Механізм реалізації державної політики зайнятості на регіональному рівні (на прикладі Харківського регіону)

У реалізації Програми зайнятості населення Харківської області беруть участь відповідні управління облдержадміністрації, райдержадміністрації, міськрайвиконкоми, обласний центр зайнятості спільно з об'єднаннями роботодавців та профспілок.

Контроль за реалізацією Програми здійснюється головним управлінням праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, обласним центром зайнятості шляхом постійного моніторингу виконання її основних заходів та показників в розрізі регіонів області. Підведення підсумків виконання Програми здійснюється щоквартально, одночасно з підготовкою відповідної інформації керівництву облдержадміністрації, Харківській обласній раді та соціальним партнерам.

Харківська область - одна з 24 територіальних соціально - економічних систем України обласного рангу. Її основними функціональними компонентами є територія, природно - ресурсний потенціал, виробнича й соціально - економічна інфраструктура, а головне - населення і трудові ресурси. З 1990 року чисельність населення в області має стійку тенденцію до зниження; за десять років (з 1990 по 2005 роки) це зниження в області становило 254,1 тис. осіб. Але ця проблема існує не тільки в Харківському регіоні, а й в усій країні.

Проаналізуємо обсяги виробництва по галузям.

У загальному обсязі виробництва Харківської області в 2008 році питома вага продукції харчової промисловості становить 30,6%, паливно - енергетичного комплексу - 21,1%, машинобудування - 24,9%, легкої промисловості - 0,6%, інших галузей - 22,8%.

Провідним у структурі промисловості області за важливістю та обсягами виробництва традиційно залишається машинобудування. Але втрата ринків збуту спричинила відсутність на більшості підприємств замовлень на виготовлення продукції та уповільнений процес реалізації товарів внаслідок їх високої собівартості. Обсяги виробництва у цій галузі у 2007 року скоротилася на 17 % порівняно з 2006 роком.

Майже четверту частину в структурі промислового виробництва регіону займає паливно-енергетичний комплекс. У 2007 році галузь підвищила темпи виробництва електроенергії, порівняно з попереднім роком, на 4,95 %, видобутку енергетичних матеріалів - на 4,43 %, виробництва продуктів нафтопереробки - на 3,35 %. Про стан ринку праці можна судити, порівнюючи обсяги виробництва з розмірами зарплати. Середньомісячна заробітна плата штатного працівника на Харківщині становила у 2007 році 370,37 грн., тобто без врахування темпів інфляції зросла порівняно з 2006 роком на 19,7%, а порівняно з 2005 роком - на 60,9%. Ці процеси розвивалися на фоні покращення ситуації на споживчому ринку [35].

На підприємствах, в установах та в організаціях області погашається заборгованість із виплати заробітної плати. Станом на 1 січня 2008 року загальний борг склав 76,8 млн. грн., причому за останні місяці 2007 року він скоротився майже на половину. Разом з тим зберігається значна диференціація між рівнями заробітної плати працівників різних видів економічної діяльності і в цьому відношенні Харківський регіон не є винятком. У цілому по Україні вища заробітна плата - у працівників фінансових установ (976,14 грн. за місяць), а найменша - у працівників сільського господарства (250,82 грн. за місяць) - тобто майже в 5 разів нижче. В останні чотири роки в Україні спостерігається стійка тенденція розширення чисельності середньо - та високооплачуваних працівників. Питома вага тих, хто отримував заробітну плату понад 600 грн., зросла від 5,6% у 2006 році до 25% у 2009 році. І навпаки, питома вага працівників, що мали заробітну плату не вище рівня офіційно встановленого мінімального її розміру за цей час скоротилася у 3 рази.

Аналіз динаміки зайнятості населення в економіці Харківської області свідчить про стійку тенденцію скорочення чисельності працюючих майже в усіх галузях господарського комплексу. Це можна побачити, розглянувши таблицю 1.1.

Таблиця 1.1 Динаміка зайнятості населення у галузях економіки Харківської області, тис. чол.

Галузі

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Усього зайнято

1292,9

1254,8

1212,6

1187,9

1170,6

У т. ч. промисловість

306,7

279,2

264,6

250,0

236,0

Сільське господарство

259,3

260,4

261,4

261,7

262,2

Будівництво

66,7

59,9

54,3

52,0

50,0

Транспорт і зв'язок

83,6

74,6

71,9

70,2

69,5

Торгівля

79,6

87,1

75,1

74,0

73,0

Житлово-комунальне господарство

57,5

54,9

45,0

42,2

44,0

Охорона здоров'я

86,8

87,7

84,2

83,0

82,0

Освіта, культура

160,7

158,5

154,2

150,5

148,0

Фінансування

13,0

9,1

8,6

8,6

8,6

Інформаційно - обчислювальне обслуговування

1,1

1,5

1,8

1,8

1,8

Апарат органів управління

45,7

46,8

54,8

54,8

55,0

Зайняті в особистих селянських господарствах

121,2

123,9

124,5

126,8

128,0

Інші галузі

11,0

11,2

12,2

12,3

12,5

Характерною рисою розвитку сучасної економіки є перерозподіл робочої сили на користь сфери підприємницької діяльності та малого бізнесу, у тому числі особистого підсобного сільського господарства. Зміна форм власності і господарювання призвели до формування в Харківському регіоні секторів економіки з вигіднішими, ніж у державному, умовами найму працівників. Зростання їх питомої ваги у приватному секторі свідчить про значні зміни у структурі трудових ресурсів щодо їх розміщення на підприємствах різних форм власності.

