Згідно зі статтею 23 розглядуваного Закону, товари та інші предмети, що тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені для зворотного вивезення за її межі у встановлені строки у незмінному стані або відремонтованому вигляді, а також товари та інші предмети, що тимчасово вивозяться за межі митної території України та призначені для зворотного ввезення на цю територію у встановлені строки у незмінному стані, пропускаються через митний кордон України без сплати мита. Строки умовно-безмитного ввезення та вивезення визначаються МК України.

Акцизний збір

Товари, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України, обкладаються акцизним збором за ставками згідно із чинним законодавством (додаток 1).

Об'єктом оподаткування акцизним збором є митна вартість товарів, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України, у тому числі без оплати їх вартості чи із частковою оплатою.

Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена у відсотках до митної вартості, обчислюється за формулою

Са=ВхА,

де Са - сума акцизного збору;

В - митна вартість;

А - ставка акцизного збору.

Сума акцизного збору, якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці виміру товару, обчислюється за формулою

Са=НхА,

де Са - сума акцизного збору;

Н- кількість товару у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом; А - ставка акцизного збору.

Слід зауважити, що особливості нарахування та сплати акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначаються у Законі України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби". Відповідно до цього Закону, платниками акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби є:

- суб'єкти підприємницької діяльності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, незалежно від дати їх реєстрації, та громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, які ввозять алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України як для власних, так і для виробничих потреб з метою продажу або реалізації на умовах комісії та реекспорту;

- фізичні особи, які ввозять на митну територію України алкогольні напої та тютюнові вироби в обсягах, що підлягають обкладенню ввізним (імпортним) митом;

- юридичні та фізичні особи, міжнародні організації, їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів на митній території України, включаючи операції щодо ввезення (імпорту) в Україну алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо їх реалізація на території України здійснюється зазначеними суб'єктами через постійні представництва, розташовані на території України.

Частину 2 коментованої статті було доповнено 8 пунктом, який встановив, що у передбаченому законодавством України порядку не підлягають оподаткуванню товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України працівниками дипломатичної служби закордонних дипломатичних установ України, які перебували за кордоном у довготерміновому відрядженні й повертаються в Україну після завершення цього відрядження.

Слід зауважити, що 20 вересня 2002 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України "Про дипломатичну службу", який визначає правові засади та порядок організації діяльності дипломатичної служби України як складової державної служби, а також особливості правового статусу державних службовців, які перебувають на дипломатичній службі.

У названому Законі, зокрема, надається поняття терміну "довготермінове відрядження". Довготермінове відрядження - це перебування працівників дипломатичної служби за принципом ротації в закордонних дипломатичних установах України у строки, передбачені цим Законом. Відповідно, у статті 21 Закону вказується, що довготермінове відрядження дипломатичних працівників триває, як правило, до чотирьох років у державах з нормальними кліматичними умовами та стабільною політичною ситуацією і до трьох років у державах з важкими кліматичними умовами або складною політичною ситуацією.

Також Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.1998 р. №772 затверджений "Порядок звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій з продажу та ввезення (пересилання) на митну територію України товарів (робіт, послуг), передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав та представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання дипломатичним персоналом цих дипломатичних місій та членами їх сімей, які проживають разом з особами цього персоналу". Даною Постановою також затверджено форму заяви про відшкодування сум податку на додану вартість дипломатичним місіям, дипломатичному персоналу та членам їхніх сімей та журнал обліку таких заяв.

Даний Порядок передбачає, що товари (крім підакцизних), що ввозяться на митну територію України безпосередньо дипломатичними місіями, дипломатичним персоналом та членами сімей в установленому законодавством порядку з урахуванням відповідного нормативно-правового акта Держмитслужби, погодженого з МЗС, щодо митного контролю за товарами, що належать іноземним установам, організаціям та особам, які користуються на території України митними пільгами, не підлягають обкладенню податком на додану вартість під час проведення митного оформлення таких товарів.

Звільнення від обкладення податком на додану вартість у разі продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України провадиться шляхом щомісячного відшкодування сум податку на додану вартість, фактично сплачених у складі вартості дипломатичними місіями, дипломатичним персоналом та членами сімей під час придбання таких товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Відшкодування сум податку на додану вартість здійснюється лише за наявності товарних чеків у разі придбання товарів за готівкові кошти та податкових накладних -під час придбання товарів за безготівковим рахунком, а щодо робіт, послуг - за наявності податкової накладної та відповідних документів, що засвідчують факт виконання робіт (надання послуг).