Стаття 373. Види вироків

Сторінки матеріалу:

12. Обвинувальний вирок зі звільненням від покарання ухвалюється: 1) стосовно особи, засудженої за діяння, караність якого законом усунена (ч. 2 ст. 74 КК); 2) внаслідок втрати особою суспільної небезпеки (ч. 4 ст. 74 КК); 3) у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ч.5 ст. 74 КК); 4) за хворобою (ст. 84 КК); 5) на підставі закону України про амністію або акта про помилування (ст. 85 КК) (якщо необхідність застосування закону про амністію або акта про помилування з'ясовується під час судового провадження).

13. Обвинувальний вирок зі звільненням від відбування покарання ухвалюється: 1) з випробуванням протягом призначеного судом іспитового строку (ст. 75 КК); 2) з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК); 3) з випробуванням неповнолітніх (ст. 104 КК); 4) у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК).

14. Обвинувальний вирок зі звільненням від відбування покарання і застосуванням інших заходів, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, ухвалюється у разі заміни більш м'яким покаранням покарання повністю на підставі закону України про амністію або акта помилування (якщо необхідність застосування закону про амністію або акта про помилування з'ясовується під час судового провадження).

17. Обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Це правило випливає з принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини (ст. 17 КПК) і означає, що у вироку суд визнає встановленими лише ті факти, які доказані безперечно і в їх існуванні у суду сумнівів немає, у кримінальному провадженні встановлена об'єктивна істина. Суд не має права ухвалити обвинувальний вирок, якщо не спростовані всі доводи захисту про невинуватість обвинуваченого. Сумніви в доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути шляхом подальшого дослідження доказів, трактуються на користь обвинуваченого, і в цьому разі суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.