ний підрядник, уклавши договір будівельного підряду із замовником, укладає субпідрядний договір із субпідрядником. Субпідрядний договір - це різновид договору підряду, на який поширюється дія як загальних положень про договір (глави 52 і 53 ЦК), так і дія загальних положень про договір підряду. Умови субпідрядного договору повинні відповідати умовам договору підряду, для виконання якого залучається субпідрядник.

Умови договору підряду. Істотною умовою договору підряду є предмет. Хоча законодавець і не дотримується єдності термінології, вказуючи в одному випадку тільки на роботу як на предмет договору, а в другому - і на роботу, і на її результат (до речі, і при регулюванні окремих видів договору підряду спостерігається така ж тенденція (статті 876, 887 ЦК та ін.)), предметом цього договору є будь-яка робота, що виконується за завданням замовника. Результат роботи - це та матеріалізована форма, наприклад, об' єкт будівництва, проектно-кошторисна документація, що опосередковує виконану роботу. Такий підхід до визначення предмета договору підряду спостерігається і в загальних положеннях про зобов'язання (ч. 1 ст. 509 ЦК).

Найважливішою ознакою предмета договору підряду є якість виконаної роботи, вимоги до якої встановлені в ст. 857 ЦК. Робота має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; якість цієї роботи має відповідати якості, визначеній у договорі, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові; результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру.

Договором або законом може бути передбачений строк, протягом якого виконана робота повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 857 ЦК (гарантійний строк). Гарантія якості роботи, якщо інше не встановлено договором, поширюється на все, що становить результат роботи. Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота буде прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором. До обчислення гарантійного строку застосовуються положення ст. 676 ЦК, якщо інше не встановлено договором або законом.

До умов договору підряду, але не суттєвих, слід віднести ціну виконаних робіт, яка може бути встановлена або в договорі, або в кошторисі. За правилом, якщо обсяг робіт не дуже великий, ціна або способи її визначення визначаються в договорі, але якщо виконуються різні
 

 
види робіт, великі за обсягом, ціна визначається у кошторисі (зокрема, при проведенні капітального ремонту, при будівництві споруд і т. ін.). Кошторис може бути складений будь-якою зі сторін. Між тим на практиці, виходячи з того, що підрядник є професіоналом, саме він і складає кошторис, який набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Розрізняють кошторис приблизний та твердий. Від положень приблизного кошторису сторони можуть відступити у бік перевищення, якщо воно не є суттєвим. Між тим, якщо виникне необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, на підрядника покладається обов'язок своєчасного попередження про це замовника. Якщо замовник не погодиться на перевищення кошторису, він має право відмовитися від договору, а підрядник має право вимагати від нього оплати виконаної частини роботи. Якщо ж підрядник своєчасно не попередить замовника про необхідність суттєвого перевищення приблизного кошторису, він буде зобов'язаний виконати договір за ціною, встановленою договором.

Кошторис вважається твердим, якщо інше не буде встановлено у договорі. Вийти за межі твердого кошторису сторони не можуть. У разі перевищення твердого кошторису всі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Сторони можуть за узгодженням між собою вносити зміни в твердий кошторис. Зокрема, у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від цього підрядник має право вимагати розірвання договору. Але підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати (ч. 5 ст. 844 ЦК).

Ціна включає в себе плату за виконану підрядником роботу, а також відшкодування витрат останнього. Але якщо в договорі не встановлено ні ціни, ні способів її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Відповідно до ст. 845 ЦК, якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встанов- 362
 

 
леною договором, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. При цьому сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником (ст. 845 ЦК).

До умов договору належить строк виконання роботи, хоча, як і ціна, він не є істотною умовою договору підряду. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі. Якщо у договорі строки не обумовлені, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту. Із порушенням строків виконання робіт пов'язана відповідальність підрядника.

ЦК не містить загальної норми, яка б регулювала питання стосовно форми договорів підрядного типу, тобто при їх укладенні слід виходити із загальних положень ЦК про форму правочинів, якщо інше не буде встановлено в законі відносно певного виду договору. Зокрема, законодавець врегулював питання стосовно форми договору побутового підряду (ст. 866 ЦК).

Права та обов'язки сторін за договором підряду.

Головним обов 'язком підрядника за цим договором є якісне відповідно до умов договору виконання роботи і передача її результату замовнику, за правилом, у встановлений строк. Причому якщо це передбачено договором або якщо без певної інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим, результат підрядник зобов'язаний передати разом з інформацією щодо експлуатації або іншого його використання.

ЦК зберіг традиційний підхід до конструювання договору підряду, вказавши на те, що роботи виконуються на ризик підрядника (статті 837, 855 ЦК і ін.), який полягає в тому, що у разі випадкового знищення предмета договору підряду до здачі його замовникові або у разі, якщо закінчення роботи стане неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу, а якщо оплата частково була здійснена, зокрема, сплачено аванс, зобов'язаний повернути ці виплати замовнику.

Між тим, якщо знищення предмета договору або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи (право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання (ч. 6 ст. 853 ЦК), підрядник має право на оплату роботи (ч. 1 ст. 855 ЦК).
 

 
ЦК зберігає розподіл ризику між сторонами на випадок знищення або випадкового пошкодження матеріалу (ст. 842), покладаючи його до настання строку здачі підрядником роботи на сторону, яка надала матеріал, а після настання цього строку - на сторону, яка його пропустила. Але новелою є те, що інший розподіл ризику може бути встановлено договором або законом.

Підрядник, якщо інше не встановлено договором, зобов 'язаний виконувати роботу зі свого матеріалу і своїми засобами. При цьому він відповідає за неналежну якість цих матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника (у цьому випадку у договорі встановлюються норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів) і за його вказівками, підрядник зобов 'язаний належним чином прийняти цей матеріал; своєчасно попередити замовника про недоброякісність або непридатність цього матеріалу для виконання роботи; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, які не залежать від підрядника, але загрожують якості або придатності результату роботи. Між тим, якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров' ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов 'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків (ч. 2 ст. 848 ЦК).

Підрядник зобов 'язаний вживати всіх заходів щодо збереження матеріалу, наданого замовником, надати останньому звіт про використання матеріалу та повернути його залишки, зберігати конфіденційність одержаної від замовника інформації про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, якщо інше не встановлено договором. Замовник несе такий же обов'язок відносно інформації, отриманої від підрядника (ст. 862 ЦК).

Підрядник має право: не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником (ст. 851 ЦК) (це положення повною мірою відповідає змісту ст. 358 ЦК про зустрічне виконання зобов'язань); за згодою замовника на дострокове виконання роботи (ч. 2 ст. 854 ЦК); на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості; на від- 364
 

 
мову від договору з правом на відшкодування збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи.

Підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи, які настали внаслідок невиконання замовником свого обов'язку по сприянню підрядникові у виконанні роботи, якщо обсяг та порядок такого сприяння були обумовлені договором (ч. 1 ст. 850 ЦК). Якщо ж виконання роботи стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.