9

9

Реферат

На тему: «Науковий підхід і науковий результат»

з курсу: Методологія та організація юридичних досліджень

Київ 2010 р.

План

Вступ

1. Поняття наукового підходу в юридичних дослідженнях

2. Методологічні підходи в юридичних дослідженнях

3. Поняття наукового результату в юридичних дослідженнях

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Процес руху людської думки від незнання до знання називають пізнанням, в основі якого лежить відбиття і відтворення у свідомості людини об'єктивної дійсності.

Наукове пізнання відрізняється від буденного пізнання метою, кінцевим результатом, методами і засобами свого отримання, предметом пізнавального інтересу і специфікою суб'єктів, які займаються наукою.

Якщо науку розглядати як сукупність фактів, теорій і методів, зібраних у підручниках, що перебувають в обігу, то в такому разі вчені -- це люди, які більш-менш успішно роблять внесок до створення цієї сукупності. Розвиток науки за такого підходу -- це поступовий процес, у якому факти, теорії і методи складаються у запас досягнень, що дедалі зростає, яким є наукові методологія і знання Томас Кун / структура наукових революцій / Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. за ред. акад. НАН України Л.В. Губерського. - К.: Знання, 2009. - (Київському національному університету імені Тараса Шевченка - 175 років) - С. 354.

1. Поняття наукового підходу в юридичних дослідженнях.

Одним з основних завдань методології є розробка наукових підходів до вивчення тих чи інших явищ які досліджуються наукою. Науковий підхід - особливий спосіб мислення та пізнання об'єктивної реальності, що формується умовами дослідження, високим рівнем знань і професійної підготовки та цілісним спрямуванням.

Враховувати необхідно перш за все те, що кожний вчений є особистістю, та характеризується певними конкретними навиками, вміннями, інтересами, поглядами тощо. З огляду на це, вчений повинен розумітись на тих підходах, які він обирає для свого дослідження.

Вчений розробляє певний науковий підхід, на основі якого буде здійснюватись дослідження. Такими підходами можуть бути:

· Експеримент - вивчення явищ відбувається в доцільно вибраних або штучно створених умовах, що забезпечують появу тих процесів, спостереження яких необхідне для встановлення закономірних зв'язків між явищами; зазвичай застосовується в комплексних дисциплінах;

· Теорії апріорі - за основу береться визначення чи ряд визначень і далі ведеться їх аналіз;

· Історичний підхід - досліджуються історичні факти;

· Емпіричний підхід - здійснюється аналіз законодавства;

· Теоретичний підхід - передбачає наступний результат. Основна ідея теоретичної розробки - показати чи повинно існувати певне явище (його елементи) для формування міцного суспільного ладу.

2. Методологічні підходи в юридичних дослідженнях

У юридичній літературі нерідко метод і підхід розглядаються як тотожні терміни. Багато дисертаційних робіт, навіть присвячених проблемам філософії права, не розмежовують методи й підходи: у них в одному місці тексту може говоритися про системний метод, а в іншому -- про системний підхід, функціональний метод і функціональний підхід, порівняльно-правовий метод і порівняльно-правовий підхід, герменевтичний метод і герменевтичний підхід тощо.

Дійсно, іноді складно зорієнтуватися, який з безлічі методологічних елементів у конкретному дослідженні служить методом, а який -- підходом. У словниках «підхід» визначається як «сукупність прийомів відносин до чого-небудь» Ожегов С. И. Словарь русского языка. -- 6-е изд. стер. -- М., 1964. -- С. 536.. «Спосіб» (як і «підхід») виражається через слово «прийом», а «метод» і «прийом» Метод -- спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення чого- небудь. Прийом -- спосіб у здійсненні чого-небудь. Ожегов С. И. Там само. -- С. 340, 580. -- через термін «спосіб». У підсумку -- замкнуте коло. Таке трактування стимулює включення слова «підхід» в широке розуміння «метод», тобто дає можливість вживати терміни «метод» і «підхід» як синоніми. Недаром у визначенні методології пізнання юриспруденції і метод, і підхід називаються як поняття, позначені взаємонезамінними термінами. Отже, потрібно виявляти відміності між ними, шукати методологічний зміст кожного з них.

Звернемося до методологічної літератури, зокрема, до досліджень системного підходу Системные исследования: Ежегодник. -- М., 1971; БлаубергИ.В., Юдин Э. Г. Становление и сущность системного подхода. -- М., 1973; Садовский В. Н. Основа-ния общей теории систем. -- М., 1974. (наприклад, здійснених ще в СРСР). Перегляд цієї літератури на предмет пошуку в ній дефініції «підхід» не дасть очікуваних результатів, оскільки цей термін уживається без установлення меж і основ для його застосування. У викладі авторів названих праць «підхід» можна розуміти і як дослідження питання з визначеної точки зору, і як оцінку предмета пізнання з окремих позицій, і як аналіз із залученням категоріально-понятійного апарата конкретної науки або метанаучної області знань, і т. ін.

