Криміналістична методика розслідування злочинів: проблеми застосування та шляхи вдосконалення

Маланчук П.М.

Ваеиленко А,І,

Навчально-науковий інститут права

Сумського державного університету

Стаття присвячена розгляду сучасного стану останнього розділу криміналістики криміналістичної методики. Основна увага приділена встановленню ролі та значення криміналістичної методики для розкриття, розслідування та попередження злочинів. Наведено вимоги, яким повинна відповідати сучасна криміналістична методика розслідування злочинів. Виділено проблеми які існують у цій сфері. Запропоновано шляхи покращення ефективності використання криміналістичних методик у діяльності правоохоронних органів.

Ключові слова: криміналістика, криміналістична методика, злочин, розслідування злочинів, діяльність правоохоронних органів.

Постановка проблеми. Криміналістична методика розслідування злочинів спрямована на забезпечення повного, швидкого, якісного розслідування кримінальних діянь. Залишення цих діянь нерозслідуваними, а злочинців не притягнутими до відповідальності, зумовлює обстановку беззаконності в державі. Успішне розслідування злочинів і покарання злочинців є однією з необхідних умов існування правової держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Криміналістична методика розслідування злочинів завжди була в центрі уваги вчених-криміналістів, оскільки постійно потребує удосконалення існуючих і створення нових методик розслідування сучасних злочинів. Зокрема, слід назвати таких вчених як: Р. С. Бєлкін, П. Б. Біленчук, А. Н. Васильєв, І. А. Возгін, А. В. Ігценко, І. М. Лузгін, В. Ю. Шепітько та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. З безперервним розвитком організованої злочинності, появою нових видів злочинів криміналістична методика знаходиться у стані активного розвитку і тому потребує постійного вивчення й удосконалення. В Україні існує низка проблем, пов'язаних зокрема з відсутністю єдиної структурованої системи криміналістичних методик, різноманітність поглядів і наукових пояснень одних і тих же методик, складність доступу до криміналістичних методик, внаслідок відсутності єдиного контенту, який би містив згруповану інформацію, необхідну правоохоронним органам для ефективного розслідування злочинів. криміналістичний злочин правоохоронний

Мета статті. Головною метою цієї роботи є дослідження проблем розвитку криміналістичної методики та пошук шляхів їх вирішення.

Виклад основного матеріалу. Криміналістична методика як окрема частина науки радянської криміналістики розпочала своє формування у 30ті роки минулого століття. Хоча у більш ранніх працях І. М. Якімова, В. І. Громова та інших авторів уже наводились рекомендації (методи) щодо розкриття та розслідування окремих видів злочинів, але ще не йшлося про новий розділ криміналістики [6, с. 86].

У сучасній криміналістиці висловлена думка про тривалий процес розвитку криміналістичної методики, в якому виокремлюють декілька етапів. Наприклад, окремі вчені-криміналісти розглядають п'ять етапів:

1) докриміналістичний -- зародження методики розслідування злочинів;

2) становлення методики розслідування злочинів у період ранньої криміналістики (праці Г. Гросса, Р. Гейндла, А. Гельвіга, Р. А. Рейса,

А. Нічефоро, Б. Л. Бразоля, С. М. Трегубова та ін.);

3) зміцнення методики розслідування злочинів як самостійного розділу криміналістики (з середини 20-х до середини 30-х років XX ст.), що пов'язують з поглядами І. М. Якимова, В. І. Громова, С. А. Голунського;

4) подальша розробка нових окремих методик розслідування злочинів і початок створення власних загальнотеоретичних положень (друга половина 30-х -- середина 60-х років XX ст.);

5) розвиток методики розслідування злочинів, пов'язаний з глибоким перетворенням загальної теорії криміналістики наприкінці XX ст. (розпочався в 70-ті роки XX ст. і триває донині) [9, с. 11-23].

Методика розслідування -- це сукупність взаємопов'язаних слідчих та інших дій, що здійснюються у певній послідовності з метою повного, всебічного та швидкого розслідування і попередження злочинів [5, с. 65--66].

Криміналістична методика виникла в результаті інтеграції та диференціації наукових знань та об'єднує в собі передові досягнення криміналістичної техніки й тактики, відповідно, щодо оптимальної організації розслідування злочинів і судового розгляду певних категорій справ [1, с. 9].

Криміналістична методика посідає чітке місце у системі криміналістики. Вона являє собою не галузь, і не частину криміналістики, яка не є визначеною. Криміналістична методика -- це розділ криміналістики [10, с. 7].

Методика розслідування злочинів може розглядатися у двох аспектах:

1) сам процес розслідування злочинів;

2) розділ науки криміналістики.

Саме у взаємозв'язку цих двох напрямів -- практичного і теоретичного -- методика розслідування злочинів виявляє своє призначення, сприяючи розробці наукових рекомендацій і запровадженню їх у практику розслідування злочинів [3, с. 369].

Криміналістична методика має свої принципи -- сукупність основоположних засад, керівних ідей, які виражають зміст та сутність даної криміналістичної теорії, носять теоретичний і практичний характер та безпосередньо направлені на здійснення розслідування.

