Далі хочу розглянути можливість люстрації по відношенню до суддів як такої. Люстрація передбачає два аспекти - звільнення з посади та обмеження права займати певні державні посади. Щодо першого аспекту треба звернутись до ч.5 ст.126 де вказано 9 підстав при наявності яких суддю може бути звільнено з посади органом який його обрав або призначив. Єдиною підставою за яку можна зачепитися є - порушення суддею присяги, відповідно до якої - суддя, повинен об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права. Отже, звільнення можливе за результатами розгляду дисциплінарної справи відповідними органами (ВККСУ, ВРЮ). Дисциплінарну справу може бути порушено в наслідок надходження скарги у якій має бути чітко вказано одну з підстав передбачених статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», скаргу може подавати будь хто кому відомі факти перераховані статтею 83 (ст.84 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів»). Тож маємо чіткий механізм та підстави звільнення судді з посади. І для можливості звільнення судді в наслідок «рішення органу люстрації про визнання особи люстрованою» Вище згадані законопроекти потрібно вносити чисельні зміни у чинне законодавство. Другий аспект - заборона займати державні посади, також викликає безліч сумнівів. Аргументую цю позицію наступним - згідно з ч.3 ст.22 - «при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». Обмеження права на зайняття певної посади є очевидним звуженням прав особи (я вважаю що це навіть не потребує рішення КСУ у зв'язку з очевидністю).

Тож підсумовуючі усе вище зазначене (хоч і у стислому вигляді) я вважаю, що термінове проведення люстрації не можливе ! Оскільки це непередбачене законодавством, обмеження прав громадян. Сумнівів щодо необхідності введення даного інституту не виникає, але для цього необхідно проводити системне реформування законодавства, починаючи з конституції. А наявні на сьогоднішній день проекти законів про люстрацію, навіть при їх поверхневому аналізі, є напрочуд колізійними та у деяких положеннях неприпустимими.

Висновок

Я вважаю, що аналіз чинного законодавства і наукової літератури з питання «обмеження прав і свобод», мною проведений і більш-менш змістовно викладений у даній роботі. У пункті другому я намагався заглибитись у суть явища люстрації та процеси пов'язані з імплементацією цього процесу (очищення) в українське національне законодавство. Особливого акценту я надав саме люстрації суддів оскільки особам, що перебувають на посаді судді, Конституцією України та Законом України «Про судоустрій та статус суддів» надано спеціального статусу, відповідно до якого судді є незалежними, у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя, та недоторканими. Особливою також є процедура звільнення з посади та притягнення до будь-якого з видів відповідальності. Аналіз люстрації в Україні був мною здійснений на підставі 2-х законопроектів, від Харківської правозахисної групи від 27.03.14р. та від народних депутатів (Тягнибока, Мартинюка та ін.) від 27.03.14р. Роблячи конституційно-правовий розбір положень в мене виникла низка суперечностей. Моя позиція частково ґрунтувалася також на «експертному висновку до проекту Закону України про відновлення довіри до судової системи» від 24.03.2014р. складеному паном Герхардом Рейснером (Mr. Gerhard Reissner), Професором, Доктором Лореною Бахмайєр Винтер (Prof. Dr. Lorena Bachmaier Winter) і професором Джимом Мердоком (Prof Jim Murdoch) на прохання українських органів влади до Ради Європи Текст висновку за посиланням http://zib.com.ua/ua/print/78632-ekspertniy_visnovok_do_proektu_zakonu_pro_lyustraciyu_suddiv.html. Вони зазначили, що люстрація є інструментом, який може бути використаний після зміни державного ладу (зазвичай, від тоталітарного режиму до демократичного державі), люстрація керується цілеспрямованими змінами, але не помстою - помста не може бути метою таких законів, і не повинні допускатися політичний чи соціальний зловживання в результаті процесу люстрації. Цілями її проведення є: встановлення верховенства закону і законності в суспільстві; відновлення довіри в судовій системі України і зниження рівня корупції у системі судів загальної юрисдикції. У висновку вони зазначили, що пропозиції, які містяться в законопроекті, несуть високі ризики для незалежності судової влади яка встановлена безпосередньо КУ, та оскільки люстрація не повною мірою відповідає міжнародним стандартам справедливості, вона не відновить,а навпаки, може підірвати довіру до судової влади Експертний висновок до проекту Закону про люстрацію суддів від 24.03.14р..

Отже, я вважаю, що проблема мною поставлена потребує напруженої та плідної роботи щодо її вирішення, і проведення люстрації в поспіху є безглуздим.

Список використаної літератури

Конституція України (розділи II та VIII);

Закон України «Про судоустрій та статус суддів»;

Законопроекти «Про проведення люстрації в Україні»;

Експертний висновок до проекту Закону про люстрацію суддів від 24.03.14р.;

Словник української мови: в 11 томах. -- Том 4, 1973. --573 с.;

Науково-практична Інтернет-конференція 15.12.2011р.;

Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. -- К., 1992. -- С. 23-24;

Конституційне право України : підручник / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого ; за ред.: В. П. Колісника, Ю. Г. Барабаша. - Х. : Право, 2008. - 416 с.