Деякі вчені ототожнюють міжнародний договір лише з договором у письмовій формі. Так, англійський юрист лорд Макнейр визначає міжнародний договір як «письмову угоду, за допомогою якої дві чи більше держав або міжнародні організації формують чи мають намір сформувати відносини між собою, що діють у сфері міжнародного права» Мережко О. О. Право міжнародних договорів, сучасні проблеми теорії і практики. - К.: Таксон, 2002. - 344 с..

Визначення поняття міжнародного договору дає можливість виокремити його характерні ознаки.

По-перше, міжнародним договором може бути угода лише між суб'єктами міжнародного права. Суть договору - угода між сторонами, які укладають договір.

По-друге, міжнародна угода є результатом, утіленням узгодженого волевиявлення сторін. Зміст їхнього волевиявлення може в певних межах змінюватися відповідно до вимог життя без зміни тексту договору, проте ці зміни мають бути взаємно узгодженими.

По-третє, до міжнародних договорів слід відносити лише ті, дії яких регулюються міжнародним правом. Слід зазначити, що в своїй першій доповіді для Комісії міжнародного права з права договорів Дж. Браєрлі свого часу зауважував, що не будь-яка угода між державами є міжнародним договором. Пізніше комісія дійшла висновку, що міжнародні угоди не варто розглядати як об'єкти міжнародного права за всіх умов .

Варто зазначити також, що в міжнародній практиці крім терміна «міжнародний договір» застосовуються й інші найменування: «угода», «конвенція», «пакт», «протокол», «трактат», «регламент», «статут», «спільна заява», «хартія», «меморандум», «акт», «обмін нотами» тощо Лукашук И. И. Современное право международных договоров: В 2-х т./ Институт государства и права РАН. - М.: Вольтере клувер. - Т. 1. Заключение международных договоров. - М., 2004. - 658 с.; Т. 2. Действие международных договоров. - М., 2006. - 483 с..

Поряд із міжнародно-правовими нормами, важливу роль у регулюванні, укладенні й реалізації договорів відіграє національне право. Наприклад, у Конституції України містяться загальні положення, що стосуються міжнародних договорів. Докладніше норми в цій сфері сформульовані в законодавчих актах України. Так, порядок укладення, виконання та денонсації міжнародних договорів регулюється Законом України «Про міжнародні договори України». В працях відомих юристів-міжнародників цілком справедливо акцентується увага на тому, що міжнародний договір є результатом взаємодії учасників договірних відносин, тобто сторін, і покликаний виражати їхні інтереси.

Не випадково під час оцінювання того чи іншого міжнародного договору головне значення мають склад і характер його учасників. Визначаючи характер договору, особливу увагу звертають на те, які держави залучені до участі в ньому й які відсторонені, які держави були його ініціаторами, а які поставилися до нього негативно. До цього слід додати, що політичне й правове значення будь-якої міжнародної угоди прямо залежить від кількості держав, що беруть участь у договорі, та від їхніх позицій. Зважаючи на ці чинники, можна визначити й суть будь-якого міжнародного договору, його справжні цілі та завдання.

Отже, аналізуючи той чи інший міжнародний договір, можна отримати важливу інформацію й про самих учасників договірних відносин, тобто про сторони міжнародних договорів

Україна виходить з визнання пріоритету міжнародного права над нормами національного законодавства у галузі охорони і використання земель. Згідно зі ст. 71 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» якщо міжнародним договором, укладеним нашою державою, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в національному законодавстві про охорону навколишньої природного середовища, то застосовуються правила міжнародного договору.

