Філії та представництва створюються підприємствами з іноземними інвестиціями з метою розширення своєї територіальної сфери діяльності, наділяються майном підприємства, що їх створило, і діють на підставі затвердженого ним положення.

Підприємство призначає керівників філій та представництв, які діють на підставі виданої ним довіреності.

Філії та інші відокремлені підрозділи іноземних юридичних осіб, зокрема представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, що відкриваються в Україні, повинні реєструватися згідно із статтею 5 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Інструкцією "Про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні", затвердженою наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України від 18 січня 1996 р. [157], передбачено порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні.

У відповідності з чинним законодавством підприємство з іноземними інвестиціями повинно повідомити реєструючий орган про створення філії чи представництва шляхом внесення додаткової реєстрації до своєї реєстраційної картки.

Законодавством інших держав передбачені деякі відмінності від законодавства України щодо створення та реєстрації філій і представництв.

5. Від обсягів, якості інвестицій, ефективності інвестиційного процесу і належного здійснення своїх прав і обов'язків суб'єктами інвестиційної діяльності значною мірою залежить розвиток вітчизняної економіки.

Відповідно, українське інвестиційне законодавство формується і виконує функцію щодо вигідного і належного розміщення в країні іноземного капіталу.

Формування правових режимів іноземного інвестування в Україні характеризується наявністю для іноземних інвесторів системи пільг, гарантій, механізмів правового захисту, конкретних засобів державної підтримки інвестиційної діяльності тощо (ст. 12 Закону України "Про інвестиційну діяльність").

Проте в окремих випадках виникає необхідність встановлення деяких обмежень, а то й заборони здійснення іноземного інвестування. Законом можуть бути визначені галузі господарювання або території, де встановлюється загальний розмір участі іноземного інвестора, і території, на яких діяльність підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється виходячи з вимог забезпечення національної безпеки. Так, згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про страхування" [459] страхова діяльність в Україні може здійснюватися тільки страховиками - резидентами України.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає санітарно-гігієнічним, радіаційним, екологічним, архітектурним та іншим нормам, встановленим законодавством

України, а також порушують права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави. Окрім цього, якщо є відомості про те, що інші держави, митні союзи або економічні угруповання обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України на своїй території, в тому числі пов'язаних із здійсненням ними інвестиційної діяльності, органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України) згідно з їх компетенцією мають право застосувати адекватні заходи у відповідь на ці дії.

Такими діями можуть бути: застосування повної чи часткової заборони (повного чи часткового ембарго) на торгівлю; позбавлення режиму повного сприяння чи пільгового спеціального режиму; запровадження спеціального мита; запровадження режиму ліцензування та/або квотування зовнішньоекономічних операцій; запровадження індикативних цін щодо імпорту або експорту товарів тощо.

6. Правовий статус (права та обов'язки) і порядок діяльності підприємств з іноземними інвестиціями визначаються цим Кодексом, законами України: "Про інвестиційну діяльність", "Про режим іноземного інвестування" та іншими законодавчими актами.