Проте, незважаючи на низку проблем у системі місцевого самоврядування, наприклад тих, які виникають під час функціонування воєводств внаслідок їх дуалістичного характеру, тобто неврегульованості відносин між державною регіональною адміністрацією (воєводою) і регіональним самоврядуванням, що призводить до подвійного підпорядкування керівників деяких служб (наприклад, поліції) адміністрації повіту (виконавча влада) і вищому рівню керівництва відповідної служби, адміністративні реформи, які були проведені в Польщі, все ж таки сприяли розвитку місцевого самоврядування та оптимізації управління державою, що підтвердило демократичну, соціальну-правову орієнтацію держави.

На відміну від Польщі, в Україні місцеве самоврядування перебуває під жорстким контролем виконавчої влади, в якому члени територіальних громад не відіграють важливої ролі в муніципальному житті, простежується пряме й опосередковане втручання виконавчої влади у діяльність місцевого самоврядування в політичному, фінансовому й адміністративному аспектах. Були здійснені неодноразові спроби щодо вдосконалення системи місцевого самоврядування з метою забезпечення ефективного вирішення місцевих питань у сфері надання публічних послуг, які повинні характеризуватись такими властивостями, як доступність і висока якість, з метою задоволення інтересів громадян в усіх сферах життєдіяльності на відповідній території, узгодження інтересів держави та територіальних громад, внаслідок чого вносились численні зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Проте зміни, які були втілені в окремих положеннях вищезазначеного нормативно-правового акта, не покращили ситуацію з місцевим самоврядуванням, оскільки, на нашу думку, для досягнення ефективного результату необхідно застосовувати комплексний підхід до реформування системи місцевого самоврядування, тобто прийняти якісно новий Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», який би повною мірою відповідав міжнародним стандартам та положенням Європейської хартії місцевого самоврядування.

Також ми підтримуємо думку провідних учених про те, що побудова місцевого самоврядування в нашій країні неможлива без формування активної громадської позиції населення, трансформування його з простої сукупності жителів на певній території в спільноту, яка має спільні інтереси, здатна об'єднати ресурси для досягнення загальної мети розвитку територіальної громади [14, 15].

В Україні в 2014 році була розроблена нова Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні [16] основними завданнями якої є забезпечення доступності і якості публічних послуг, досягнення оптимального розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, визначення обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади з метою забезпечення доступності та належної якості публічних послуг, що надаються такими органами, створення належних матеріальних, фінансових та організаційних умов для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування власних і делегованих повноважень тощо.

Так, відповідно до цієї Концепції запропоновано запровадити трирівневу систему адміністративно- територіального устрою: регіони, райони, громади (це деякою мірою нагадує досліджену вище систему місцевого самоврядування Польщі), де під громадою слід розуміти адміністративно-територіальну одиницю, утворену відповідно до закону, яка включає один або декілька населених пунктів (село, селище, місто), а також прилеглі до них території. Передбачено принцип субсидіарності розмежування повноважень у системі органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів різних рівнів. Запропоновано право місцевого самоврядування на частку загальнонаціональних податків, чітко пропонується зафіксувати на рівні Конституції положення про те, що обсяг фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування повинен відповідати їх повноваженням, а в разі надання делегованих повноважень, щодо яких було прийнято рішення органами державної влади, держава повинна компенсувати відповідні витрати органів місцевого самоврядування.

Отже, на основі вищевикладеного можемо зробити висновок, що встановлення децентралізованого місцевого самоврядування в Польщі є тим зарубіжним позитивним досвідом, який можна використати в Україні для проведення реальних та ефективних реформ місцевого самоврядування з метою надання йому більшої самостійності у вирішенні місцевих справ та питань на користь інтересів не чиновників, а простого місцевого населення.

Список використаних джерел

1. Клименко І. В. Ризики європейського інтеграційного проекту: виклики та можливості для України / І. В. Клименко,

2. І. В. Ус. - К. : НІСД, 2012. - 88 с.

3. Політологія : підручник / М. М. Вегеш. - 3-тє вид., переробл. І доповн. - К. : Знання, 2008. - 384 с.

4. Біленчук П. Д. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право) : навч. посіб. / П. Д. Біленчук, В. В. Кравченко, М. В. Підмогильний. - К. : Атіка, 2000. - С. 26.

5. Малиновський В. Уроки польської адміністративно-територіальної реформи для України / В. Малиновський // Державне та муніципальне управління в умовах політико-адміністративної реформи : матеріали наук. - практ. конф. Тези доп. (17-18 травня 2007 р.) / Відпов. ред. В. Малиновський. - Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2007. - С. 15-18.

6. G. Calzoni: Od systemu scentralizowanego zarzqdzania regionow do systemu samorzqdцw terytorialnych w krajach postkomunistycznych. Przypadek Polski, Kwartalnik „Ruch Prawniczy, Ekonomiczny i Socjologiczny” czasopismo Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza i Akademii Ekonomicznej w Poznaniu 1994, nr 2, s. 107.

7. Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej z 2 kwietnia 1997 roku. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. sejm.gov.pl/prawo/konst/polski/kon1.htm

8. Ustawa z 8 marca 1990 roku o samorzqdzie gminnym // Jednolity tekst ustawy publikowany w Dz.U. 1996, Nr 13, poz. 74 ze zmianami.

9. Ustawa z 5 czerwca 1998 roku o samorzqdzie powiatowym // Jednolity tekst ustawy publikowany w Dz.U. 1996, Nr 91, poz. 578.

10. Ustawa z 5 czerwca 1998 roku o samorzqdzie wojewцdztwa // Jednolity tekst ustawy publikowany w Dz.U. Nr 91, poz. 576 ze zmianami.

11. Ustawa z 20 czerwca 2002 roku o bezposrednich wyborach wцjta, burmistrza, prezydenta miasta // System samorzqdu lokalnego w RP, [w:] Spoteczenstwo i polityka. Podstawy nauk politycznych, [red.] K. A. Wojtaszczyk, W. Jakubowski, Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, Wydziat Dziennikarstwa i Nauk Politycznych, Warszawa 2007, s. 1244.

12. Горжелак Г Децентралізація територіальної організації в Польщі. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.largis.ldp.lviv.ua/ukraine/documu.htm

13. Wasintyriski B. Ustroj wladz administracyjnych rzadowych i samorzadowych. - Poznan, 1993. - 139 s.

14. Izdebski H. Samorzd terytorialny. Podstawy ustroju i dziaalnoci / H. Izdebski. - [Wydanie III]. - Warszawa : Wydawnictwo Prawnicze LexisNexis, 2004. - 272 s.

15. Тодыка Ю. Н., Яворский В. Д. Выборы органов местного самоуправления: конституционный аспект. - X. : Факт, 1998.

16. Конституція України: Наук.-практ. комент. / В. Б. Авер'янов, О. В. Батанов, Ю. В. Баулін та ін.; Редкол.: В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк та ін. - X. : Право; К.: Ін Юре, 2003.

17. Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 333-р // Урядовий кур'єр, 2014, № 67.