У разі порушення договірних зобов'язань, стороною, яка потерпіла від правопорушення (замовником, підрядним, інвестором), без попереднього пред'явлення претензії, відповідно до ст. 236 ГК можуть прийнятися такі оперативно-господарські санкції: одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управленою стороною, із звільненням її від відповідальності за це у разі порушення зобов'язання другою, стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; відмова управленої сторони зобов'язання від прийняття по­дальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному по­рядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у цій статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

У сфері будівництва, за договором підряду на капітальне будівництво застосовуються ще такі оперативно-господарські санкції: відмова замовника від прийняття недоброякісно виконаних робіт (об'єктів) та додаткових робіт, виконаних підрядником без узгодження з замовником; відмова від оплати вказаних робіт (об'єктів); призупинення робіт і розірвання; контракту.

Не приймаються і не оплачуються замовником. Об'єкти з недоробками та дефектами, додаткові роботи, що виконані підрядником без узгодження із замовником, а також роботи, що виконанні яких допущено відхилення від проекту, а його вимогу і в установлені ним строки вказані недоліки усуваються підрядником і роботи (об'єкти) приводяться у відповідність із документацією. Якщо підрядник відмовився усунути недоліки, замовник має право доручити цю роботу іншим виконавцям з компенсацією витрат за рахунок підрядника, у тому числі шляхом утримання відповідних сум при розрахунках за виконані роботи. Оплата підряднику за додаткові роботи може здійснюватись, якщо замовник визнає їх необхідність і якщо він без затримки був повідомлений про них.

Замовник, як крайній захід, розірвати контракт у разі суттєвого порушення договірних зобов'язань підрядником, яке створює пе­редумови для невиконання замовлення у встановлені строки (при відставанні строків виконання робіт від запланованих графіками, грубих порушеннях вимог будівельних норм і правил тощо). Розірвання контракту підрядником може мати місце, якщо замовник протягом обумовленого строку не виконує своїх зобов'язань (передача будівельного майданчика, документації, устаткування тощо) і цим зумовлює неможливість нормальної діяльності підрядника, якщо замовник не оплачує протягом встановленого строку виконані підрядником роботи.

Підрядник має право не розпочинати роботи якщо замовник у визначені договором підряду строки не передасть підряднику на погодження план фінансування будівництва на поточний рік, а на перехідних будовах припинити їх виконання, і в разі невжиття замовником необхідних заходів вимагати розірвання договору підряду. Сторона, яка приймає рішення про розірвання контракту, зобов'язана письмово повідомити про це іншу сторону, обґрунтувати причини і надати їй строк для усунення допущених порушень.

Господарсько-правові санкції до порушника можуть застосовуватися протягом встановлених строків позовної давності. Позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником і становить: один рік щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи два роки; один рік щодо стягнення неустойки (пені, штрафу); три роки з- щодо недоліків капітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - десять років; тридцять років щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій ч. 3 ст. 322 ГК).

У разі якщо договором підряду або законодавством передбачено надання гарантії якості роботи і недоліки виявлено в межах гарантійного строку, перебіг позовної давності починається з дня виявлення недоліків.

Адміністративно-господарські санкції відповідно до ст. 250 ГК можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Контрольні запитання

1. Визначте співвідношення понять "будівельна діяльність" і "будівництво".
2. Назвіть та коротко охарактеризуйте основні та нормативно-правові акти, що регулюють будівельну діяльність.
3. У чому особливості правового статусу забудовника і замовника?
4. Хто може бути підрядником?
5. Визначте правовий статус інвестора як суб'єкта правовідносин з будівництва?
6. Які Ви знаєте умови започаткування будівництва?
7. Як одержати дозвіл на будівництво малих архітектурних форм?
8. Яку Ви знаєте будівельну документацію?
9. У чому зміст договору підряду на капітальне будівництво?
10. У якому правовому статусі можуть бути підрядники у договорі підряду на капітальне будівництво?
11. Який порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів?
12. Яка відповідність за невиконання або неналежне виконання договору підряду на капітальне будівництво?
13. Які Ви знаєте оперативно-господарські санкції?
14. Хто і як застосовує оперативно-господарські санкції?
15. Назвіть підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій у будівництві?