Засновником учення про наукові традиції є Т. Кун. У науковій школі величез ну роль відіграє досвід, який безпосередньо передається від учителя до учня. Саме тому наукові школи мають, як правило, певне географічне положення.

Традиції в науці -- це знання, накопичені попередніми поколіннями вчених, які передаються наступним поколінням і зберігаються в конкретних наукових співтовариствах, наукових школах, напрямках, окремих науках і наукових дисциплінах. Новація (у найширшому розумінні) -- це все те, що виникло вперше, чого не було раніше . Новації можуть полягати у постановці нових проблем, у побудові нової класифікації, в розробці нових експериментальних методів дослідження, у виявленні нових явищ. Наприклад, у науці трудового права збереглися традиційні концептуальні підходи до визначення трудових правовідносин. Традиційним є розуміння трудового права як самостійної галузі права, що регулює відносини, які виникають у сфері застосування найманої праці. Традиційно предмет регулювання трудового права -- наймана, залежнапраця. Таке розуміння предмета і, отже, сфери дії трудового права дотепер складає головний орієнтир у законотворчості і в правозастосуванні. Водночас новацією можна вважати виділення нового інституту загальної частини трудо вого права -- права на інформацію суб'єктів трудового права і її захист (інфор маційного трудового права), розуміння охорони праці як системи суспільних відносин, які покликані створити належне і здорове виробниче середовище та засоби праці для працівника, забезпечують нейтралізацію шкідливого впливу на працівника в процесі трудової діяльності, в тому числі забороняють негатив ний психологічний вплив на нього і полягають у забезпеченні організації про фесійної безпеки. В сучасній науці поняття умов праці не пов'язується винят ково з дотриманням технічних чи санітарно-гігієнічних положень, а розглядає ться невіддільно від такої його складової як створення комфортних, сприятли вих психологічних умов для працівників під час виконання ними своїх трудових обов'язків. Поряд з традиційними термінами широкого застосування набули терміни «соціальне партнерство», «соціальний діалог» тощо. Отже, закономір ністю розвитку науки трудового права є наступність досвіду і знань, єдність традицій і новаторства.

Наступність свідчить про можливість використання найбільш оптимальних основних категорій, правил, прийомів, способів, принципів тощо у регулюванні трудових і тісно пов'язаних з ними відносин, і в цьому розумінні йдеться про збереження ціннісних елементів у трудовому праві. Тому наступність спосте рігається насамперед у використанні тих положень, які складають основу пра вового регулювання трудових відносин, у збереженні найбільш ефективних норм трудового права.

Основними проблемами, які потребують свого вирішення науковою шко лою в галузі трудового права, є ефективність науки трудового права, її єдність і системність, сучасна трудоправова доктрина, особливості методології науки трудового права, тенденції розвитку науки трудового права, взаємозв'язок нау ки трудового права з філософією, соціологією, психологією та іншими науками, взаємодія науки трудового права України із зарубіжною наукою трудового права.

В сучасних умовах формування науково-правничих шкіл зумовлюється відходом від стереотипів попереднього періоду та орієнтацією на дослідження нових соціально-правових явищ, які прискорюють різні сфери розвитку в Україні, створення власне інноваційного продукту, використання якого дасть змогу в найкоротший строк досягти певного соціально-економічного прориву .

Сьогодні однією з актуальних проблем можна назвати проблему взаємо зв'язку традиційних підходів до дослідження трудоправових явищ із запитами сучасності.

Як слушно зауважували російські вчені, для пострадянської науки трудо вого права актуальним практичним завданням стала розробка нової, в багатьох відношеннях принципово іншої концепції галузі трудового права. Критичне осмислення феномену радянського трудового права стимулювало нові підходив дослідженні проблем соціального призначення, принципів трудового права, включаючи принципи свободи договорів про працю, заборони дискримінації, правового статусу суб'єктів (індивідуальних і колективних), понятійного апара ту галузі, соціального партнерства у сфері праці тощо .

Юридична наука не завжди встигає за вимогами практики, яка нерідко створює малодосліджені сучасною юридичною наукою юридичні конструкції.

Отже, наукова школа є формою розвитку науки трудового права, самостій но формулює і підтримує власні наукові цінності і визначає напрямки, тематику і проблематику трудоправових наукових досліджень.