•  про передання у власність або в користування земельних ділянок, будинків, споруд або іншого нерухомого майна, які мають виконуватися за місцезнаходженням такого майна;
•  про передання товару (майна), що виникають на підставі договору перевезення, що виконуються за місцем здавання товару (майна) перевізникові (наприклад, морський порт, аеропорт, станція);
•  про передання товару (майна), що виникає з будь-яких інших правочинів (наприклад, договору зберігання), які повинні виконуватися за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), за умови, що це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;
•  грошових, що виконуються за місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора на момент виникнення зобов'язання. У разі коли кредитор на момент виконання грошового зобов' язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і повідомив про це боржника, належним вважається виконання, що здійснено за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора. При цьому всі витрати, що пов' язані зі зміною місця виконання зобов' язання, покладаються на кредитора. Вказане правило стосується визначення місця виконання зобов'язань щодо сплати готівкових грошей.

У випадку відсутності кредитора за місцем проживання (місцезнаходженням) боржник може виконати зобов' язання шляхом внесення грошей у депозит нотаріуса або нотаріальної контори (ст. 537 ЦК).
 

 
Наведені правила визначення місця виконання зобов'язання застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.