ДОНЕЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА

Кафедра лінгвістики та суспільствознавства

Контрольна робота

з дисципліни: «Господарське право»

Варіант № 2

Студентки Лагун Владлени Сергіївни

Курс ІV семестр VIII група ПЗ3/09

Керівник: викладач - Шира О.І.

ВАРІАНТ № 2

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Сутність, ознаки і функції господарсько-правових норм

Норма господарського права - це елемент системи комплексної галузі господарського права. Нормативний акт діє як елемент зовнішньої форми господарського права, елемент комплексної галузі господарського законодавства.

З цього визначення випливають дві основні ознаки нормативного акта господарського законодавства [5].

Перша стосується змісту, за яким нормативний акт є офіційним джерелом правової інформації про чинні норми права у сфері господарської діяльності.

Друга ознака стосується форми. Нормативний акт - це юридично-технічна форма встановлення, опублікування і застосування норм господарського права [3].

Згідно з юридичною силою господарське законодавство функціонує як вертикальна ієрархічна система нормативних актів. Структура цієї системи обумовлена структурою органів законодавчої і державної виконавчої влади, які мають законодавчі і нормотворчі повноваження щодо регулювання господарської діяльності.

Другий блок становлять господарські закони. Класифікація: загальні, закони про види і правовий статус субєктів господарювання, закони про окремі види господарської діяльності.

Третій блок нормативних актів господарського законодавства становлять так звані законодавчі акти [10].

Залежно від змісту норм доктрина господарського права розрізняє 4 види актів:

- акти, норми яких є загальними правилами функціонування господарських відносин.

- компетенційні акти, які визначають види суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин, а також їхні права і обов'язки щодо господарювання, тобто господарську компетенцію;

- нормативні документи, що регулюють технічні параметри виробництва та його результати, зокрема, технологічні процеси, якість продукції (робіт, послуг), витрати (норми витрат матеріальних і трудових ресурсів, норми виробітку тощо). Формами нормативних документів є, зокрема, стандарти, технічні умови, а також державні будівельні норми і правила;

- нормативні акти, що виражають норми-завдання, тобто визначають своїм адресатам конкретні результати, яких мають досягти суб'єкти господарських відносин при належній правомірній поведінці, а не загальні правила поведінки. Юридично-технічною формою актів цього виду є акти планування, програми (технічна форма) і закони та постанови про їх затвердження (юридична форма) [2].

1.2 Види банківських операцій: депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові та лізингові

Основними видами банківських операцій є: депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові, лізингові операції [1].

Депозитні операції банків полягають у залученні коштів у вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів. Депозити утворюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій формі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору. Договір банківського вкладу (депозиту) укладається у письмовій формі.

Платіжні інструменти мають бути оформлені належним чином і містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції і, як правило, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунку або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції.

При виконанні розрахункової операції банк зобов'язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа.

Платежі здійснюються у межах наявних коштів на рахунку платника. У разі потреби банк може надати платникові кредит для здійснення розрахунків.

Міжнародні розрахункові операції провадяться за грошовими вимогами і зобов'язаннями, що виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності між державами, суб'єктами господарювання, іншими юридичними особами та громадянами, які перебувають на території різних країн.

Суб'єктами міжнародних розрахунків є експортери, імпортери і банки, які вступають у відносини, пов'язані з рухом товаророзпорядчих документів та операційним оформленням платежів.

Міжнародні розрахунки регулюються нормами міжнародного права, банківськими звичаями і правилами, умовами зовнішньоекономічних контрактів, валютним законодавством країн - учасниць розрахунків.

Міжнародні розрахунки здійснюються через установи банків, між якими є кореспондентські відносини (банки, що мають домовленість про проведення платежів та розрахунків за взаємним дорученням).

Кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян.

Кредитні операції можуть бути: консорціумні (для проведення спільного фінансування банки можуть укладати угоди про консорціумне кредитування. В рамках такої угоди банки-учасники встановлюють умови надання кредиту та призначають банк, відповідальний за виконання угоди. Банки-учасники несуть ризик за наданим кредитом пропорційно до внесених у консорціум коштів); бланкові (банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів).

У сфері господарювання можуть використовуватися банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний та інші форми кредиту.

Банки також можуть надавати факторингові операції, а саме придбання банком права вимоги у грошовій формі з поставки товарів або надання послуг з прийняттям ризику виконання такої вимоги та прийом платежів (факторинг) є банківською операцією, що здійснюється на комісійних засадах на договірній основі.

За договором факторингу банк бере на себе зобов'язання передати за плату кошти в розпорядження клієнта, а клієнт бере на себе зобов'язання відступити банкові грошову вимогу до третьої особи, що випливає з відносин клієнта з цією третьою особою. Факторингові операції банків можуть супроводжуватися наданням клієнтам додаткових консультаційних та інформаційних послуг.

