Стаття 103. Технічні засоби нагляду і контролю

Сторінки матеріалу:

10. Система виявлення - це сукупність датчиків і пристроїв об робки, передачі та подання інформації про порушника (заборонені речі). Пристрої, які входять до складу системи виявлення, за міс цем розташування поділяються на станційні і зовнішні. До стан ційних пристроїв відносяться пульти, апарати, мнемосхеми (таб ло) та розподільчі пристрої. До зовнішніх пристроїв відносяться датчики (чутливі елементи) і з'єднувальні лінії (проводи, кабелі, зовнішні розподільчі пристрої).

Системи виявлення поділяються на сигнально-загороджувальні, які мають в якості чутливих елементів паркани спеціальної конструкції, і сигнальні, у яких чутливі елементи не є перешкодою на шляху руху порушника.

  1. Прилад виявлення - це автоматичний пристрій, який забезпечує виділення, обробку та представлення інформації про порушника (заборонені речі) безпосередньо на місці встановлення пристрою.
  2. Датчик виявлення - це пристрій, який складається з чутливого елемента, що використовує той чи інший фізичний принцип виявлення, схеми виділення і перетворення корисного сигналу до виду, зручного для подальшої обробки.

За принципом дії датчики поділяються на генераторні (вібраційні, теплові, хімічні) і параметричні (електромеханічні, радіо-променеві, ємнісні, магнітномодуляційні і фотопроменеві). Зоною виявлення датчика називається обмежена по висоті (глибині), ши-

рині та довжині частина простору, в якому при доступному рівні перешкод з завданою вірогідністю виділяється інформація про порушника або заборонені речі. Сукупність зон виявлення одного чи декількох типів датчиків, встановлених певним порядком на об'єкті охорони, утворює рубіж виявлення. Рубіж виявлення для більш точного визначення місця його порушення поділяється на ділянки. Довжина ділянок залежить від тактико-технічних даних датчиків, рельєфу місцевості, конфігурації забороненої зони об'єкта охорони і не повинна перевищувати 200 м.

  1. До засобів службового зв'язку відносяться лінії зв'язку, абонентські пристрої, комутатори і станції оперативного зв'язку, установки гучномовного зв'язку, пристрої телефонного зв'язку в системах технічних засобів охорони і переносні радіостанції. Службовий зв'язок організовується у всіх видах служби як у середині варт і чергових змін нагляду та безпеки, так і між ними. Спосіб і вид зв'язку визначається старшим начальником і залежить від характеру завдань, які виконуються, віддалення варт і чергових змін від відділів, а також від наявності сил і засобів.
  2. Сигналізаційні засоби оповіщення призначені для подачі світлового та звукового сигналів про напад, надзвичайні обставини на об'єктах охорони для виклику посадових осіб, а також для збору особового складу по тривозі. Засоби оповіщення складаються з викличних пристроїв (оповіщучів, кнопок, тумблерів, прийомних апаратів, дзвінків, ревунів, сирен, гучномовців) і з'єднувальних ліній.

Прийомні апарати можуть встановлюватись окремо або входити до складу пульту управління технічними засобами охорони. Для візуального відображення інформації і контролю за сигналами, що надходять, застосовуються мнемосхеми (світлове табло). Напруга в ланцюгу викличних пристроїв засобів оповіщення не повинна перевищувати 42 В.

15. До засобів електроживлення відносяться джерела змінного та постійного струму, випрямлячі, стабілізатори, розподільні і за рядно-розрядні пристрої, комутаційні і установчі апарати, лінії

живлення.

Засоби електроживлення повинні забезпечувати: установлену потужність всіх споживачів технічних засобів охорони; аварійне живлення засобів виявлення на протязі 16 годин: стабільність напруги в межах норм, встановлених для технічних засобів охорони; Роздільне живлення засобів виявлення від інших споживачів; контроль та параметри напруги й струму; захист джерел струму В1Д коротких замикань і перевантажень; автономне й ручне перемикання джерел живлення; надійність, безпеку й зручність обслуговування.

