Митне право

(короткий конспект лекцій)

Затверджено на засіданні

кафедри гуманітарних дисциплін

Протокол № від « » 2013 р.

ЛЬВІВ 2013

«Митне право» (для бакалаврів)/короткий конспект лекцій. - ЛІМ.- 2013

Укладач: Піхут М.М.

Навчальна дисципліна «Митне право» рекомендована для вивчення студентами освітньо-кваліфікаційного рівня спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування» та 6.03050701 «Маркетинг»,6.030801»Менеджмент»

Основні завдання курсу - є:

- набуття знань про суб'єктів та об'єкти цієї галузі;

- набуття необхідних навичок щодо застосування отриманих знань для вирішення практичних завдань.

В результаті вивчення навчальної дисципліни «Митне право» студент повинен знати:

основні теоретичні положення, принципи, категорії, інститути, предмет та метод митного права; поняття та основні напрями реалізації державної митної справи, засоби забезпечення законності при переміщенні товарів і транспортних засобів через митний кордон України; поняття, структуру державної митної служби; поняття та види відповідальності за порушення митних правил;

порядок заповнення митної декларації; способи визначення митної вартості товару та країни походження товару; порядок проведення митного огляду; способи нарахування та сплати митних платежів; заходи, щодо запобігання вчиненню порушень митних правил, тощо.

Студент повинен вміти:

реалізувати вимоги держави що ставляться до суб'єктів, які переміщують товари та транспортні засоби через митний кордон України або у сфері надання митних послуг;

правильно тлумачити норми митного права і застосовувати їх до конкретних практичних ситуацій.

використовувати набуті з митного права знання у підвищенні ефективності професійної діяльності.

Лекція № 1. Державна політика у сфері державної митної справи

ПЛАН

1. Поняття, принципи та функції державної політики у сфері державної митної справи.

2. Державна митна справа - основа правового регулювання митного права в Україні.

1. Поняття, принципи та функції державної політики у сфері державної митної справи

Державна політика у сфері державної митної справи по суті вирішує два завдання: 1) використовувати зовнішньоекономічні зв'язки для розвитку економіки країни; 2) захист її від несприятливого впливу зовнішньоекономічних чинників - спекулятивних, монопольних, кон'юнктурних (ситуація в даний період в даному місці, умови, обставини, що складаються на ринку та обумовлюють його функціонування). Отже, державна політика у сфері державної митної справи є засобом забезпечення інтересів держави та національної економіки.

Фритредерство - це політика вільної торгівлі, за якої митні органи виконують переважно реєстраційні функції та не стягують імпортні та експортні мита, не встановлюють обмеження на зовнішньоторговельний обіг.

Термін «вільна торгівля» означає такі торгівельні відносини, в умовах яких будь-яка особа, група осіб або держава можуть вільно ввійти в ринкові відносини: купувати товари, продавати або обмінювати товари за вільними цінами, які автономно встановлюються контрагентами не залежно від тарифних і нетарифних бар'єрів окремого національного ринку (митних зборів, адміністративних, санітарних та інших приписів).

Протекціонізм (від англ. «захист»), навпаки спрямований на захист власної промисловості та власного товаровиробника від зарубіжних конкурентів на внутрішньому ринку. Для нього характерна високі митні тарифи та обмеження імпорту. Уперше започатковувався у Англії у 16 столітті для захисту підприємців від голландських та французьких товарів були введені високі ставки мита на товари, які вироблялись в Англії. Разом з тим обмежувалось чи заборонялось ввезення товарів на іноземних суднах. 400 років такої політики дозволило Англії стати могутньою морською державою та вийти на перше місце за економічним розвитком.

Державна політика у сфері державної митної справи (стаття 5 Митного Кодексу) - це система цілей, принципів, функцій, напрямів, засобів і механізмів діяльності держави, спрямованих на:

- забезпечення національних митних інтересів та безпеки України,

- регулювання зовнішньої торгівлі та захист внутрішнього ринку,

- розвиток національної економіки та її інтеграцію до світової економіки,

- наповнення державного бюджету.

До основних функцій митної політики слід віднести такі:

* фіскальна;* регулятивна;* захисна.

2. Державна митна справа - основа правового регулювання митного права

Поняття державної митної справи (стаття 7 МК) об'єднує наступні напрями діяльності органів державної влади:

1) встановлення порядку і умов переміщення товарів через митний кордон України,

2) митний контроль;

3) митне оформлення;

4) застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД);

5) справляння митних платежів;

6) ведення митної статистики та обмін митною інформацією;

7) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД),

8) здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України;

9) запобігання та протидія контрабанді;

10) боротьба з порушеннями митних правил;

11) організація і забезпечення діяльності митних органів;

інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної

Лекція № 2. Митне право України - комплексна галузь права

ПЛАН

1. Митне право: поняття, предмет та метод.