У ст. 9 Конституції закріплено положення, відповідно до якого міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Згідно зі ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 р. «Про міжнародні договори України» такі договори, укладені й ратифіковані нашою державою, становлять невід'ємну частину національного законодавства і застосовуються в порядку, встановленому для його норм. Проте у науковій літературі обговорюються питання про те, чи має пряму дію належним чином підписаний міжнародний акт на території України чи потрібне прийняття аналогічного акта внутрішньодержавної правотворчості. Ця проблема актуальна у зв'язку з відсутністю державно-правових механізмів і досвіду прямої реалізації міжнародних норм, що породжує необхідність прийняття національних законів, які дублюють міжнародні акти

Що стосовно вираження цих норм і їх зв'язку із національним законодавством, то так наприклад Земельний кодекс України (ст. 85) закріплює можливість набуття у власність іноземними державами земельних ділянок для розміщення будівель і споруд дипломатичних представництв та інших, прирівняних до них, організацій саме відповідно до міжнародних договорів.

Висновок

Проаналізувавши тему джерел земельного права і їх видів, можна стверджувати, що джерелами земельного права є нормативно-правові акти органів державної влади, місцевого самоврядування, а також міжнародно-правові акти на яких ми зупинились більш докладно, які містять загальнообов'язкові правові вимоги, норми, правила, що регулюють економічні й екологічні суспільні відносини у галузі використання і охорони земель, розраховані на багаторазове застосування і представляють собою засіб встановлення нових чи зміни або скасування раніше прийнятих земельно-правових норм. Вони служать формою вираження і закріплення земельної політики держави як важливого фактора, що впливає на формування і розвиток юридичних інститутів у сфері правового регулювання земельних відносин.

Джерела земельного права повинні відповідати ознакам об'єктивно властивим джерелам будь-яких галузей права. По-перше, вони повинні бути носіями владної сили держави, тобто забезпечуватися примусовим виконанням. По-друге, ці правові акти повинні бути розраховані на багаторазове застосування, тобто мати нормативний характер. По-третє, вони повинні бути адресовані невизначеному колу суб'єктів. І, нарешті, - носити загальнообов'язковий характер.

Варто також відзначити немало важливу роль міжнародно-правових актів у регулюванні земельних відносин в Україні, оскільки вони спрямовані на регулювання питань, що мають міжнародне значення, суттєво впливає на відносини між окремими державами. Подібні акти несуть в собі дуже важливу місію врегулювання конфліктів між державами, встановлення особливих порядків, які недоцільно встановлювати національним законодавством і неможливо в цілому.

Список літератури

земельний правовий нормативний

1. Семчик В. І., Андрейцев В. І. Земельне право. Підручник. -- К.: Ін-Юре, 2001. -- С. 84.

2. Єрмоленко В.М. Джерела аграрного права // Проблеми розвитку аграрного та земельного права України : монографія / Семчик В.І., Єрмоленко В.М., Кулинич П.Ф. [та ін.] ; за заг. ред. В.І. Семчика, П.Ф. Кулинича. - К. : Ред. журн. «Право України»,; Х.: Право, 2013. - С. 28-79.

3. Систематизація законодавства України: проблеми та перспективи вдосконалення. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. - 220 с.

4. Пархоменко Н. М. Джерела права: проблеми теорії та методології. Монографія. М.Н. Пархоменко- К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. - 336 с.

5. Бейкун А. Співвідношення Конституції України та інших нормативно--правових актів з питань регулювання аграрних та земельних відносин / Бейкун А. // Право України. -- 2000. -- № 3. -- С. 45--48.

6. Єрмоленко В. М. Приведення аграрного законодавства у відповідність до вимог законодавства Європейського Співтовариства / Єрмоленко В. М. // Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу : мат. міжн. наук.--практ. конф. -- Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2004. -- С.139--140

7.Мережко О. О. Право міжнародних договорів, сучасні проблеми теорії і практики. - К.: Таксон, 2002. - 344 с.

8. Лукашук И. И. Современное право международных договоров: В 2-х т./ Институт государства и права РАН. - М.: Вольтере клувер. - Т. 1. Заключение международных договоров. - М., 2004. - 658 с.; Т. 2. Действие международных договоров. - М., 2006. - 483 с.

Размещено на