Договір факторингу є дійсним незалежно від угоди між клієнтом та його боржником про заборону або обмеження передавання грошової вимоги.

Лізингові операції. Банки мають право придбати за власні кошти засоби виробництва для передачі їх у лізинг [9].

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Цілісний майновий комплекс - це майно чи підприємство?

Дайте визначення поняттю «цілісний майновий комплекс».

Відповідь: цілісний майновий комплекс - це підприємство.

Цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі [8].

2.2 Головним джерелом господарського права є

а/ Конституція України;

б/ Цивільний кодекс України;

в/ міжнародні угоди;

г/ усі перелічені джерела.

Відповідь: г/ усі перелічені джерела [7].

2.3 Вищим органом управління акціонерного товариства є

а/ загальні збори товариства;

б/ рада акціонерів (спостережна рада);

в/ правління, або інший орган, передбачений статутом;

г/ ревізійна комісія.

Відповідь: а/ загальні збори товариства [4].

2.4 Яке співвідношення понять «підприємництво» та «підприємницька діяльність»?

а/ підприємницька діяльність є ширшим поняттям ніж підприємництво;

б/ підприємництво та підприємницька діяльність є синонімами;

в/ підприємництво є ширшим поняттям ніж підприємницька діяльність.

Відповідь: в/ підприємництво є ширшим поняттям ніж підприємницька діяльність. [1, 6]

2.5 Суб`єктами підприємницької діяльності не можуть бути:

а/ фізичні особи - підприємці;

б/ господарські організації;

в/ державні службовці.

Відповідь: в/ державні службовці [11].

господарський правовий норма майновий

ТЕСТИ

1. Предметом регулювання господарського права є:

а/ господарські правовідносини;

господарська діяльність;

в/ господарське законодавство;

г/ норми господарського права.

2. Поняття господарська та підприємницька діяльність співвідносяться:

господарська діяльність охоплює підприємницьку діяльність;

б/ підприємницька діяльність охоплює господарську діяльність;

в/ господарська діяльність та підприємницька діяльність - рівнозначні поняття.

3. На якому з нижчезазначених принципах не будуються методи господарського права:

а/ загальнодозвільному;

загальнопримусовому;

в/ загальнозобов`язальному.

4. Господарський кодекс України містить норми:

а/ приватного права;

б/ публічного права;

приватного та публічного права.

5. Господарський кодекс України був прийнятий (Впишіть правильну відповідь /16 грудня 2003 року /):

а/ 16 січня 2004 року;

б/ 1 січня 2003 року;

16 грудня 2003 року;

г/ 1 січня 2004 року;

д/ 16 січня 2003 року.

6. Господарський кодекс України набрав чинності (Впишіть правильну відповідь / 1 січня 2004 року /):

а/ 1 березня 2005 року;

б/ 16 січня 2003 року;

в/ 17 квітня 2003 року;

г/ 16 січня 2004 року;

1 січня 2004 року.

7. В Україні фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності не можуть бути:

іноземці;

б/ громадяни України;

в/ особи без громадянства;

г/ особи з подвійними громадянством.

8. З якого моменту наступає правоздатність і дієздатність юридичних осіб:

а/ з моменту створення;

з моменту затвердження Статуту;

в/ з моменту проведення державної реєстрації;

г/ з моменту проведення установчих зборів.

9. Власність в Україні існує у трьох формах:

а/ тимчасова, постійна, сезонна;

приватна, колективна, державна;

в/ колгоспна, державна, кооперативна.

10. Назвіть третю ознаку права власності:

а/ володіння;

б/ користування;

в/ розпорядження.

11. Чи рівні перед Законом суб`єкти права власності:

так;

б/ ні.

12. Чи можуть бути засоби виробництва об`єктом права приватної власності?:

так;

б/ ні.

13. Чи підлягає розгляданню господарський спір, який виник між юридичними особами у міському суді?:

а/ так;

ні.

14. Хто є єдиним: джерелом державної влади в Україні і здійснює право власності на об`єкти через Верховну Раду України, а також через міські Ради народних депутатів?:

народ;

б/ Президент;

в/ мер міста чи району.

15. Організація і діяльність господарського суду визначається:

а/ ЗУ «Про статус суддів»;

Конституцією України;

в/ ЗУ «Про господарський суд».

16. Стадія заснування господарської діяльності, на якій приймається рішення про створення суб`єкта господарювання називається (Впишіть правильну відповідь / волевиявлення /):

а/ заснування;

б/ прийняття рішення;

в/ державної реєстрації;

волевиявлення;