Для вирішення питання про самовільний аборт, тобто про переривання вагітності самостійно, без навмисних зовнішніх впливів, і про аборт, що стався виключно на ґрунті патологічного стану матері або плідного яйця, вимагається різнобічне дослідження жінки, плідного яйця чи дитини або її трупа при пізньому аборті. Крім сифілісу, який може бути причиною раннього чи пізнього довільного аборту, не виключена можливість інших захворювань загального і місцевого походження, в т.ч. інфантильність матки. До причин, що викликають самовільний аборт належать: запальні процеси жіночої статевої сфери, неправильне положення матки, пухлини матки чи придатків, передлежання дитячого місця, грип, пієліт, механічна травма і т.п. В таких випадках вимагається ґрунтовне розпитування, обстеження жінки і вивчення медичних документів жіночої консультації чи пологового будинку на її ім'я. При цьому можуть бути виявлені механічні ушкодження на тілі і ряд внутрішніх ознак, що розвиваються внаслідок зовнішнього насилля (сліди ушибів, крововиливи, тощо). Це стосується як живої особи, так і трупа при смерті вагітної слідом за травмою. При оцінці причинного зв'язку між механічним втручанням і послідуючим абортом треба враховувати те, що у меншому числі випадків аборт настає безпосередньо після втручання. У більшості випадків після втручання до настання першої кровотечі проходить декілька годин або, навіть, кілька діб. Якщо послід відшаровується на значному протязі, кровотеча настає безпосередньо, а іноді розвивається через 12-24 год. Питання про причинний зв'язок аборту з травмою треба вирішувати разом з акушерами. Питання про давність аборту має важливе судово-медичне і криміналістичне (юридичне) значення, проте можливості його правильного вирішення незначні. Є можливість протягом 1-1,5 доби виявити морфологічні показники для встановлення динаміки розвитку запальних процесів у матці, які захоплюють не тільки слизову оболонку, але й іноді розповсюджуються на м'язеву тканину та серозну її оболонку. Зміни можуть полягати в незначній гіперемії з серозним набряком, що починається, які виявляються уже через 20-30 хв. після втручання, а через 30-40 годин може утворитися гнійний ексудат і гнійно-некротичний розпад сполучнотканинної основи. Такі явища звичайно знаходять при гістологічному дослідженні продуктів аборту як у живої жінки, так і на трупі померлої від аборту. Спосіб переривання вагітності можна визначити за механічними пошкодженнями шийки матки, піхви (садна, розриви, сліди від накладання кульових щипців, перфорація стінки матки, пошкодження сусідніх органів, неповні перфорації у вигляді ходів, гематоми, що проникають у широку маткову зв'язку, залишки не цілком видаленого плода, його оболонки), за сторонніми предметами, які залишились в статевих шляхах і т. і. Вплив термічних факторів аборту визначають за опіками слизової оболонки піхви, шийки матки, внутрішньої її поверхні. Про застосування хімічних реагентів для викликання аборту свідчать опіки та різне забарвлення слизової оболонки піхви від змащування цими речовинами (спиртовим розчином йоду, розчином перманганату калію, брильянтової зелені, синьки тощо). Крім гістологічного дослідження, необхідно провести й судово-хімічне дослідження не тільки зішкрібу з порожнини матки, але й статевих органів трупа. В ряді випадків таке дослідження дає відповідь на питання, яка речовина застосовувалась для переривання вагітності [2, c. 101-103]. Висновки Таким чином, викладене дозволяє зробити певні висновки. 1. Характеристика потерпілої від незаконного проведення аборту повинна ґрунтуватися на підставі комплексного кримінально-правового та кримінологічного аналізу з метою вирішення питань про криміналізацію чи декриміналізацію діяння, відмежування злочинів від суміжних складів злочинів проти життя та здоров'я особи, встановлення причин віктимізації потерпілого від злочину, передбаченого ст. 134 КК, а також з'ясування згоди потерпілої особи від незаконного переривання вагітності для призначення покарання. 2. Кримінально-правовий аспект потерпілої від незаконного проведення аборту містить: а) проблеми визначення фігури потерпілої у цілому; б) класифікацію на види потерпілої від злочину, передбаченого ст. 134 КК; в) питання щодо згоди потерпілої особи на проведення штучного переривання вагітності. Встановлено: а) за ознаками заподіяної шкоди потерпілій спричинюється фізична, психічна, психологічна та економічна шкода; б) згода потерпілої особи на проведення штучного переривання вагітності іншою особою не може розглядатися як обставина, що виключає злочинність діяння; в) ця згода суттєво впливає на вирішення щодо притягнення винної особи до кримінальної відповідальності; г) кримінальна відповідальність осіб, що незаконно проводять аборт, у разі згоди на це потерпілої, не може виключатися. 3. Кримінологічний аспект потерпілої від незаконного проведення аборту дозволяє виокремити віктимізацію особи, з'ясувати причини вчинення злочину, передбаченого ст. 134 КК, та методи запобігання йому. Основними причинами процесу віктимізації потерпілої від незаконного проведення аборту, зокрема, є: а) неграмотність (неосвіченість) потерпілої як у сексуальному так і в медичному відношенні; б) аморальний спосіб життя; в) вимушеність приховати факт вагітності та його наслідки. Список використаної літератури 1. Антипова Н.Д. Этические коллизии вокруг проблемы аборта в рамках различных ценностно- мировоззренческих ориентаций/ Н.Д. Антипова //Вестник Московского университета. - 2005. - № 1: Сер.7 Философия. - C. 107-119 2. Завальнюк А.Х. Судово-медична експертиза статевих станів та при статевих злочинах // Лекція для студентів. - Тернопіль. - 1998. 3. Лебедева О. Артифициальные аборты у девочек-подростков: профилактика осложнений и реабилитация репродуктивной функции/ О. Лебедева //Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - № 3. - C. 145-146 4. Черевко К. Кримінально-правова та кримінологічна характеристика потерпілої від незаконного проведення аборту //Юридична Україна. - 2009. - № 2. - C. 98-105.