Стаття 84. Матеріально-побутове та медичне забезпечення засуджених військовослужбовців

  1. Білизна: майка (1 штука на строк служби); труси (1 штука на строк служби); білизна натільна (5 комплектів на строк служби); білизна тепла (1 штука на строк служби); рушник (5 штук на строк служби); рушник банний (1 штука на строк служби); шкарпетки бавовняні (12 пар на строк служби); шкарпетки шерстяні (6 пар на строк служби).
  2. Спорядження: ремінь поясний (1 штука на строк служби); ремінь брючний (1 штука на строк служби).

При цьому, костюм бавовняний видається сержантам і солдатам, які не отримують костюма бавовняного за нормами забезпечення спеціальним одягом і льотно-технічним обмундируванням і використовується як робочий одяг. У аеромобільних військах замість майки видається тільник. Військовослужбовцям весняного призову шкарпетки шерстяні видаються 3 пари на строк служби.

  1. Додатком 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 р. № 829 встановлено наступну схему посадових окладів військовослужбовців строкової служби залежно від тарифного розряду: І - 17грн., II - 19 грн., III - 21 грн., IV - 23 грн., V - 25 грн., VI - 27 грн. на місяць.
  2. Основними лікувально-профілактичними заходами є диспансеризація, амбулаторне, стаціонарне лікування засуджених військовослужбовців. З метою запобігання поширенню інфекційних захворювань лікувально-профілактичні заходи, які пропонуються медичною службою, обов'язкові для виконання всіма військовослужбовцями. Диспансеризація включає медичний контроль за станом здоров'я особового складу, активне завчасне виявлення захворювань, вивчення умов служби і побуту військовослужбовців, виявлення факторів, які негативно впливають на їх здоров'я, проведення профілактичних і лікувально-оздоровчих заходів.

Медичний контроль за станом здоров'я військовослужбовців здійснюється шляхом проведення: щоденного медичного спостереження за ними у процесі бойової підготовки і в побуті; медичних оглядів; поглиблених і контрольних медичних обстежень. До проведення медичного обстеження військовослужбовців залучаються лікарі-спеціалісти із військово-лікувальних закладів. Час, поря-

док і місце проведення медичного обстеження та огляду особового складу підрозділів військової частини оголошуються в наказі по частині. Забороняється призначати медичні обстеження та огляди • підрозділів у дні відпочинку.

12. Військовослужбовці зобов'язані негайно повідомити про за хворювання безпосередньому начальникові, який зобов'язаний направити хворого до медичного пункту частини.

Амбулаторний прийом проводиться в медичному пункті військової частини лікарем (фельдшером) у години, встановлені розпорядком дня військової частини.

Військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.

13. Висновок про часткове або повне звільнення військовослуж бовців строкової служби від занять, робіт, несення служби у наря ді, а офіцерів, прапорщиків та військовослужбовців, що проходять службу за контрактом, - від виконання службових обов'язків да ється лікарем, а у військових частинах, де лікар за штатом не пе редбачений, - фельдшером не більше ніж на шість діб. У разі по треби термін звільнення може бути продовжено. Рекомендації лі каря (фельдшера) про часткове або повне звільнення від виконання обов'язків підлягають виконанню посадовими особами.

По закінченні терміну звільнення за висновком лікаря військовослужбовці мають бути направлені у разі потреби на повторний медичний огляд.

Зарахування військовослужбовців строкової служби на дієтичне харчування здійснюється наказом по військовій частині на термін до трьох місяців на основі висновку начальника медичної служби військової частини.

14. У медичному пункті військової частини проводиться 14-ден- не стаціонарне лікування хворих, а також військовослужбовців, направлених з лікувальних закладів (частин) на лікування та реа білітацію.

На стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі засуджені доставляються під вартою у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).

15. У разі направлення на лікування поза розташуванням час тини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військо вої частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі та атестат на продовольство, за необхіднос-

260

261

ті - довідку про травму і медичну характеристику, а у разі вибуття на лікування за межі гарнізону, крім того, - атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.

Про всіх військовослужбовців, яких направлено на стаціонарне лікування поза частиною, начальник (командир) лікувального закладу (частини) зобов'язаний у той же день повідомити командирові частини, з якої ці військовослужбовці прибули. Про хворих з отруєнням чи травмами начальник (командир) лікувального закладу (частини) зобов'язаний негайно доповісти командирові військової частини, з якої прибув хворий (хворі), а з інфекційними захворюваннями, крім того, - у найближчий санітарно-епідеміологічний заклад.

16. Начальник (командир) лікувального закладу (частини) зобов'язаний за 5 днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командирові військової частини, з якої вони прибули.