Р. Л. Степанюк відносить до цієї категорії наступні положення:

• правова основа -- обов'язкове врахування дослідником вимог нормативно-правових актів, що стосуються розроблюваної методики;

• наукова основа, тобто знання та використання сучасних досягнень криміналістики та інших наук, положення яких є необхідними для побудови відповідної методики, а також дотримання загальних правил науково-дослідної діяльності у процесі її формування;

інформаційно-практична основа, якщо означає обов'язкове ґрунтовне вивчення дослідником злочинної діяльності певного виду, особливостей діяльності щодо виявлення, розкриття та розслідування відповідного різновиду злочинів, запобігання їм, а також урахування потреб і можливостей оперативно-розшукової, слідчої, експертної та судової практики [6, с. 88].

Головна ціль теоретичних і методологічних основ криміналістичної методики розслідування міститься в створенні системи наукових підходів і принципів розробки окремих методик розслідування і умов їх використання в розслідуванні конкретних правопорушень [7, с. 123].

Важливим завданням криміналістичної методики є дотримання прав і свобод людини. Так П.М. Маланчук підкреслює, що саме Конституція України визначає людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини і громадянина та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави в усіх складових життя суспільства [4, с. 3]. Відповідно діяльність правоохоронних органів також повинна бути на це спрямована.

Разом із досягненнями і важливістю криміналістичної методики можна виокремити ряд проблем:

• за своїм змістом криміналістична методика має охоплювати систему окремих методик. Традиційним вважають здійснення їх розробки відносно виду злочинів. Але на сьогодні виникають так звані «комплексні методики», «міжвидові методики», «родові методики» тощо. Такий стан потребує свого упорядкування та визначення прагматичної значущості їх розробки, місця у системі криміналістичної методики;

¦ окремі криміналістичні методики мають бути звернені до формування, навпаки, так званих «мікрометодик» як певної диференціації в межах їх видової спрямованості. Зазначена тенденція має бути перспективною, оскільки такі методичні рекомендації відрізняються більшою конкретністю;

¦ аналіз окремих криміналістичних методик дає підстави стверджувати, що їх зміст відрізняється залежно від підходів того чи іншого автора. Такий стан викликає заперечення, оскільки методика розслідування має бути певною програмою, алгоритмом дій слідчого. У цьому сенсі є потреба в певній уніфікації, наданні чітких методичних рекомендацій щодо виконання слідчої діяльності [2, с. 160].

Сьогодні вченими-криміналістами розроблено методики розслідування найбільш поширенихвидів злочинів. Однак стрімкий розвиток організованої злочинності та поява нових злочинів потребує розроблення нових методик їх розслідування [11, с. 742--745].

Аналізуючи стан криміналістичної методики, І. А. Возгрін відмічає позитивні зміни у її змісті, коли від описового способу викладення програм розслідування перейшли до формалізованих моделей у вигляді алгоритмів послідовності слідчих дій, розшукових і профілактичних заходів [8, с. 310].

На думку Я. І. Слободян, сучасна криміналістична методика розслідування злочинів, має відповідати таким основним вимогам, а саме:

• бути доступною, тобто викладеною просто та зрозуміло;

• реальною, тобто можливою у застосуванні при розслідуванні та попередженні злочинів;

• зміст методики має відповідати конкретному злочину, що розслідується, його специфіці;

• мати чітко визначені рекомендації з організації розслідування;

• усі рекомендовані дії мають бути ефективними та безпомилковими, щоб при їх застосуванні досягти максимального результату при мінімальній затраті часу й зусиль;

• методичні рекомендації мають йти в ногу з часом, тобто відповідати сучасному законодавству, новим досягненням науки і техніки, новим способам учинення злочинів.

Також вчений зауважує, що на практиці існує проблема пошуку відповідної методики, коли слідчі знають, що мають бути якість допоміжні матеріали, а от де їх знайти виникає питання. У цьому разі, у підрозділі мають бути організовані невеликі бібліотеки і на службовій підготовці мають демонструватися нові методики розслідування злочинів. Повинна існувати налагоджена взаємодія вчених з практиками: розробили нову криміналістичну методику -- передайте її у практичні підрозділи [5, с. 69].

Формування нових і вдосконалення існуючих криміналістичних методик розслідування окремих видів злочинів має здійснюватися на підставі аналізу потреб судово-слідчої практики, міжнародного досвіду, прогностичного бачення ймовірних шляхів розвитку та структурних змін злочинних проявів, застосування ситуаційного підходу, новітніх інформаційних технологій та алгоритмічних схем [2, с. 160].

Висновки і пропозиції. Криміналістична методика є важливим розділом криміналістики, який забезпечує повне, своєчасне та комплексне розслідування правопорушень. В свою чергу, зрозуміло, що не може існувати універсальної методики для усіх видів злочинів. Відповідно зазначена система знань є комплексною, розгалуженою і повинна бути гнучкою.

На разі в Україні існують певні проблеми, що можуть стати причиною неефективності діяльності правоохоронних органів. До таких проблем можна віднести наступні:

• наявність невпорядкованої системи криміналістичних методик;

• існування методик, які вже не є актуальними та навпаки відсутність криміналістичних методик розслідування злочинів, які є поширеними на території нашої держави;

• неоднозначність трактування однієї і тієї ж методики різними авторами;

• проблематичність пошуку відповідних методик правоохоронцями, для забезпечення виконання ними функції, покладених на них державою.

Задля усунення цих проблем ми пропонуємо створення спеціальної електронної бази, яка міститиме структуровану систему криміналістичних методик і перебуватиме у вузькому доступі.