16. До об'єктів установ виконання покарань відносяться жит лові зони і виробничі об'єкти. Об'єкти колоній за належністю поді-

346

347

ляються на власні та контрагентські, а за дислокацією - на міські та позаміські. До міських відносяться об'єкти установ виконання покарань, розташовані в межах міста, робітничого містечка, селища міського типу.

Виробничий об'єкт, відокремлений від житлової зони коридором, який проглядається, називається суміжним виробничим об'єктом (зоною). Виробничі об'єкти в залежності від тривалості часу роботи на них засуджених поділяються на постійні, тимчасові та короткочасні.

Територія установи виконання покарань поділяється на локальні зони і на ізольовані ділянки. Житлові, комунально-побутові, виробничі будівлі та інші споруди колонії розташовуються не ближче 15 м від основної огорожі. Вікна будівель, які виходять в заборонену зону об'єкта, при необхідності обладнуються металевими решітками або непрозорим матеріалом. До постійних об'єктів колонії відносяться житлові зони та постійні виробничі об'єкти. Вони обладнуються інженерно-технічними засобами, до складу яких входять ІТЗО в забороненій зоні, на КПП і на внутрішній території.

Основна огорожа представляє собою загорожу суцільного заповнення висотою не менше 3 м. Огорожа внутрішньої забороненої зони представляє собою огорожу з колючого дроту, металевої сітки (ґрат) висотою не менше 2 м. Зовнішня заборонена зона огороджується маскувальною загорожею суцільного заповнення висотою не менше З м (на позаміських об'єктах може виконуватись з колючого дроту). Всі хвіртки для проходу в зовнішню заборонену зону обладнуються датчиками виявлення і замковими пристроями. Сигнали від датчиків виявлення поступають в кімнату начальника варти, а від хвірток рубежу виявлення та хвірток загорожі проти втеч - в операторську. Попереджувальні знаки кріпляться до стійок огорожі внутрішньої та зовнішньої заборонених зон через кожні 50 м і на кутах огорожі. Розмежувальні знаки встановлюються на стиках меж постів і ділянок засобів виявлення. Знаки меж постів встановлюються на основній огорожі. В темний період доби вони повинні підсвічуватися. Знаки ділянок ТЗО встановлюються на огорожі зовнішньої забороненої зони на висоті 1,5 м.

Спостережні вежі (майданчики) обладнуються засобами зв'язку, кнопкою тривожної сигналізації, сигнальним блокуванням дверей, замковим пристроєм, керованим прожектором і блискавковідводом. Вежа (майданчики) не повинна впливати на засоби виявлення. При обладнанні спостережної вежі над основною огорожею для проходу на стежку наряду (варти) встановлюється перехідний трап через противтечову загорожу. При обладнанні майданчика для спостережень на лінії противтечової загорожі її крила повинні виходити за межі кута основної огорожі.

17. Як визначає Державний департамент України з питань виконання покарань, раніше застосування технічних засобів стри-

348

мувалось відсутністю правової бази їх використання, зараз вона створена. Нині є і велика кількість різних розробок технічного характеру, але їх впровадження стримується факторами фінансово-економічного характеру. Слід підкреслити, що всі технічні новинки нагляду та контролю можуть використовуватись на практиці установ виконання покарань лише тоді, коли вони пройшли необхідні випробування та є висновок про безпеку й ефективність їх застосування. Лише у цьому випадку Державний департамент України з питань виконання покарань дає рекомендацію про можливість їх застосування, ініціатива адміністрації установи тут є неприпустимою.

Адміністрація установ виконання покарань зобов'язана під розпис повідомляти засуджених про застосування аудіовізуальних, електронних та інших технічних засобів нагляду та контролю з метою попередження втеч та інших злочинів, порушень встановленого порядку відбування покарання, а також для отримання необхідної інформації про засуджених.

Застосування різноманітних технічних засобів позитивно впливає на підтримку на належному рівні правопорядку в установах виконання покарань, забезпечуючи належну безпеку персоналу та засуджених.