Дипломна робота

Кримінальна відповідальність за злочини проти волі, честі та гідності особи

Вступ

кримінальний правовий злочин гідність

Актуальність теми дослідження. Відповідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава зобов'язана всіма не забороненими засобами і методами охороняти особу та її особисті немайнові блага. Саме тому одним із основних пріоритетних напрямків державної політики є запобігання вчиненню злочинів проти волі, честі та гідності особи.

Нові політичні та економічні умови життя суспільства породили не лише позитивні демократичні перетворення, але й цілу низку труднощів, що пов'язані з необхідністю реального, повноцінного і всеосяжного захисту прав та законних інтересів громадян. Зміни, що відбуваються у різних сферах життєдіяльності вивели державу на абсолютно новий рівень. Правова система України сприйняла й відобразила в нормативно-правових актах (в т.ч. в Кримінальному кодексі України) найбільш прогресивні ідеї світової спільноти щодо захисту прав людини, зокрема й щодо волі, честі та гідності особи.

Теоретичним фундаментом дослідження стали праці вчених різних періодів розвитку кримінально-правової думки: М.О. Акімова, П.П. Андрушка, О. І. Анісімова, М. І. Бажанова, І. О. Бандурки, О. І. Белової, В.А. Бортника, О.О. Володіної, Є. В. Даценка, І. В. Дегтярьової, І. М. Доляновської, Д.П. Євтєєвої, М.В. Ємельянова, О.С. Колмакової, Д.О. Калмикова, О.М. Костенка, С.Я. Лихової, М. І. Мельника, А.А. Музики, Д.О. Негодченко, В. І. Осадчого, О.В. Паньчук, А.С. Політової, І. О. Романчука, В.В. Сташиса, О.С. Субботенка, В.Я. Тація, М. І. Хавронюка, О.М. Храмцова та ін. Це роботи, наукові положення яких впливають на вирішення задач дослідження.

Окремі аспекти кримінальної відповідальності за злочини проти волі, честі та гідності особи одержали висвітлення в низці комплексних вітчизняних кримінально-правових досліджень. Це, насамперед, кандидатські дисертації О.О. Володіної «Кримінальна відповідальність за викрадення людини (аналіз складу злочину) (2003 р.), В.А. Бортника «Кримінально-правова охорона честі та гідності особи» (2004 р.), В.М. Підгородинського «Відповідальність за торгівлю людьми за кримінальним законодавством України» (2005 р.), А.С. Політової «Кримінально-правова характеристика злочинів проти свободи особи за законодавством України» (2007 р.), І. М. Доляновської «Кримінальна відповідальність за експлуатацію дітей (аналіз складу злочину)» (2008 р.), М.О. Акімова «Кримінально-правова характеристика захоплення заручників за законодавством України (2009 р.), Д.О. Калмикова «Кримінальна відповідальність за експлуатацію дітей» (2011 р.), Д.О. Негодченко «Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми в Україні та інших країнах: порівняльно-правовий аналіз» (2011 р.), І. В. Дегтярьової «Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом: кримінально-правова та кримінологічна характеристика і запобігання» (2012 р.), Є. В. Даценка «Кримінально-правова характеристика підміни дитини» (2015 р.). Найновішою із праць відповідної тематики є кандидатська дисертація О.С. Субботенка «Охорона честі та гідності особи кримінально-правовими засобами (досвід країн СНД та ЄС)» (2016 р.).

Проте, донині низка проблем кримінальної відповідальності за злочини проти волі, честі та гідності особи знаходиться поза увагою науковців, а відтак, потребують нагального вирішення. Це актуалізує вибір обраної теми та надає достатній простір для всебічного дослідження кримінальної відповідальності за злочини проти волі, честі та гідності особи.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері кримінально-правової охорони волі, честі та гідності особи.

Предметом дослідження є наукові погляди, ідеї, концепції і теорії, кримінальне законодавство України та практика його застосування в розрізі відповідальності за злочини проти волі, честі та гідності особи.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка науково-обґрунтованих пропозицій і рекомендацій до чинного кримінального законодавства України в контексті відповідальності за злочини проти волі, честі та гідності особи.

Згідно із вказаною метою поставлено такі завдання дослідження:

- визначити зміст волі, честі та гідності як об'єктів кримінально-правової охорони;

- розробити класифікацію злочинів проти волі, честі та гідності особи;

- окреслити об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочинів проти волі, честі та гідності особи;

- визначити кваліфікуючі ознаки злочинів проти волі, честі та гідності особи;

- проаналізувати санкції за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 146-151 Кримінального кодексу України;

- виявити проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти волі, честі та гідності особи та запропонувати шляхи їх усунення.

