Менеджмент ризиків у муніципальному управлінні в Україні: організація і перспективи розвитку

Вступ

Формування місцевого самоврядування виявилося одним із найбільш складних та суперечливих завдань становлення сучасної державності України. На шляху демократичних процесів постав цілий комплекс політичних, економічних, соціальних, психологічних та інших перепон. Адже реальна, дієздатна муніципальна влада передбачає не лише конституційно-правове визнання прав територіальних громад, декларування самостійності місцевого самоврядування у вирішенні питань місцевого значення, не тільки закріплення правових, соціальних та інших гарантій цієї самостійності, встановлення функцій та компетенції місцевого самоврядування, а й розвиток економічного і фінансового потенціалу всієї держави в цілому. Лише просування у вирішенні цих проблем дозволить говорити про утвердження демократичної системи організації публічної влади на місцях, без якої стає неможливою побудова громадянського суспільства та правової держави в Україні.

Про актуальність концептуальних та науково-практичних розробок проблем публічної влади в цілому та феномену муніципальної влади, її завдань і функцій, форм і методів здійснення в умовах глибоких суспільних трансформацій перехідного періоду свідчать численні гострі дискусії навколо них. Останнім часом проблема формування та генезису муніципальної влади привертає увагу фахівців та експертів як у нашій країні, так і за кордоном. Причому наукові дискусії ведуться як на рівні аналізу сутнісних, змістовних, функціональних характеристик даного виду публічної влади, так і у контексті пошуку адекватного термінологічного апарату, який міг би увібрати у себе означені характеристики. Свідченням тому є те, що у сучасних наукових працях активно використовуються такі категорії як «місцева, муніципальна влада як влада територіальних спільностей» (В.Ф. Погорілко); «публічна самоврядна (муніципальна) влада» та «муніципальна влада» (М.О. Баймуратов, В.А. Григор'єв); «місцеве самоврядування - публічна влада територіальної громади» (В.В. Кравченко); «влада місцевого самоврядування - муніципальна влада», «місцеве самоврядування (муніципальна влада)», «місцева (муніципальна) влада» чи «місцева або муніципальна влада» (О.О. Кутафін, В. І. Фадєєв); «муніципальна, або комунальна влада (влада місцевого самоврядування)» (М.О. Теплюк); «місцева влада - влада муніципальних (територіальних) спільнот» (А.А. Югов); «місцева влада» (І. В. Видрін, О.М. Кокотов); «муніципальна публічна влада» (Н.А. Антонова, О.А. Давиденко); «місцева (муніципальна) влада», «публічна влада на місцях», «місцева публічна влада», «влада місцевого населення» (В.О. Баранчиков); «муніципальна влада» (Л.М. Нєдокушева) та ін [4].

1. Управління ризиками муніципальних утворень

В даний час питання управління ризиками на муніципальному рівні набувають особливої актуальності. Насамперед це пов'язано з реалізацією своїх функцій і обов'язків органами місцевого самоврядування (ОМСУ) на тлі кризових проявів у фінансовій та економічній сферах. У складних економічних умовах прояв загроз посилюється, що потребує особливої ??уваги з боку керуючих органів, розробки та виконання спеціальних заходів, які покликані покривати виникаючі ризики і оперативно усувати їх негативні наслідки.

У відповідності з законом «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 (поточна редакція - Редакція від 16.08.2015, підстава 650-19) в Україні функціонує багаторівнева структура муніципальних утворень (МУ) [1].

Кожному рівню МУ поряд із загальними економічними та фінансовими ризиками притаманні специфічні ризики, пов'язані з особливостями надаваних населенню послуг.

Під ризиком ми розуміємо ймовірність настання несприятливої, негативної події (явища), що завдає шкоди (можливо, що приводить до втрати) об'єкту ризику (МУ). Під економічним і фінансовим ризиком ми розуміємо ймовірність виникнення збитку в грошовому вираженні.

На мою думку, під керуванням (менеджментом) МУ необхідно розуміти процес планування, організації, керівництва та контролю за використанням ресурсів МУ з метою задоволення потреб населення в послугах в рамках конституційних гарантій і на принципах сталого розвитку.

Головною метою діяльності МУ є підвищення рівня і якості життя населення. Досягнення даної мети вимагає від ОМСУ забезпечення населення відповідними муніципальними послугами високої якості і невисокої цінового рівня.

Слід зазначити, що в системі державного устрою цивілізованих країн первинним рівнем державного устрою є МУ, і насамперед ті території, на яких проживає населення і розташовані підприємства та установи. Дані освіти, на наш погляд, можна назвати промислово-урбанізованими. У цьому зв'язку менеджмент МУ можна віднести до базового державного менеджменту, на рівні якого забезпечуються відтворювальні процеси соціально-економічних систем. При цьому на рівні промислово-урбанізірованих МУ виникають в основному різні економічні, фінансові, техногенні, соціальні, екологічні, політичні (організаційні, управлінські) ризики, тоді як на незаселених і не задіяних у промисловості територіях в основному проявляються природно-кліматичні та екологічні ризики, через яких пряму загрозу МУ несуть пожежі та повені[3].