2.Система та джерела митного права України.

3.Державна митна служба України - правовий статус та структура.

1. Митне право: поняття, предмет та метод

Предметом правового регулювання - суспільні відносини, що виникають з приводу переміщення через митний кордон України товарів, предметів та транспортних засобів, а також методом правового регулювання цих відносин. Головними завданнями адміністративного права є правове регулювання організаційних, управлінських стосунків у суспільстві (адміністративна діяльність) та правоохоронна діяльність держави, що включає встановлення всілякого роду правових заборон, застосування до порушників різноманітних державно-примусових засобів, зокрема адміністративної відповідальності.

Митне право - система норм, які регулюють суспільні відносини у сфері митної справи, відносини митного характеру, що виникають в інших сферах державної діяльності, а також відносини, які встановлюються у зв'язку з виконанням міжнародних договорів з питань митної справи.

До завдань митного права України належить: 1) нормативне забезпечення митної політики та митної справи держави; 2) визначення правового статусу суб'єктів митних правовідносин; 3) встановлення відповідальності за порушення митних правил і митного законодавства та порядку їх застосування; 4) визначення порядку створення, реорганізації та ліквідації митних органів; 5) закріплення правових і організаційних основ переміщення через державний кордон України товарів та інших предметів; 6) регулювання порядку митного контролю; 7) встановлення порядку стягнення мита та інших податків, порядку митного оформлення товарів, в тому числі декларування товарів та інших предметів; 8) здійснення комплексного контролю за валютними операціями; 9) забезпечення здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку; 10) забезпечення реалізації та розвитку міжнародного співробітництва у митній сфері.

Метод правового регулювання є сукупністю прийомів, способів впливу права на суспільні відносини.

За характером владних повноважень методи можна поділити на імперативний і диспозитивний. Імперативний метод -- це метод владних приписів і заборон, а диспозитивний -- це метод дозволу, характерний для цивільного права..

Митний тариф являє собою звід ставок мита, застосовуваних до товарів, переміщуваних через митний кордон. митно-тарифний метод -- метод, у якому поєднуються правовий і економічний методи одночасно. Вплив цих двох категорій один на одного в цьому методі настільки великий, що визначити межі між ними неможливо. Безперечно, що правова частина методу має адміністративну природу, оскільки жоден метод не містить в собі такого поєднання економіки, права і політики.

2. Система та джерела митного права України

Норми митного права, так само як й інші галузі права, складають дві великі частини: Загальну й Особливу.

Загальна частина митного права включає митні правові норми, у яких виражені загальні положення, що стосуються регулювання всієї сукупності суспільних відносин у сфері митної справи. До складу Загальної частини входять митно-правові норми:

що закріплюють мету, принципи й зміст митної справи;

що регулюють правовий статус митних органів;

що регулюють державну службу в митних органах і визначають правовий статус посадових осіб митних органів;

що упорядковують правовий статус осіб, які переміщають товари і транспортні засоби через митний кордон;

що визначають форми і методи митної діяльності, серед яких важлива роль належить митно-правовим нормам, що регламентують порядок прийняття актів у сфері митної справи й здійснення інших процесуальних і процедурних дій;

що регулюють примус у митній сфері.

Особлива частина митного права містить у собі розташовані у визначеному Митним кодексом України порядку і логічній послідовності інститути митного права, зв'язок між якими об'єктивно зумовлений самою сутністю та змістом митної справи. До складу Особливої частини входять митно-правові інститути, що поєднують такі групи митно-правових норм, що регулюють:

переміщення через митний кордон товарів і предметів;митні режими;митні платежі;митне формлення;

митний контроль;валютний контроль;ведення митної статистики.

Джерела митного права - є Конституція України.\, Митний кодекс України (від 13.03.2012), як кодифіковане зібрання найбільш важливих норм митного права, котрий набув чинності 1 червня 2012 року.

Значна кількість норм митного права міститься в підзаконних нормативних актах, які дістали назву адміністративної нормотворчості.

Значна частка відомчих норм, що приймаються наказами Державної митної служби України. Державна митна служба України як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує проведення її життя державної митної політики, організовує функціонування митної системи та здійснює управління цією сферою відповідно до пункту 9 Положення про Державну митну службу України, Держмитслужба України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України та доручень Міністра видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою Держмитслужби України.

3. Державна митна служба України: правовий статус та структура

Митними органами є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері митної справи (далі Державна митна служба України), спеціалізовані митні органи, митниці та митні пости.