МІНЕСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСІТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

ФАКУЛЬТЕТ З ПІДГОТОВКИ СЛІДЧИХ

КУРСОВА РОБОТА

на тему

«Обвинувальний акт»

Виконала: Припроста А.О.

Перевірив: викладач кафедри

майор міліції Чича Р.П.

м.Харків

2012 рік

План

Вступ

1. Відкриття матеріалів іншій стороні

2. Складання обвинувального акту і реєстр матеріалів досудового розслідування

3. Додатки до обвинувального акту

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Прийняття Нового Кримінального процесуального кодексу є актуальним та сенсаційним питанням для розгляду у наш час. Проблемою Кодексу 1960 року є не тільки його вік, адже відомі випадки у світі, коли закони діють століттями, і це тільки позитивно їх характеризує. Справа в тому, що коли приймали Кодекс 1960 року, у його основу була покладена така суспільна і правова модель, яка не забезпечує належного захисту прав підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного в процесі. Більш того, Україна взяла зобов'язання перед Радою Європи змінити свою систему кримінального судочинства. Тому, безумовно, прийняття нового КПК України назріло вже давно і дуже доречною, у зв'язку з цим була ініціатива Президента щодо внесення такого проекту на розгляд парламенту.

Прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України, що відповідав би сучасним демократичним стандартам, є однією із умов членства України в Раді Європи. Це зобов'язання Україна виконала 13 квітня 2012 року, коли кодекс було прийнято Верховною Радою України. 19 листопада 2012 року КПК вступив у дію. У КПК кримінальний процес виписаний у якісно новій формі, порівняно з тим процесом, який мав місце за попереднім КПК. Новий КПК став «революційним» у багатьох процесуальних нюансах. У ньому знайшли відображення положення, раніше не відомі кримінальному процесуальному законодавству України. У новому КПК вдалося у значній мірі усунути прогалини та недоліки регулювання, які мали місце у КПК 1960 року.Але, у Новому кримінальному процесуальному Кодексі окрім переваг є і недоліки. Юристи відзначають ряд новацій, які можуть однозначно піти на користь громадянам. Але деякі питання, які часто виникають у слідчій та судовій практиці, взагалі не врегульовані нормами нового проекту КПК України, а більша частина запропонованих новел створює враження, що його розробники дуже далекі від реалій сьогодення, бо не мають практичного досвіду в правоохоронній та судовій сферах, а якщо і мали, то дуже давній, взагалі не мають уяви в що сьогодні перетворилися досудове слідство, прокурорський нагляд та і все кримінальне судочинство. Як досить влучно заявив відомий вчений і спеціаліст у галузі кримінального та кримінального процесуального права Микола Сірий, творці цього проекту закону фактично «поєднали радянську систему КПК з німецькою, англійською та французькою - без перекладу».

Певні зміні торкнулися обвинувального акту, який, в свою чергу відіграє важливе значення кримінальному провадженні. Нових особливостей набули закінчення досудового розслідування та продовження строку досудового розслідування. Додатковими підставами для закриття кримінального провадження, зокрема стали: не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою; 6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню; потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. правопорушення здійснюється судом. Прокурор може направити до суду клопотання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності тільки після ознайомлення з ним потерпілого та з'ясувавши його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. При розгляді клопотання суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. На прокурора або слідчого за його дорученням вперше покладається обов'язок надання доступу до тих матеріалів досудового розслідування, які можуть містити докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання. На сторону захисту вперше покладається обов'язок за запитом прокурора надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.Сторона захисту має право не надавати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Вирішення питання про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів, може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування. На сторони кримінального провадження вперше покладається обов'язок письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. На сторони кримінального провадження вперше покладається обов'язок здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

1.Відкриття матеріалів іншій стороні

Обвинувальний акт -- це процесуальний документ, у якому слідчий за погодженням із прокурором або прокурор підводить підсумок досудового розслідування у кримінальному проважденні і формулює обвинувачення певної особи у вчиненні кримінального правопорушення з наведенням конкретних доказів. Обвинувальний акт являє собою унікальний юридичний документ, у якому дається офіційна оцінка дій обвинуваченого і здійснюється публічний аналіз зібраних доказів, публічно визначаються юридичне значимі елементи об'єктивної істини, встановленої у кримінальному провадженні. Цей висновок слідчий або прокурор повинен зробити на підставі об'єктивної оцінки всебічності і повноти результатів усієї попередньої роботи по розслідуванню кримінального провадження. Він служить найважливішим гарантом захисту прав і законних інтересів обвинуваченого і всіх інших учасників процесу, гарантом правосуддя, служить юридичним фактом, що істотно розвиває процесуальні правовідносини.

Досудове розслідування обмежене певними строками, які зазначені у ч.1 ст.219 [2, c.116]Нового КПК:

1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому ст. 294 КПК [2,c.158] При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включається у строки, передбачені цією статтею.

Натомість, у ст.120 КПК 1960 року зазначено, що досудове слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців[4,c.117]. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру або до закриття чи зупинення провадження в справі. Цей строк може бути продовжено районним, міським прокурором, військовим прокурором армії, флотилії, з'єднання, гарнізону та прирівняним до них прокурором у разі неможливості закінчити розслідування - до трьох місяців. В особливо складних справах строк досудового слідства, встановлений частиною 1 цієї статті, може бути продовжено прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області, прокурором міста Києва, військовим прокурором округу, флоту і прирівняним до них прокурором або їх заступниками на підставі мотивованої постанови слідчого - до шести місяців Далі продовжувати строк досудового слідства можуть лише у виняткових випадках Генеральний прокурор України або його заступники. При поверненні судом справи для провадження додаткового слідства, а також відновленні закритої справи строк додаткового слідства встановлюється прокурором, який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження. Дальше продовження зазначеного строку провадиться на загальних підставах. Правила, викладені в цій статті, не поширюються на справи, в яких не встановлено особу, що вчинила злочин. Перебіг строку слідства в таких справах починається з дня встановлення особи, яка вчинила злочин.