Стаття 81. Процедура декларування

Сторінки матеріалу:

Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджені наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 р. №1118 (з урахуванням наказу Державної митної служби України від 25.07.2006 р. №630), поширюються на транспортні засоби (далі - ТЗ), що переміщуються через митний кордон України громадянами, які не є суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, для постійного користування (у тому числі з метою розкомплектування на запасні частини) на митній території України (за її межами) або з метою транзиту, а також тимчасово вивозяться за межі митної території України. Відповідно до п.1.7 вказаних правил власник ТЗ або уповноважена особа, які переміщують ТЗ через митний кордон України, пред'являють його митному органу й подають такі документи: що підтверджують право власності на ТЗ; що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільгв оподаткуванні); інші документи, потрібні для митного оформлення ТЗ, подання яких митному органу передбачено законодавством України. Визначення року виготовлення ТЗ здійснюється на основі даних його виробника, що містяться в ідентифікаційному номері ТЗ. Міжнародною організацією стандартизації (180) з 1976 року запроваджено міжнародний стандарт ідентифікаційних позначень автомобіля 180 3779, яким визначається ідентифікаційний номер ТЗ, ідентифікаційний номер індивідуальний для кожного ТЗ. У разі неможливості визначення року виготовлення ТЗ за ідентифікаційним номером за рік виготовлення приймається рік, що значиться в реєстраційних і технічних документах на ТЗ.

Не підлягає пропуску через митний кордон України ТЗ:

а) номер кузова (або ідентифікаційний номер), шасі (рами) чи двигуна якого знищено, підроблено або не відповідає запису в реєстраційних документах;

б) що ввозиться в Україну громадянином для постійного користування, не знятий з обліку в реєстраційних органах країни придбання або іншої країни;

в) що вивозиться за межі України громадянином для постійного користування, не знятий з обліку в підрозділах МВС України, які відповідно до законодавства України вповноважені здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку ТЗ;

г) увезення якого в Україну згідно із законодавством заборонено за віком або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ;

д) що ввозиться в Україну для постійного користування й за який не сплачено податки та збори (обов'язкові платежі);

е) який знято з обліку, увозиться з метою транзиту й за який не внесено грошову заставу.

У разі виявлення ознак порушень митних правил посадова особа митного органу, яка здійснює митний контроль та митне оформлення ТЗ, уживає заходів відповідно до законодавства України з питань митної справи. Митні органи для звітності та формування статистичних даних ведуть облік ТЗ, що переміщуються через митний кордон України і належать громадянам, із застосуванням Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (далі - ЄАІС).

При ввезенні ТЗ на митну територію України його власник або уповноважена особа здійснює в установленому порядку декларування ТЗ і подає митному органу два примірники митної декларації, документи та інші відомості про ТЗ, а саме:

- тип, марка та модель;

- колір;

- рік виготовлення й уведення в експлуатацію;

- ідентифікаційний номер, номери кузова, шасі (рами), двигуна; об'єм двигуна (куб. см);

- найменування, номери й дати видачі документів, на підставі яких здійснюється митне оформлення (документів, що підтверджують право власності на ТЗ, тощо).

При цьому ідентифікаційний номер ТЗ номер (Vehicle Identification Number-VIN) ТЗ - це структуроване поєднання буквено-цифрових символів, присвоюється виробником ТЗ з метою ідентифікації останнього та наноситься на деталі кузова, шасі (рами). Технічні паспорти, технічні талони, сервісні книжки, реєстраційні свідоцтва та інші документи на ТЗ - це видані вповноваженими органами країни придбання, із зазначенням власника ТЗ або відміткою про зняття ТЗ з обліку.

Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. №574, з урахуванням Наказу Державної митної служби України №669 від 08.08.2007 р., вантажна митна декларація (далі - ВМД) - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. ВМД застосовується під час декларування транспортних засобів і товарів, що переміщуються через митний кордон .• країни юридичними або фізичними особами, яким вони належать, або уповноваженими ними особами. Достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з чинними правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним із видів митного забезпечення (штамп "Під митним контролем") на всіх аркушах ЗМД та реєстраційним номером, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом. Відповідно до п. 11 названої постанови ВМД заповнюється:

а) на товари, які переміщуються через митний кордон України юридичними і

фізичними особами (підприємцями) і митна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 євро, крім підакцизних товарів, які декларуються незалежно від їх вартості;

б) на товари, які підлягають державному експортному контролю;

в) на товари, які переміщуються в режимі митного складу;

г) на товари, які безпосередньо ввозяться фізичними особами в супроводжуваному багажі або пересилаються в несупроводжуваному багажі, надходять на адреси фізичних осіб або вивозяться фізичними особами у випадках, передбачених законодавством;

д) на товари незалежно від їх митної вартості в інших випадках, передбачених законодавством;

е) на транспортні засоби у випадках, передбачених законодавством.