Спостерігається посилена орієнтація населення на працевлаштування на підприємства приватної форми власності. Так, у 2009 році порівняно з 2006 роком зайнятість населення у приватному секторі зросла більше, ніж на 10%. Особливо це стосується малих підприємств. У Харківській області тут зайнято 125,3 тис. чол.. І це за умов їх економічної нестабільності, коли на фоні зростання кількості новостворених підприємств чимала їх кількість ліквідується. Для забезпечення продуктивної зайнятості населення регіону важливо налагодити взаємодію з роботодавцями, які безпосередньо надають послуги безробітним чи тимчасово зайнятим.

Процеси приватизації та перетворення державних підприємств у суб'єкти з різними недержавними формами господарювання супроводжується, з одного боку, негативним вивільненням працівників, а з іншого - створенням більш сприятливих умов розвитку приватного бізнесу, зокрема, нових малих і середніх підприємств на засадах залучення приватного капіталу. Це дає можливість створити додаткові робочі місця і звести до мінімуму рівень безробіття 35.

1.2 Проблеми безробіття в Україні

Зрушення, що відбулись на сучасному етапі в економіці України, призвели до суттєвих негативних змін на ринку праці, зокрема, до досить значних обсягів і рівня безробіття серед населення і, як наслідок, до неефективного використання робочої сили.

З точки зору ефективного функціонування регіональних ринків праці і забезпечення соціальної стабільності, особливе занепокоєння викликає чисельність безробітних, які не мали роботи більше одного року. Так, зокрема у 2006р. ця категорія утворювала 50% усіх безробітних.

З огляду на це, вважається, що після незайнятості більше дев'яти місяців у безробітних знижується активність пошуку роботи, зменшується бажання працювати, втрачаються трудові навички, переоцінюються трудові цінності. Довготривале безробіття породжує бідність і подальше розшарування населення за рівнем доходів, розвиток процесів маргіналізації населення та багато інших негативних наслідків. Серед економічно активної молоді безробітні становлять близько 26% (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 Показники економічної активності населення України, в тому числі щодо жінок, молоді та сільського населення за 2005--2007рр.

Показник

Роки

2005 2006 2007

Економічно активне населення віком 15-70р.

23127,4 22755,0 22701,7

в т.ч.

Зайняті

20419,8 20238,1 20400,7

Рівень зайнятості, %

56,1 55,8 56,2

Безробітні (МОП)

2707,6 2516,9 2301,0

Реєстроване безробіття

1155,2 1008,1 1034,2

Рівень безробіття (МОП), %

11,7 11,1 10,1

Рівень безробіття реєстрований, %

4,22 3,68 3,72

Економічно активна молодь віком 15-29р.

6027,2 5945,1 5925,1

у % до всього економічно активного населення

26,1 26,1 26,1

в т.ч.

Зайняті

4875,2 4938,1 4998,1

Рівень зайнятості, %

44,6 44,8 45,4

Безробітні (МОП)

1152 1007 927

у % до всіх безробітних

42,5 40,0 40,3

Реєстроване безробіття

320,0 258,3 251

у % до всіх безробітних (реєстр.)

27,7 25,6 24,3

Рівень безробіття (МОП), %

19,1 16,7 15,6

Рівень безробіття реєстрований, %

2,9 2,4 2,3

Економічно активні жінки віком 15-70р.

11230,8 11076,5 11088,8

у % до всього економічно активного населення

48,6 48,7 48,8

в т.ч.

Зайняті

9915,4 9863,4 9984,2

Рівень зайнятості, %

51,7 51,7 52,3

Безробітні (МОП)

1315,4 1213,1 1104,6

у % до всіх безробітних

48,6 48,2 48,0

Реєстроване безробіття

730,4 645,6 665

у % до всіх безробітних (реєстр.)

63,2 64,0 64,3

Рівень безробіття (МОП),%

11,7 11,0 10,0

Рівень безробіття реєстрований, %

5,46 4,79 4,93

Економічно активне сільське населення віком 15-70 р.

6713,6 6535,8 6539,5

у % до всього сільського населення

42,3 41,4 41,1

у % до всього економічно активного населення

29,0 28,7 28,8

в т.ч.

Зайняті

6255,5 6069,0 6106,7

Рівень зайнятості, %