і які права він повинен відстоювати, щоб забезпечити демократичний розвиток держави та максимально можливе задоволення інтересів своїх виборців. Народний депутат є обраною народом (виборчим корпусом) особою, котрій надано право реалізовувати суверенітет народу шляхом представництва народу чи його частини у органі державної влади, наділеною повноваженнями різноманітного характеру з метою реалізації певного політичного та соціального призначення, конституційно-правовий статус якої зумовлюється конституційно-правовим статусом та функціями органу, до якого її обрано, та є одним із гарантів конституційного ладу держави. Народний депутат України виступає як загальнонаціональний політичний діяч, що є одноособовим повноважним представником народу та членом парламенту - посадовою особою органу законодавчої влади, та виступає одним із гарантів конституційного ладу держави.1 Григорук Наталія Григорівна. Конституційно-правовий статус народного депутата України: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. -- К., 2004. -- с.7 Народний депутат України за своїм статусом - особа унікальна. Він має можливість отримати найвищий ранг державного службовця не в результаті професійної кар'єри, а в результаті своєї політичної і громадської діяльності та її підтримки виборцями. Народні депутати України як посадові особи характеризується тим, що: права та обов'язки народних депутатів України встановлені у межах компетенції парламенту; діяльність народних депутатів України підпорядкована виконанню функцій, покладених на орган законодавчої влади; посадовим правам парламентаріїв України кореспондують їх посадові обов'язки; здійснення діяльності народних депутатів України гарантується законодавством; вимоги народних депутатів України повинні виконуватися всіма, кому вони адресовані; парламентарії України мають право набувати так званих внутрішньо-спеціальних статусів; встановлена специфічна система гарантій; передбачені специфічні види та процедура відповідальності парламентаріїв.2 Григорук Наталія Григорівна. Конституційно-правовий статус народного депутата України: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.02 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. -- К., 2004. -- с.10 Згідно зі ст.76 Конституції України, Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. Народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України. Повноваження народного депутата як члена парламенту починаються з моменту складення ним присяги. Відповідно до ст.79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають перед Верховною Радою України таку присягу: «Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників». Присягу зачитує найстарший за віком народний депутат України перед відкриттям першої сесії новообраної Верховної Ради України, після чого депутати скріплюють присягу своїми підписами під її текстом. Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата. Після набуття депутатських повноважень народний депутат одержує депутатське посвідчення та нагрудний знак народного депутата України. Форма депутатського посвідчення затверджується Постановою Верховної Ради України. Нагрудний знак має форму і кольори Державного Прапора України з надписом золотистим кольором "НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ". Нагрудним знаком народний депутат користується протягом строку здійснення своїх повноважень. Посвідчення народного депутата має спеціальну вкладку, в якій виписані основні права народного депутата. Після закінчення строку повноважень народний депутат має право користуватися депутатським посвідченням у випадках, передбачених законом (ст.9). Закон України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 р.// Відомості Верховної Ради України. - 2001 Повноваження народного депутата припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання. Правовий статус народного депутата України встановлюється положеннями Конституції України (статті 78-81), Законом України «Про статус народного депутата України». та іншими актами. У них закріплюються принципи статусу народного депутата України, строк його повноважень, права та обов'язки, гарантії депутатської діяльності. Принципами статусу народного депутата України є:

· вільний депутатський мандат;

· здійснення повноважень народним депутатом на постійній основі;

· несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності;

· рівноправність депутатів;

· депутатська недоторканність і депутатський індемнітет.

Принцип вільного депутатського мандата прямо не закріплюється в Конституції України, але він випливає із загального принципу парламентаризму, який отримав визнання в ст. 75 Конституції України. Крім того, Конституція України не передбачає таких складових ознаки імперативного мандата, як накази виборців та відкликання народного депутата України виборцями. Цей принцип має визначальне значення та обумовлює характер мандата народного депутата України. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навч. посіб. -3-є вид. -К.: Атіка, 2004. - с.249

Мандат -- це документ, який засвідчує легітимність (законність) повноважень депутата будь-якого представницького органу, а також обсяг повноважень, прав та привілеїв депутата. Характер депутатського мандата обумовлює депутатська недоторканність (імунітет), право на винагороду за депутатську діяльність, а також форма стосунків депутата з виборцями. Депутатський мандат може бути імперативним або загальнонаціональним. У більшості цивілізованих країн депутатський мандат є загальнонаціональним (або вільним). Депутат вважається представником всієї нації (тобто народу, держави), а не лише окремого виборчого округу. Депутат не може бути обмежений наказами виборців, а виборці не можуть відкликати депутата. У соціалістичних та деяких постсоціалістичних країнах існує імперативний мандат, характерною ознакою якого є відповідальність депутата перед виборцями свого округу, які мають право давати накази депутатові і навіть відкликати його у випадках, передбачених законом. В Італії, ФРН, Японії та де яких інших країнах імперативний мандат забороняється конституцією. Мандат народного депутата України з прийняттям Конституції України 1996 р. став вільним, адже тепер депутат не може бути відкликаний виборцями чи бути пов'язаним наказами виборців. Водночас мандат депутата місцевої ради все ще залишається імперативним. Конституційне право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закладів / За ред. академіка АПрН України, док. юр. наук, проф. Ю. М. Тодики, док. юр. і політ. наук, проф. В. С. Журавського. -- К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. -- с.360-361

Правова природа мандату народного депутата України зумовлена, в першу чергу, вільним його характером, що означає відсутність нормативного закріплення будь-якого механізму, що б зумовлював право відкликання парламентарія України, відсутність необхідності виконання народними депутатами України наказів виборців та відсутність безпосередньої відповідальності перед ними. За вільного мандату народний депутат України розглядається як представник народу, а не виборчого округу, від якого його обрано. Це означає, що при здійсненні своїх повноважень він повинен враховувати не волю окремих груп чи осіб, а спільні інтереси всієї нації, всього суспільства.