1. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається:
   1. фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об´єкти нерухомого майна;
   2. членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески;
   3. юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об´єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками);
   4. фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що ліквідується (реорганізується);
   5. фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням органу, уповноваженого на це установчими документами, отримали у власність об´єкт нерухомого майна, переданий їм;
   6. реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об´єкти нерухомого майна;
   7. у разі виділення окремого об´єкта нерухомого майна зі складу об´єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об´єктів;
   8. фізичним та юридичним особам на об´єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки;
   9. в інших випадках, встановлених законом.
2. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно підписується державним реєстратором і засвідчується печаткою.

(частина друга статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

У випадках, встановлених законодавством, державний реєстратор за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень оформляє свідоцтво про право власності на нерухоме майно (далі — Свідоцтво).

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно є офіційним документом встановленого зразка, що видається державним реєстратором і підтверджує юридичний факт виникнення права власності на нерухоме майно.

Коментована стаття містить невичерпний перелік підстав для видачі Свідоцтва.

Чинним Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011р. №703 (далі — Порядок) визначено перелік документів, які подаються для отримання Свідоцтва.

Такі документи можна поділити на універсальні (подаються для отримання Свідоцтва незалежно від способу набуття права власності на об´єкт нерухомого майна) та спеціальні, які передбачаються для кожного конкретного випадку, передбаченого ч.1 коментованої статті.

До універсальних документів, які подаються для отримання Свідоцтва належать:

1. Заява встановленої форми;
2. Копія документа, що посвідчує особу заявника;
3. Документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;
4. Документ про сплату державного мита (якщо особа не подає документ, яким її звільнено від сплати державного мита);
5. Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (крім випадків видачі Свідоцтва на підставі п.п. 1,6 ч.1 коментованої статті);
6. Документ, що містить технічну характеристику такого об´єкта нерухомого майна і формується за результатами проведення його технічної інвентаризації.

Форма заяви для видачі Свідоцтва затверджена наказом Міністерства Юстиції України «Про впорядкування відносин, пов´язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 17 квітня 2012р. №595/5.

Оформлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно здійснюється державним реєстратором прав на нерухоме майно на спеціальних бланках свідоцтв про право власності, зразок та опис яких затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 22 квітня 2003р. №39/5 ДСК, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 квітня 2003р. за №319/7640 (із змінами).

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є:

1. Договір, предметом якого є об´єкт нерухомого майна, права щодо якого підлягають державній реєстрації. Наприклад, договір купівлі-продажу, дарування, договір ренти, договір довічного утримання, договір про припинення права на утримання одного з подружжя взамін передачі нерухомого майна у власність та ін. Варто звернути увагу на можливість укладення сторонами непоіменованого договору відповідно до ч.1 ст. 6 ЦК України;
2. Державний акт на право власності на земельну ділянку;
3. Свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України;
4. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України;
5. Свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень в об´єктах державного та комунального житлового фонду;
6. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією до набрання чинності Порядком;
7. Рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (наприклад, рішення про визнання права власності на нерухоме майно тощо);
8. Ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
9. Рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об´єкта нерухомого майна релігійній організації;
10. Інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

За надання витягу з Реєстру прав справляється плата, розмір якої визначений Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження тарифів за надання витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно» від 20 вересня 2002р. №83/5.

Особа, яка заінтересована в отриманні витягу має оплатити проведення технічної інвентаризації об´єкта нерухомого майна, яка передує наданню витягу з Реєстру прав. Розмір плати за проведення технічної інвентаризації об´єкта нерухомого майна визначається обласними державними адміністраціями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» від 25 грудня 1996р. №1548.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2012р. №824 «Деякі питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (набирає чинності з 1 січня 2013р.) уточнено перелік документів, які подаються для проведення державної реєстрації прав власності на новозбудований чи реконструйований об´єкт нерухомого майна.

Зокрема, встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об´єкт заявник подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об´єкт. (У попередній редакції Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окрему частину), квартиру, житлове та нежитлове приміщення вимагалося подавати органові державної реєстрації прав документ, що містить технічну характеристику такого об´єкта нерухомого майна і формується за результатами проведення його технічної інвентаризації).

Відповідно до п.36 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 26 жовтня 2011р. №1141 для формування та видачі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно державний реєстратор вносить до Державного реєстру прав наступні відомості:

1. тип об´єкта нерухомого майна (житловий будинок, будівля, споруда, квартира, житлове приміщення, нежитлове приміщення тощо);
2. площа об´єкта нерухомого майна (загальна та (за наявності) житлова);
3. адреса об´єкта нерухомого майна;
4. відомості про суб´єкта права власності;
5. форма власності;
6. вид спільної власності (у разі, коли майно належить на праві спільної власності);
7. розмір частки у праві спільної власності (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності);
8. прізвище, ім´я та по батькові державного реєстратора;
9. найменування органу державної реєстрації прав;
10. номер та серія бланка свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Кожна з підстав видачі Свідоцтва, передбачена коментованою статтею має свої особливості, що зумовлені юридичною природою права власності на конкретний об´єкт нерухомого майна. Зокрема, якщо йдеться про видачу Свідоцтва фізичним та юридичним особам на новозбудовані та реконструйовані об´єкти нерухомого майна необхідно звернути увагу на положення ст. 331 ЦК України відповідно до якої право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Окрім загальних документів, для видачі Свідоцтва на підставі п.1 ч.1 коментованої статті державному реєстратору подається документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом; право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.

Окрім перелічених документів державному реєстратору подається завірена в установленому порядку копія примірника кадастрового плану земельної ділянки на паперовому носії (крім випадків реконструкції квартири, житлового або нежитлового приміщення).