Методи дослідження. Дослідження ґрунтується на загальнонаукових та спеціально-юридичних методах наукового пізнання: формально-логічний метод застосовувався при дослідженні аналітичних матеріалів, концепцій, окремих наукових положень (розділи 1, 2, 3); системно-функціональний - для здійснення наукової класифікації злочинів проти волі, честі та гідності особи (розділ 1); порівняльно-правовий - для зіставлення концепцій, теорій, поглядів за предметом дослідження (розділи 1, 2, 3); історико-правовий - для визначення процесу розвитку кримінального законодавства у світлі відповідальності за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо людини, експлуатацію дитини, використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (підрозділи 2.1, 3.1); логіко-семантичний - для уточнення понятійно-категоріального апарату (підрозділи 2.1, 3.1); техніко-юридичний - для моделювання пропозицій щодо вдосконалення норм кримінального законодавства в аспекті відповідальності за злочини проти волі, честі та гідності особи (розділи 2, 3). Використання методів комбінувалося залежно від вирішення конкретних задач дослідження.

Структура дипломної роботи: Три розділи, поділені на чотири підрозділів, Вступ, Висновки та Список використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 99 сторінок, з них 15 сторінок Список використаних джерел.

1. Загальна характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи

Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою цінністю [1]. Це лаконічно відтворює зміст концептуальних засад преамбули Загальної декларації прав людини [2], де проголошено «віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особистості», а також «визнання гідності, притаманної всім членам людської сім'ї, та рівних і невід'ємних їхніх прав». Щойно наведені постулати відображено також у преамбулах Міжнародного пакту про громадянські і політичні права [3] та Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права [4].

Крім того, в розділі ІІ Основного закону України, який має назву «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина» закріплено достатньо широкий та різноманітний за своїм змістом перелік природних та невідчужуваних прав людини і громадянина. До їх числа, зокрема, належать: право кожної особи на повагу до її гідності (ст. 28), право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29).

Орієнтири національного законодавства на міжнародні стандарти в галузі прав людини та подальша інтеграція України до Європейського Союзу, за визначенням О.С. Субботенка, покладають на нашу країну певні обов'язки, пов'язані з реальним забезпеченням проголошених Конституцією України прав та свобод людини і громадянина, однією із гарантій яких є встановлення кримінальної відповідальності за їх порушення [5, c. 13].

Беззаперечним є зв'язкок гідності з іншими правами та свободами людини. Спробуємо переконатися в цьому, звернувшись до рішення Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 р. №11-рп/99 (справа про смертну кару). У рішенні цього поважного судового органу зазначено, що «невід'ємне право кожної людини на життя нерозривно пов'язане з її правом на людську гідність» [6]. Власне тоді постало питання щодо конституційності призначення смертної кари як виду покаранння, що принижує людську гідність. Таким чином, 29 грудня 1999 р. Конституційний Суд України визнав, що смертна кара суперечить Конституції України, чим остаточно закрив шлях до її відновлення. Відсутність смертної кари є обов'язковою умовою для перебування держави в Раді Європи. Це стало однією з причин скасування смертної кари в Україні, де мораторій на виконання смертних вироків уперше почав діяти в 1995 році, незадовго до вступу до цієї міжнародної організації.

Воля, честь та гідність особи охороняється кримінально-правовими засобами всіх держав. Так, у Кримінальному кодексі України (далі - КК України) [7] міститься розділ III, що має назву «Злочини проти волі, честі та гідності особи», за вчинення яких передбачено кримінальну відповідальність.

Принагідно зазначимо, що в науці кримінального права обстоюється позиція про те, що терміни «об'єкт злочину» та «об'єкт кримінально-правової охорони» не є тотожними [8]. Наприклад, С. Лихова та С. Морозюк стверджують, що поняття «об'єкт кримінально-правової охорони» ширший і є первинним щодо поняття «об'єкт злочину», тому що кримінальний закон бере під свою охорону відповідні інтереси, і лише потім вони стають безпосереднім об'єктом злочину в разі злочинного посягання на них або можуть не бути ними взагалі в разі їх порушення внаслідок діянь неосудних осіб або осіб, які не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, хоча вони і охороняються кримінальним законом [9, с. 56].

За висновками П.П. Андрушка, об'єкт кримінально-правової охорони являє собою поняття (категорію) абстрактне, неконкретизоване: це той феномен, який законодавцем визнається цінністю для суспільства і держави і, на його думку (волевиявлення), потребує охорони кримінально-правовими засобами. Тоді як об'єкт конкретного злочину конкретний - це та конкретна цінність, визнана такою законодавцем, якій заподіяна істотна шкода конкретним злочинним діянням чи створена загроза заподіяння такої шкоди [8, c. 8].

Підтримуючи прагнення учених, можемо дійти висновку, що об'єктом кримінально-правової охорони є воля, честь і гідність особи, які охороняються кримінальним законом, а об'єктом конкретного злочину є воля, честь і гідність конкретної особи.

Предмет дослідження, серед іншого, вимагає визначення семантичного змісту тріади термінів «воля», «честь», «гідність» (наш курсив - О.Г.), оскільки в чинному вітчизняному законодавстві відсутні відповідні дефініції.