Економічні ризики обумовлені загальним економічним спадом (кризою), банкрутством юридичних осіб, негативними наслідками стихійних лих, нещасними випадками з управлінським персоналом та техногенними катастрофами на виробництві, судовими процесами, неефективним управлінням економічними об'єктами і т.д. Відповідно фінансові ризики МУ обумовлені невиповненість місцевого бюджету, можливими втратами його фінансових ресурсів та їх неефективним і нецільовим використанням, викликаним низькою кваліфікацією, некомпетентністю або корупційністю ОМСУ. До техногенних ризиків МУ відносяться руйнування інженерних мереж і об'єктів, вихід з ладу техніки та устаткування, аварії на підприємствах хімічної та інших видів промисловості, технічна та технологічна відсталість. Техногенні аварії на небезпечних виробництвах призводять також до наступу екологічних ризиків. До соціальних ризиків відносяться високий рівень злочинності та безробіття, низький рівень менеджменту МУ з надання гарантованих державою соціальних послуг і, відповідно, виникає соціальна напруженість, етнічні (національні), класові (політичні) і релігійні (міжконфесійні) проблеми. До політичних (організаційним, управлінським) ризиків можна віднести ситуації зміни політичного ладу, зміни керівництва країни, неврегульованість внутрішніх і вертикальних взаємин в органах влади, низьку кваліфікацію керівництва та службовців ОМСУ. Також в світлі розвитку інформатизації та комп'ютеризації, з нашої точки зору, доцільно виділити окремою статтею інформаціоннокоммунікаціонние ризики, обумовлені проблемами із забезпеченням якості збору, обробки та зберігання інформації.

Найбільше підсилюють імовірність виникнення соціальних ризиків МУ обмеженість фінансових ресурсів, проблеми у сфері ЖКГ, неблагополучна екологічна обстановка, конфлікти на етнічному та релігійному грунті, криміногенна обстановка. Такі умови і фактори мають набагато більшу небезпеку саме на локальному рівні, на рівні окремого міста чи поселення. Все це пояснюється першопричиною виникнення ризику. Неважливо, яка подія стане першопричиною - економічне або релігійне, політика федерального уряду або конкретну дію окремого жителя території, на муніципальному рівні будь-який конфлікт досить швидко може перерости в загальне невдоволення і мати непередбачувані наслідки.

В даний час управління муніципальними ризиками в Україні може стати одним з основних механізмів, що забезпечують стійкість соціально-економічного розвитку МУ, так як прояву ризиків мають систематичний характер і є стримуючим чинником розвитку.

На мій погляд, сутність ризику управління МУ складається в розбіжності одержуваного результату управління та запланованого і в можливості втрат ресурсів, що забезпечують розвиток муніципальної освіти. Непродумані дії ОМСУ можуть викликати непередбачувані по силі і напрямками впливу ризики на території МУ. Причиною таких ризиків може виступити будь-яке незначне обставина або негативний вплив на механізм управління МУ.

Найважливішим моментом в природі виникнення ризику, на думку багатьох дослідників, є його невизначеність, яка полягає в неповному або неточному поданні різних параметрів майбутнього розвитку і в основному визначається неточністю інформації про умови реалізації рішень і пов'язаних з ними витратах. В управлінській практиці на рівні МУ мають місце економічні, політичні, інформаційні, екологічні невизначеності.

Реалізація управлінських рішень МУ безпосередньо пов'язана з дією відразу декількох видів ризиків, які в комплексі впливають на обстановку в МУ. Усі види ризиків взаємопов'язані і впливають на управлінську діяльність.

Я вважаю, що необхідно аналізувати ризики і накопичувати досвід по методах їх покриття і подолання виникаючих негативних явищ, що дозволить виробити оптимальну систему управління ними на довгострокову перспективу. Під управлінням ризиками МУ прийнято розуміти систему організаційних, політичних, економічних та соціокультурних заходів, спрямованих на своєчасне виявлення, оцінку, попередження і контроль подій випадкового і непередбачуваного характеру. Сюди ж слід віднести і фінансування заходів щодо попередження та ліквідації негативного впливу подібних явищ. Зі сказаного можна зробити висновок, що для ефективного управління ризиками МУ необхідно враховувати специфіку його соціально-економічного розвитку та екологічного стану. При цьому необхідно мати на увазі, що кожне МУ має свої недоліки і переваги.

До недоліків можна віднести слабкі сторони МУ - це ті чинники і тенденції, які перешкоджають сталому розвитку муніципального освіти і можуть стати джерелом ризиків (обмежений доступ до капіталу, нерозгалужена інфраструктура, корупція, високий рівень злочинності та ін.). Переваги МУ полягають у сильних сторонах його спільноти - це ті цінності і чинники, які забезпечують спільноті порівняльні конкурентні переваги, роблять його привабливим і надають стабільність економічному розвитку, створюють основу загального сталого соціально-економічного розвитку території (наприклад, географічна близькість до найважливіших інноваційним (науково - освітній) і фінансовим центрам, високий рівень заробітної плати, наявність кваліфікованої робочої сили, природних та історичних пам'яток та ін.) [2].

При визначенні сильних і слабких сторін МУ слід виявити і встановити ризикоутворюючі фактори. Серед них особливу роль можуть грати зовнішні фактори (наприклад, несприятливі тенденції в політичному розвитку регіону і країни в цілому, невигідні МУ рішення в управлінні великими підприємствами, які є підрозділами транснаціональних корпорацій, негативна міжнародна економічна кон'юнктура - в даний час до такого фактору відноситься світова фінансова криза). На практиці один і той же зовнішній фактор може сприяти одного спільноті, але становити загрозу для іншого. В якості зовнішніх факторів можуть виступати демографічні тенденції, наприклад процес старіння населення, інновації в галузі промислових технологій та інші фактори.

2. Основні послуги муніципального менеджменту та їх можливі ризики