Що стосується досліджень про методологію юриспруденції, то в них, як правило, дається тлумачення методу Казимирчук В. П. Право и методы его изучения. -- М., 1965; Фельдман Д. И., Кудюков Г. И., Лазарев В. В. Теоретические проблемы исследования государства и нрава. -- Казань, 1975; Керимов Д. А. Философские проблемы права. -- М., 1972; Його ж: Философские основания политико-правовых исследований. -- М., 1986., а методологічний підхід залишається не розкритим. Лише в деяких із них до методологічного підходу звертаються у зв'язку з визначенням поняття «метод» Лукич Р. Методология права. -- М., 1981. -- С. 29-33.. Щоправда, існують деякі наукові праці, у яких спеціально ставиться це питання, однак вони рідкісні Козлов В. А. Проблемы предмета и методологии общей теории права. -- Л., 1989; Тарасов Н. Н. Метод и методологический подход в правоведении (попытка проблемного анализа) // Правоведение. -- 2001. -- № 1. -- С. 31-50. В останній ро-боті докладно аналізується поняття «метод» через три аспекти його дослідження: інструментальний, системно-структурний, предметно-категоріальний. Їхньою особливістю є категоричне розрізнення методу й підходу в пізнанні права. Хоча в юридичних дослідженнях немає єдності в тлумаченні методологічного підходу, однак безсумнівною є близькість інтерпретацій. Методологічним підходом називають вихідні початки, що визначають основний шлях, стратегію рішення поставленої задачі Козлов В. А. Проблемы предмета и методологии общей теории права. -- Л., 1989.-С. 88., стратегію розвитку Порівняльне правознавство у системі юридичних наук: пррблеми методології. Монографія; за ред. Ю. С. Шемшученка. -- К., 2006. -- С 9.; принципову методологічну орієнтацію дослідження; точку зору, з позицій якої розглядається об'єкт вивчення (спосіб визначення об'єкта); поняття або принцип, що керує загальною стратегією дослідження Блауберг И. В., Юдин Э. Г. Становление и сущность системного подхода. -- М., 1973. - С. 74..

Серед безлічі визначень поняття «метод» у словниках можна навести такі: спосіб пізнання або система прийомів, спосіб досягнення мети, сукупність прийомів і операцій, спосіб пізнання дійсності й т. ін.; у філософських і юридичних публікаціях -- спосіб дослідження, система прийомів дослідження, комплекс конкретних способів і принципів дослідження, система засобів пізнавальної діяльності. Так, О. Баксаков і М. Туленков указують, що методи дослідження являють собою різні способи, прийоми і процедури, якими повинен володіти й уміти користуватися суб'єкт пізнання в процесі наукового дослідження Баксаков А. Я., Туленков Н. В. Методология научного исследования. -- К., 2002. -- С. 8..

Методологічний підхід виявляє себе саме тоді, коли необхідно залучити в юриспруденцію, у нашому випадку -- у порівняльне правознавство, методологічні засоби як філософського і метанаучного плану (загальна теорія систем, теорія моделювання, загальна теорія діяльності тощо), так і інших наук, «працюючих» на принципову методологічну орієнтацію наукового дослідження.

При цьому в науці й науковому дослідженні підхід виступає в трохи різних якостях. У науці методологічний підхід редуцировано подає метод у вигляді принципових категорій, що встановлюють науки предметну орієнтацію. У конкретному дослідженні підхід виконує не настільки похідну роль. Він стає функціональним елементом методу, трансльованим з інших наук. Відмітними ознаками підходу в проблемному дослідженні можна назвати такі:

- застосовується функціонально -- враховує мету й завдання вивчення, відповідність засобів інших наук предметові дослідження;

- не оформлений у вигляді теорії, як це властиво методові;

- включає елемент методу інших наук. Тарасов Н. Н. Метод и методологический подход в правоведении (попытка проблемного анализа) // Правоведение. -- 2001. -- № 1. -- С. 39; Юридический на- учно-практический словарь-справочник. Основные термины и понятия / Под общ. ред. проф. О. Ф. Скакун. -- Харьков: Эспада, 2007. -- С. 170

У кожному дослідженні звичайно використовуються різні підходи, якщо вони не виключають один одного, що, як правило, відбувається шляхом звертання до відповідного категоріально-понятійного ряду.

У наші дні традиційний для юриспруденції дослідницький інструментарій на рівні вирішення наукових проблем зазнає істотних змін унаслідок розширення таких сфер дослідницької діяльності правознавців, як соціологічна, економічна, інформаційна й інші. Це вимагає знання математики, економіки, техніки емпіричних досліджень та інших наукових проблем. Наукова методологія юриспруденції починає чітко розрізняти два рівні пізнання -- емпіричний і теоретичний, тоді як відносно недавно юристи цілком задовольнялися теоретичним (філософсько-спекулятивним) забезпеченням своєї методології з боку філософії права Жоль К. К. Методы научного познания и логика (для юристов): Учеб. пособие. -- К: Аттика, 2001. - С. 14..

Дійсно, юриспруденція зв'язана із суспільством узагалі, а не тільки з його теоретично виділеною сферою життя. Будучи інституціональним явищем, право пронизує всі соціальні сфери. Різні ракурси юридичних досліджень, орієнтовані на досягнення інших (теоретичних і емпіричних) наук, закономірно вимагають не обмежуватися власними методами юриспруденції і виходити за її межі, залучаючи до досліджень загальні методологічні підходи, що виражають зв'язок із суспільною практикою, з іншими науками, задіяти їхні можливості.

Звідси можна зробити висновок, що методологічний підхід, при всій його важливості для наукового пізнання й широті за сферою застосування, не є достатнім для вивчення будь-якого об'єкта. Будучи спеціальним, специфічним, він визначається однією категорією, у якій відбита тільки одна (хоча й важлива) сторона об'єкта дослідження. Підхід лише намічає ракурс дослідження об'єкта, визначає загальну особливість визначеного використовуваного методу, часто включається в дослідницький процес не прямо, а через пізнавальну практику. У зв'язку з ним актуально звучить думка російського вченого М. Тарасова про те, що вивчення використовуваних у юридичній науці підходів до дослідження права повинне перерости в спеціальний напрям юридичної методології Тарасов И. Н. Метод и методологический подход в правоведении (попытка проблемного анализа) // Правоведение. -- 2001. -- № 1. -- С. 33.. Особливо це стосується статусу й змістовних потенціалів підходів до дослідження правових систем сучасності.