За даними Інституту прикладної обробки інформації та зв'язку Австрії (IAIK), діючі в цій країні правила використання криптографії визначені законом про внутрішній радіозв'язок (Betriebsfunkverorduiig, 1995). Застосування криптографії явно заборонено цим законом, так як призначення частот деяким компаніям і організаціям є привілейованим і тому ці частоти можуть бути використані тільки для специфічного внутрішнього зв'язку компаній. Але деякі частоти виділені для цілого сектору економіки, внаслідок чого інформація що передається по них може прослуховуватися конкуруючими компаніями. Тому зацікавлені організації та фірми вимагають зміни діючих правил. Винятки зроблено тільки для підрозділів міністерства внутрішніх справ (головним чином поліції і силам безпеки). Передачі по мережах стільникового зв'язку (наприклад, GSM) можуть шифруватися. Міжнародні правила радіоаматорського зв'язку, що вимагають передачі відкритим текстом (з певним обмеженням вмісту повідомлень), строго виконуються Австрією.

У липні 1997р. міністр науки і транспорту Австрії підписав комюніке Європейської конференції міністрів "Про глобальні інформаційні мережі", що відбулася в Бонні (Німеччина). У цьому комюніке оголошується, що підписуючі його міністри будуть "домагатися міжнародної доступності та вільного вибору криптографічних продуктів і взаємодіючих служб відповідно до прийнятих законів". Міністри оголосили також, що "якщо країни будуть застосовувати заходи щодо захисту законних вимог, ці заходи повинні враховувати приватні права та інтереси". Підтверджено необхідність дотримуватися рекомендації OECD про контроль за застосуваннями криптографії і приймати їх як основу національної політики та міжнародного співробітництва з криптографії.

Аргентина (Ж)

Аргентина дотримується політики обмеження експорту криптографічних продуктів і технологій подвійного (військового і цивільного) призначення. Проте, міністерство юстиції Аргентини пропонує програми криптографічного захисту повідомлень PGP (Pretty Good Privacy) через мережу Internet.

Вірменія (Ч)

За даними посольства Вірменії в Вашингтоні, ця країна в даний час не має визначеної політики щодо застосування криптографії. Але нещодавно уряд Вірменії заснував міністерство з інформації та публікацій, яке поряд з іншими питаннями планує виступити із законодавчою ініціативою, що стосується криптографії.

Білорусія (Ч)

У Білорусії обмежені виробництво, придбання і застосування криптографічних продуктів. Необхідні ліцензії видаються Комітетом державної безпеки (КДБ) Білорусі.

Бельгія (3/Ж)

Експорт криптографічних продуктів з Бельгії в інші країни (крім Нідерландів і Люксембургу) дозволяється тільки за ліцензіями. Однак Європейський Союз скасував ці обмеження для інших членів Союзу і деяких країн, які не є його членами.

У грудні 1994 р. парламент Бельгії прийняв закон, що вимагає застосування криптографії з депонуванням ключів. Цей закон затвердив інститут пошти та зв'язку Бельгії (Belgacom) як органу, керуючого депонованими ключами. Інституту надано право відключати телефони, що порушують правила криптографії з депонованими ключами. Але цей закон до теперішнього часу не введений в дію через відсутність механізму його реалізації. Разом з тим надійшли пропозиції про внесення поправок до закону, що послаблюють прийняті обмеження на застосування криптографії.

У липні 1997 р. віце-прем'єр-міністр Бельгії підписав комюніке "європейської конференції міністрів про глобальні комунікаційні мережі". Міністри, які підписали це комюніке, підкреслили необхідність створення юридичного та технічного органу на європейському та міжнародному рівнях, який забезпечував би сумісність криптографічних засобів і створив довірчі умови для застосування цифрових електронних підписів.

Болгарія (3/Ж)

Болгарія проводить політику обмеження експорту програмних криптографічних продуктів подвійного (цивільного і військового) призначення. Країна підписала комюніке Європейської конференції міністрів про глобальні комунікаційні мережі 8 липня 1997 р.

Бразилія (3)

За даними огляду національного інституту стандартів і технологій США (NIST) за 2005 р., в Бразилії немає обмежень на імпорт криптографічних технологій. У Португалії доступні програми криптографічного захисту PGP з Бразилії.

Великобританія (3/Ж)

У Великобританії здійснюється контроль експорту криптографічних продуктів, детальний перелік яких дано в документі "порядок контролю експорту товарів EGCO ("Export of Goods Control Orders"). Останній варіант EGCO опублікований 24 квітня 1994. Порядок, встановлений цим документом, заснований на законі 1939 "Імпорт, експорт та митний захист (" Import, Export and Customs Defence Act"). EGCO вимагає, щоб ніякі засоби забезпечення безпеки, технології або технічні засоби не могли б експортуватися без відповідних ліцензій. Встановлений порядок не робить відмінностей між криптографічними продуктами урядового та цивільного призначення і не виділяє продукти із застосуванням стандарту шифрування DES або інших криптоалгоритмів[12].

Ліцензії на експорт видаються міністерством торгівлі та промисловості Великобританії DTI (Department of Trade and Industry) за заявками. Але англійські фірми постачальники криптографічного апаратури посилають також факси групі з безпеки зв'язку та електронних систем CESG (Communication and Electronic Security Group), що є частиною Управління урядового зв'язку Великобританії GCHQ (Government Communications Headquarter), аналогічного Агентству національної безпеки США (АНБ). Фірми вважають, що таким шляхом вони прискорюють процес видачі ліцензії DTI. CESG розглядає пропозиції фірм і видає рекомендації DTI з питань видачі ліцензій. Практично DTI завжди дотримується цих рекомендацій.