Згаданим Положенням заборонено перерахування коштів за межі України; з рахунку спільної інвестиційної діяльності з метою здійснення інвестицій в інші країни (слід відрізняти від гарантій для іноземного інвестора переказу щодо прибутків доходів та інших коштів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій).

Підстави для припинення інвестиційної діяльності визначено у ст. 21 Закону "Про інвестиційну діяльність". Відповідно до положень цієї статті зупинення або припинення інвестиційної діяльності проводиться за рішенням інвесторів (при цьому відшкодовують збитки учасникам інвестиційної діяльності) або правомочного державного органу.

Рішення державного органу про зупинення або припинення інвестиційної діяльності може бути прийнято з таких причин: якщо її продовження може призвести до порушення встановлених законодавством санітарно-гігієнічних, архітектурних, екологічних та інших норм, прав та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом; оголошення у встановленому законом порядку інвестора банкрутом внаслідок неплатоспроможності; стихійного лиха; запровадження надзвичайного стану.

Ліквідація та реорганізація підприємств з іноземними інвестиціями відбувається відповідно до положень ст. 104 ЦК, ст. 60 ГК. Порядок визнання підприємства з іноземними інвестиціями банкрутом визначається Законом України від 14.05.1992 р."Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом" в редакції закону від 30.06.1999 р.