№ 3. Адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері праці і соціальної політики
Сторінки матеріалу:
лягання корисних копалин загальнодержавного значення; навчальні плани і програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці; проекти планів розвитку гірничих робіт у частині їх безпечного ведення, а також норми відбору, втрат корисних копалин на підприємствах, що видобувають тверді, рідкі та газоподібні корисні копалини і гідромінеральні ресурси; видачу спеціальних дозволів на користування надрами; проекти гірничих підприємств у частині запобігання шкідливому впливу гірничих робіт на життя та здоров'я населення, а також захисту об'єктів, розташованих на гірничому відводі, від шкідливого впливу гірничих робіт під час підробки цих об'єктів гірничими роботами; бере участь в організації проведення експертизи проектів будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) підприємств і виробничих об'єктів, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працівників на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці та промислової безпеки; призначає (якщо характер і ступінь небезпеки це зумовлюють) проведення органами виконавчої влади та суб'єктами господарювання випробувань устатковання та матеріалів, технічного огляду устатковання, незалежної експертизи проектно-конструкторської документації на відповідність вимогам нормативно-правових актів з промислової безпеки та охорони праці; бере участь у розслідуванні обставин і причин аварій, розкрадання та втрат вибухових матеріалів, приймає за результатами зазначеного розслідування в межах своєї компетенції відповідні рішення; готує пропозиції щодо вдосконалення системи обліку, звітності та державної статистики з питань, що належать до його компетенції; бере участь у підготовці міжнародних договорів України, готує пропозиції щодо їх укладення та денонсації; забезпечує виконання зобов'язань України за міжнародними договорами у сфері промислової безпеки, охорони праці та охорони надр, здійснює міжнародне співробітництво у зазначеній сфері; формує державне замовлення на проведення науково-дослідних робіт з питань охорони праці в частині промислової безпеки, безпечного ведення робіт, здійснення державного гірничого нагляду, геологічного вивчення, використання та охорони надр і поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та об'єктами підвищеної небезпеки, контролює його виконання; здійснює функції з управління об'єктами державної власності, які належать до сфери його управління; приймає рішення щодо утворення, реорганізації та ліквідації підприємств,
установ та організацій, які належать до сфери його управління; здійснює внутрішній фінансовий контроль за роботою підприємств, установ та організацій, які належать до сфери його управління; розглядає звернення громадян з питань, що належать до його компетенції, та вживає заходи до вирішення порушених у зверненнях питань; реалізує визначених законодавством, державну політику у сфері охорони державної таємниці; забезпечує виконання завдань мобілізаційної підготовки; проводить інформаційно-роз'яснювальну роботу з питань, що належать до його компетенції; виконує інші функції.
Наказом Держгірпромнагляду від 21 березня 2007 р. затверджено Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства1 Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства (далі - Типове положення) поширюється на підприємства, установи, організації (далі - підприємства) будь-якої форми власності та виду діяльності. Типове положення визначає основні завдання, права та організацію діяльності Комісії з питань охорони праці підприємства (далі - Комісія), яку може бути створено за рішенням трудового колективу відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону праці".
Комісія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом. Метою створення Комісії на підприємстві є забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Рішення про доцільність створення Комісії, її кількісний та персональний склад приймається трудовим колективом на загальних зборах (конференції) за поданням роботодавця і професійної спілки. На підставі цього Типового положення за участі представників кожної сторони розробляється Положення про комісію з питань охорони праці підприємства, яке затверджується ухвалою загальних зборів (конференції) трудового колективу. Комісія формується на засадах рівного представництва осіб від роботодавця (спеціалісти з безпеки, гігієни праці та інших служб підприємства) та професійної спілки, а у разі її відсутності - уповноважених найманими працівниками осіб.
Основними завданнями Комісії є: захист законних прав та інтересів працівників у галузі охорони праці; підготовка на основі аналізу стану безпеки та умов праці на виробництві рекомендацій роботодавцю та працівникам щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, практичної реалізації принципів державної політики в галузі охорони праці на підприємстві; узгодження через двосторонні консультації позицій сторін у вирішенні практичних питань у галузі охорони праці для забезпечення поєднання інтересів роботодавця та трудового колективу, кожного працівника, запобігання конфліктним ситуаціям на підприємстві; вироблення пропозицій щодо включення до колективного договору найбільш важливих питань з охорони праці, визначення достатніх асигнувань на Комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці та ефективний контроль за цільовим витрачанням цих коштів; захист прав та інтересів потерпілих працівників під час розгляду питань щодо призначення їм страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; надання додаткових пільг і компенсацій згідно з положеннями колективного договору за рахунок роботодавця.
Комісія має право: звертатися до роботодавця, трудового колективу, профспілкового комітету або іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу, відповідних служб підприємства з пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері охорони праці; створювати робочі групи з числа членів Комісії для розроблення узгоджених рішень з питань охорони праці із залученням спеціалістів різних служб підприємства, фахівців експертних організацій, служб охорони праці органів виконавчої влади, страхових експертів, технічних інспекторів праці профспілок (на договірних засадах між роботодавцем та відповідною організацією); одержувати від працівників, керівників структурних підрозділів і служб підприємства та профспілкового комітету інформацію та мати доступ до документації, що є необхідною для виконання завдань, передбачених цим Типовим положенням; здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з охорони праці безпосередньо на робочих місцях, забезпеченням працівників засобами колективного та індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газо- ваною солоною водою та використанням санітарно-побутових приміщень тощо; ознайомлюватися з будь-якими матеріалами з охорони праці, аналізувати стан умов і безпеки праці на підприємстві, виконання відповідних програм і колективних договорів; вільного доступу на всі дільниці підприємства і обговорення з працівниками питань охорони праці; відповідно до Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 червня 2007 р., приймати рішення про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому (але не більше ніж на 50 %), якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я працівника настало не тільки з вини роботодавця, а й унаслідок порушення потерпілим нормативно-правових актів з охорони праці.
Комісію очолює голова, який обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу. На засіданні Комісії обираються заступник голови, секретар Комісії, а також члени Комісії. Комісія здійснює свою діяльність на основі планів, що розробляються на певний період (квартал, півріччя, рік) і затверджуються головою Комісії. Комісія проводить засідання в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал. Засідання Комісії вважається правочинним, якщо на ньому присутні не менше половини її членів від кожної сторони. Якщо під час голосування кількість голосів "за" та "проти" однакова, голова Комісії має право вирішального голосу. Рішення Комісії оформлюється протоколом і має рекомендаційний характер. У випадку незгоди роботодавця з рішенням Комісії він повинен надати протягом п'яти днів з дня одержання зазначеного рішення письмове аргументоване пояснення. Комісія раз на рік звітує про виконану роботу на загальних зборах (конференції) трудового колективу. Загальні збори (конференція) трудового колективу мають право вносити зміни до складу Комісії; розпустити Комісію у разі визнання її діяльності незадовільною та провести нові вибори.
- Охарактеризуйте державну політику в галузі соціального захисту населення.
- Назвіть та проаналізуйте нормативно-правові акти у сфері соціального захисту населення.
- Наведіть класифікацію органів управління в галузі соціального захисту населення.
- Проаналізуйте повноваження Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України та інших органів у сфері державного управління соціальним захистом населення.
- Проаналізуйте повноваження органів місцевого самоврядування у галузі соціального захисту населення.