ВМД заповнюється державною мовою за допомогою комп'ютера. Під час заповнення ЗМД може застосовуватися іноземна мова, якщо переклад державною мовою назв суб'єктів або фірмового (комерційного) найменування товару є недоцільним та істотно не впливає на принцип здійснення заходів тарифного або нетарифного регулювання. Разом із ВМД подається її електронна копія, яка використовується для прискорення проведення процедури митного оформлення товару і митної статистики зовнішньоекономічної діяльності. Інформація, внесена до електронної копії ВМД, повинна відповідати інформації, внесеній декларантом до оригіналу. Форма та структура електронної копії ЗМД або ВМД, що подається тільки в електронному вигляді, кодування символів, засоби пересилання визначаються Державною митною службою України.

Товари, митна вартість яких менша суми, еквівалентної 100 євро включно, декларуються шляхом представлення в митний орган письмової заяви, складеної у довільній формі. У цьому випадку як митну декларацію можуть використовуватися товаросупровідні комерційні й інші документи.

Відповідно до Протоколу Статуту Всесвітнього поштового союзу (Сеул, 1994 р.) до якого Україна приєдналася у встановленому законом порядку, форма і порядок подачі митної декларації на поштові відправлення визначаються нормами міжнародного права. Наприклад, товари та інші предмети, які переміщуються в міжнародних поштових відправленнях (далі - МПВ) юридичних та фізичних осіб (крім особистих листів громадян), підлягають декларуванню митним органам. Для декларування товарів та інших предметів, які переміщуються в МПВ, використовуються уніфіковані міжнародні "панки встановлених форм згідно з положеннями Актів Всесвітнього поштового союзу: митна декларація СІМ 23 (обов'язкова при пересиланні посилок, можлива при пересиланні дрібних пакетів, бандеролей); ярлик "Митниця СІЧ 22" (можливий при пересиланні дрібних пакетів та бандеролей).

Тимчасові правила митного контролю і митного оформлення товарів і транспортних засобів, що декларуються з поданням вантажної митної декларації в електронній формі, затверджені наказом Державної митної служби України від 15.09.2004 р. №671, визначають особливості проведення митного контролю й митного оформлення під час декларування в електронній формі товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до установленого порядку, шляхом подання вантажної митної декларації в електронній формі (далі - ЕВМД), у тому числі у випадках декларування товарів і транспортних засобів із застосуванням загальної вантажної митної декларації. Тимчасові правила застосовуються лише при митному оформленні товарів і транспортних засобів у митному режимі експорту. Застосування електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) в електронних документах здійснюється з використанням послуг акредитованого центру сертифікації ключів відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" на договірних засадах. До початку функціонування центрального засвідчувального органу засвідчення відкритого ключа акредитованого центру сертифікації ключів не здійснюється. ЕЦП є обов'язковим реквізитом електронних документів, визначених у Тимчасових правилах. Документ, не засвідчений ЕЦП, не приймається до митного оформлення. При цьому при прийманні електронних документів повинна дотримуватись відповідна процедура перевірки ЕЦП з використанням програмного забезпечення, що дає можливість пересвідчитися у цілісності та достовірності електронного документа. Дія Тимчасових правил поширюється виключно на суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що беруть участь в експерименті, за їх згодою і за умови укладення відповідного договору.

Відповідно до наказу Державної митної служби України №314 від 20.04.2005 р. "Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації" посадові особи підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил та/або митної варти митного органу залучаються до проведення митного контролю за наявності в митного органу інформації (орієнтування) про незаконне переміщення товарів або при виявленні під час перевірки документів чи вибіркового митного огляду ознак, що вказують на можливість переміщення товарів з порушеннями митного законодавства України.

Декларант подає документи митному органу та одержує оформлені документи особисто. Присутність декларанта при проведенні митного огляду обов'язкова.

ВМД, подана митному органу, але ще не прийнята до оформлення (відсутні відбиток штампа "Під митним контролем"), може бути відкликана декларантом з дозволу митного органу. З моменту прийняття ВМД до оформлення декларант несе юридичну відповідальність за недостовірність відомостей, зазначених у ВМД. Ця ВМД не може бути відкликана декларантом. Оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права й обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

Для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного органу, посадові особи якого здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів із застосуванням ВМД і пропуск їх через митний кордон України, ВМД, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію й повний комплект документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів:

а) документи, що підтверджують повноваження декларанта на декларування товарів;